Справа № 2-а- 2238/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( в порядку письмового провадження)
12 червня 2009 року Суддя Старобільського районного суду Луганської області Олійник С. В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Старобільську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій незаконними щодо відмови в перерахунку пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області (далі УПФ) про визнання дій незаконними щодо відмови в перерахунку пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він як інвалід III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, повинен отримувати державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ). Призначені йому основна і додаткова пенсії не відповідають розмірам визначеним розмірам пенсій, установленим цим Законом, та ст. 62 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, ст. 58 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, якими встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. УПФ відмовляє йому провести перерахунок пенсії за 2007 рік з 01 квітня 2007 року, за 2008 рік та в подальшому здійснювати нарахування такої пенсії.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Від відповідача УПФ в Старобільському районі надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_1
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження від 15 квітня 2009 року.
Дослідивши докази по справі, суд вважає позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами (а.с.5-7) і не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи, звертався до відповідача з заявою щодо правильності призначення пенсії та отримав відмову у задоволенні своїх вимог (а.с.7-10).
Вказані обставини визнані відповідачем (а.с. 28-30), а тому на підставі вимог ч.3 ст.72 КАС України у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
В своїх письмових запереченнях відповідач УПФ не заперечує, що позивач має статус інваліда-чорнобильця, але проти задоволення позову заперечує і посилається на те, що УПФ правильно нараховує позивачу основну і додаткову пенсії, оскільки пенсія позивачу сплачується відповідно до постанови Старобільського районного суду у справі № 2 а–79/07 від 30.03.2007 року, та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 22-а-877/2007 р. від 26.06.2007 року, згідно яких УПФ повністю виконало вказані постанови, зробило відповідні перерахунки пенсії з 01.11.2006 року по 01.01.2007 року. Про подальші перерахунки пенсії у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму у рішеннях суду не зазначено. Крім того, УПФ посилається на те, що п. 28 розділу II Закону змінені ст.ст. 50,54 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5 внаслідок чого з 01 січня 2008 р. був змінений порядок визначення пенсій по інвалідності, а саме – інвалідам II групи призначається додаткова пенсія в розмірі 20% прожиткового мінімуму; а мінімальний розмір пенсії встановлений при II групі інвалідності у розмірі 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, рішення про відновлення дії вище- визначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалися. Тому у 2008 році обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом № 796-ХІІ здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якою встановлено з 01.07.2008 року, що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності з 01.07.2008 року – 820 грн. 00 коп.
Проте суд не може погодитися з цим у зв’язку з наступним:
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку в тому числі органів державної влади у спорах.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частина третя статті 46 Конституції України передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом .
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення” – за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 розділу VIII вказаного Закону встановлено пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.
Проаналізувавши норми даної статті суд зазначає, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2008 роках, а також граничний розмір пенсій призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Частиною третьою статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Статтею 54 вказаного Закону визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (“Урядовий кур’єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року (“Урядовий кур’єр” та “Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року визначений прожитковий мінімум на одну особу яка втратила працездатність: з 1 січня — 470 гривень, з 1 квітня — 481 гривня, з 1 липня — 482 гривні, з 1 жовтня — 498 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Підпунктами 12,15,17 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VІ, було змінено положення ст. ст. 50, 54, частини 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положення статті 50 викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами»; положеннями статті 54 вказаного спеціального Закону, встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по IІI групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; частина третя статті 67 викладена у новій редакції: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VІ. Пунктом 6 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, на підставі Рішення Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статей 50,54, частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
Таким чином з 22.05.2008 р. перерахунок пенсій слід здійснювати згідно до вимог ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту збільшення розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера до органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що для позивача ОСОБА_1 як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
З розрахунків наданого позивачем він повинен отримувати основну і додаткову пенсії в наступних розмірах:
за 2007 рік: з 1 квітня – державну пенсію у розмірі 2 460 гривень 36 копійок (6х410грн.06коп.);
додаткову пенсію у розмірі 205 гривень 03 копійки (50% від 410грн.06коп.),
з 1 жовтня - державну пенсію у розмірі 2 490 гривень 66 копійок (6х415грн.11коп.),
додаткову пенсію у розмірі 207 гривень 55 копійок(50% від 415грн.11коп.),
за 2008 рік: з 1 січня – державну пенсію у розмірі 2 820 гривень(6х470грн.),
додаткову пенсію у розмірі 235 гривень (50% від 470грн.),
з 1 квітня – державну пенсію у розмірі 2 886 гривень(6х481грн.),
додаткову пенсію у розмірі 240 гривень 50 копійок(50% від 481),
з 1 липня – державну пенсію у розмірі 2 892 гривень(6х482грн.),
додаткову пенсію у розмірі 241 гривня(50% від 482грн.),
з 1 жовтня – державну пенсію у розмірі 2 988 гривень(6х498грн.,
додаткову пенсію у розмірі 249 гривень(50% від 498грн.).
Що стосується позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача подальшого підвищення та перерахунку пенсії в порядку підвищення розміру державної і додаткової пенсії, визначеному частиною 3 ст.67 Закону України № 796-12, суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок пенсій слід здійснювати згідно до вимог з моменту збільшення розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера до органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії. Задоволення цих вимог суд обґрунтовує також тим, що відповідач УПФ в своїх запереченнях посилався на те, що суд у своєму попередньому рішенні не вказував про подальший перерахунок пенсії у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму.
До заперечень відповідача УПФУ в Старобільському районі про те, що пенсія позивачу сплачується відповідно до постанови Старобільського районного суду у справі №2а–79/2007 від 30.03.2007 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №22-а–877/07 від 26.06.2007р., згідно яких УПФ повністю виконало вказані постанови і про подальші перерахунки пенсії у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму у рішеннях суду не зазначено, про те, що рішення про відновлення дії законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалось, та про те, що обчислення пенсій та підвищень здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008 року 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якою встановлено з 01.07.2008 року, що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по ІІІ групі інвалідності 760 грн., суд відноситься критично, оскільки ці заперечення відповідача суперечать положенням ст.ст.46, 92 Конституції України, ст.ст.49,50,54,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положенням Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», абзацу 2 преамбули, частини 3 статті 4, пункту 2 частини 1 статті 8, пунктам 13,16 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Крім того, суд враховує, що за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру наведених пенсій застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі №1-21/2005) пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв’язку з вищевикладеним суд вважає дії УПФУ в Старобільському районі щодо призначення та виплати позивачу державної пенсії у розмірі меншому ніж 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі меншому ніж 50% мінімальної пенсії за віком, неправомірними, оскільки ці дії УПФУ не відповідають вимогам ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач не вказує на пропуск позивачем строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом, а відповідно до ч.2ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно відповіді відповідача Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області позивачеві ОСОБА_1 на його звернення від 30.03.2009 року щодо підвищення та перерахунку пенсії (а.с.8-10) позивач ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з моменту отримання вказаної відповіді, тобто з 09.04.2009 року, а тому суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не пропущений строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Старобільському районі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач та відповідач звільнений від сплати судових витрат згідно діючого законодавства.
Керуючись ст.ст.8,22,46,92 Конституції України, ст.ст.49,50,54,67,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року, ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 року, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст.2,4,5,8,11,12,17,94,ч.1ст.158,ст.159, ч.1,2,3 ст.160, ст.ст.161,162,163,167 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій незаконними щодо відмови в перерахунку пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі щодо відмови ОСОБА_1 у підвищенні державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі підвищити та здійснити виплату ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з базового розміру прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний рік, з урахуванням фактично раніше отриманих сум:
за 2007 рік: з 1 квітня – державну пенсію у розмірі 2 460 гривень 36 копійок (6х410грн.06коп.);
додаткову пенсію у розмірі 205 гривень 03 копійки (50% від 410грн.06коп.),
з 1 жовтня - державну пенсію у розмірі 2 490 гривень 66 копійок (6х415грн.11коп.),
додаткову пенсію у розмірі 207 гривень 55 копійок(50% від 415грн.11коп.),
за 2008 рік: з 1 січня – державну пенсію у розмірі 2 820 гривень(6х470грн.),
додаткову пенсію у розмірі 235 гривень (50% від 470грн.),
з 1 квітня – державну пенсію у розмірі 2 886 гривень(6х481грн.),
додаткову пенсію у розмірі 240 гривень 50 копійок(50% від 481),
з 1 липня – державну пенсію у розмірі 2 892 гривень(6х482грн.),
додаткову пенсію у розмірі 241 гривня(50% від 482грн.),
з 1 жовтня – державну пенсію у розмірі 2 988 гривень(6х498грн.,
додаткову пенсію у розмірі 249 гривень(50% від 498грн.).
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі в подальшому здійснювати підвищення та перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку підвищення розміру державної і додаткової пенсії, визначеному частиною 3 ст.67 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з базового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний рік.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанову складено та підписано 12 червня 2009 року.
Суддя Олійник С. В.