Справа № 2-881  

2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

  08 грудня 2010 року               смт. Станиця Луганська  

                Луганської області  

Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:  

головуючої         Дьоміної О.П.  

при секретарі         Красновій І.О., Поповій І.О.  

представників сторін       ОСОБА_1  

          ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -  

В С Т А Н О В И В:  

06.05.2010 року позивач звернувся з дійсним позовом до відповідачки в обґрунтування якого вказав наступне.  

Відповідно до умов кредитного договору про надання споживчого кредиту №11093705000 від 12.12.2006 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, остання отримала кредит у розмірі 42 495 грн. на споживчі потреби та прийняла зобов’язання повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом.  

Згідно з графіком погашення кредиту сплата основного боргу повинна була здійснюватися 12 числа кожного місяця. Тобто у разі несплати, або неповної сплати щомісячної суми 11 числа, з 12 числа ця несплачена сума вважається простроченою та на прострочену суму починається нарахування пені.  

Строк сплати процентів згідно з п.1.3.4. – з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким вони були нараховані. Тобто, у випадку, коли проценти вчасно не сплачені, або сплачені не в повному обсязі, з 11 числа починається нарахування пені на нараховані проценти.  

Пеня згідно п. 7.1. Кредитного договору складає подвійну ставку НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.  

Згідно з п. 1.2.2. Кредитного договору відповідачка ОСОБА_3 у будь-якому випадку зобов’язана повернути кредит у повному обсязі не пізніше 12.12.2017 року, або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 Кредитного договору. При порушенні термінів повернення кредиту, несплачена сума вважається простроченою та на цю суму починається нарахування пені.  

Відповідно п.4.1, п.4.2 та п.11.1 Кредитного договору позивач має право вимагати дострокового погашення кредиту та процентів у випадку невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору, у тому числі порушення боржником термінів повернення кредиту та/або процентів.  

Відповідач зобов’язання за договором про надання споживчого кредиту №11093705000 від 12.12.2006 року, щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконала і станом на 23.04.2010 року загальна сума простроченої заборгованості відповідача складає 13 608,22 гривні, з яких: 5 150,88 гривень – прострочена заборгованість за кредитом, 8 457,34 гривні – прострочена заборгованість по процентам.  

21 жовтня 2008 року відповідачці була відправлена вимога №134-113-72 від 21.10.2008 року про погашення заборгованості з застереженням про можливість застосування банком права на дострокове повернення кредиту в повному обсязі.  

Враховуючи той факт, що на момент подачі позову до суду відповідачка не виконала взяті на себе зобов’язання щодо виконання умов кредитного договору у повному обсязі, продовжує користуватися кредитом, позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 23.04.2010 року складає 44 687,85 гривень, витрати на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні і просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №11093705000 від 12.12.2006 року в розмірі 44 687,85 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 29 617, 80 гривень, заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 5 150,88 гривень, заборгованості за простроченими процентами в розмірі 8 457,34 гривні, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом по кредитному договору в розмірі 600,41 гривень, пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом по кредитному договору в розмірі 861,42 гривні, також просить стягнути з відповідачки витрати на сплату державного мита в сумі 446,88 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 120 грн.  

    Відповідачка ОСОБА_3 заявлені вимоги позивача не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову (а.с.114-119), крім того пояснила, що вона не заперечує того факту, що дійсно уклала з позивачем кредитний договір №11093705000 від 12.12.2006 року, отримала кредит у розмірі 42 495 грн. на споживчі потреби та прийняла зобов’язання повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом. Пояснила, що кредит брала для розвитку свого бізнесу, оформити кредит вона була вимушена на споживчі потреби. Цей кредит вона використовувала для розвитку свого бізнесу та для того, що допомогти своїй подрузі Безугловій розплатитися з боргами. Але її подруга лише використовувала її, обманювала, вводила в оману. В теперішній час Безуглова категорично відмовляється приймати участь у виплаті кредиту, який безпосередньо і брався для того, що допомогти саме Безугловій. Відповідачка не заперечує того, що із-за погіршення відносин зі своєю подругою вона не могла  регулярно виплачувати отриманий кредит. Останній раз платила в травні 2009 року за січень та лютий 2009 року в сумі 1300 грн. Станом на 04.08.2010 року вона оплатила за 2008 рік 10 826,53 грн., з яких 4 185,09 грн. тіло кредиту, 6 641,44 грн. відсотки за кредитом. В 2009 році вона проплатила лише 1300 грн., всього нею сплачено 12 126,53 грн. Крім того, в своїх запереченнях відповідачка посилається на ЗУ «Про захист прав споживачів» і вважає, що продавець не повинен включати у договір із споживачем умови які є несправедливими, оскільки є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, порушується принцип рівності сторін договору. Позивач, на думку відповідачки порушив її право тим, що на вимогу останньої не надав розшифровку по видам заборгованості з вказівкою як і коли позивачем проводились платежі. Наприкінці ОСОБА_3 зауважила, що якщо і виник спір між сторонами по справі щодо невиконання зобов'язань за договором, то не з вини відповідачки, а внаслідок надзвичайних невідворотніх зовнішніх обставин, які не залежали від волі боржника, тому є всі підстави для звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того, ОСОБА_3, додала, що позивачем за кредитним договором безпідставно була підвищена процентна ставка і її про це як того вимагають вимоги укладеного кредитного договору заздалегіть не повідомили.  

Представник відповідачки ОСОБА_2 теж підтримала доводи відповідачки та просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача, оскільки підстави вимагати достроково погасити кредит та відсотки, розірвати договір кредиту ще не настали.  

Вислухавши представника позивача, відповідачку та її представника, дослідивши матеріали справи, суд признав позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.  

У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Стаття 11 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.  

Згідно з копією Статуту ПАТ «УкрСиббанк» - ПАТ «УкрСиббанк» є правонаступником комерційного інноваційного банку «Харківінкомбанк». Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ «УкрСиббанк» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм ЗУ «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на ПАТ «УкрСиббанк» , яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях  АКІБ «УкрСиббанк» (а.с.149).  

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.  

Копією кредитного договору від 12 грудня 2006 року за №11093705000, підтверджується, що між позивачем та ОСОБА_3 дійсно був укладений кредитний договір і відповідно до нього позивач надав відповідачці кредит на споживчі потреби у сумі 42 495 гривень, з кінцевим терміном повернення кредиту у повному обсязі 12.12.2017 року, а відповідач зобов'язалася належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити нараховані проценти, комісії, штрафи та інші платежі, встановлені договором.  

Пункт 1.2.2 зазначає, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь якому випадку не пізніше 12.12.2017 року.  

Згідно з п.1.4 зазначеного договору кредит був наданий відповідачці позивачем для її особистих потреб (безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника), а саме на споживчі потреби.  

У відповідності з п.1.6. сторони погодили наступну черговість погашення заборгованості позичальника за договором: 1. прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення), 2. строкові комісії, 3. прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення), 4. строкові проценти, 5. прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення), 6. строкова сума основного боргу, 7. штрафні санкції за договором.  

-2-  

У випадку перерахування коштів на погашення кредиту та/або комісій у порушення вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.  

Відповідно до п. 1.3.1., 1.3.3., 1.3.4. кредитного договору за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 17,5% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 договору. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360». Строк сплати процентів – з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким вони були нараховані.  

Зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором забезпечуються пенею, яка згідно зі ст. 549 ч.3 ЦК України є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Розмір пені, у відповідності зі ст. 551 ч.2 ЦК України, встановлюється договором.  

Пункт 7.1. кредитного договору передбачає, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, зокрема повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісії, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривнях, або в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості і розраховується за методом «факт/360», але в будь якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.  

У відповідності зі ст. 1050 ч.2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.  

Пункти 5.3, 5.5, 5.8, 5.10, 7.3 договору надає право позивачу відповідно до вимог ст. 611 ЦК України при порушенні позичальником вимог цього договору вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього договору.  

Вказаний договір відповідачкою підписаний та вона з ним погодилася.  

Стаття 629 ЦК України наголошує, що договор є обов'язковим для виконання сторонами.  

  Ксерокопією графіку погашення кредиту підтверджується те, що відповідачка зобов`язана щомісячно сплачувати належну їй суму за графіком (а.с.11-13).  

  Розрахунком заборгованості за кредитним договором №11093705000 від 12.12.2006 року підтверджується, що ОСОБА_3, дійсно має заборгованість за кредитним договором, а саме: в розмірі 44 687,85 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 29 617, 80 гривень, заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 5 150,88 гривень, заборгованості за простроченими процентами в розмірі 8 457,34 гривні, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом по кредитному договору в розмірі 600,41 гривень, пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом по кредитному договору в розмірі 861,42 гривні (а.с.15-23).  

  Вимогою №134-113-72 від 21.10.2008 року підтверджується, що позивач доводив до відома відповідача про порушення останнім зобов`язань за кредитним договором №11093705000 від 12.12.2006 року та про можливість застосування банком права на дострокове повернення кредиту в повному обсязі (а.с.14).  

  Суд не може погодитися з запереченнями відповідачки, оскільки судом встановлено, що дійсно відповідачка 12.12.2006 року отримала від позивача кредит в розмірі 42 495 грн. саме для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, на споживчі потреби. Договір про надання зазначеного кредиту укладений безпосередньо між сторонами по справі, тобто позивальником є саме ОСОБА_3 З умовами надання споживчого кредиту відповідачки була ознайомлена (цей факт нею не заперечується), договір ОСОБА_3 підписаний і вона з ним погодилась. Доказів які б свідчили про те, що відповідачка ставила перед банком питання про перенесення термінів погашення заборгованості за договором у випадку виникнення тимчасових фінансових чи інших ускладнень за незалежними від позичальника обставинами (як того вимагає п.6.1 договору) ОСОБА_3 суду не надано.  

Не може суд погодитися і з запереченнями відповідачки відносно того, що позивач порушив її права як споживача згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки як продавець не повинен був включати у договір із споживачем умови які є несправедливими, оскільки є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, порушується принцип рівності сторін договору – тому що застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе лише тоді, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладанню договору.  

Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.  

Посилання ОСОБА_3 на те, що позивач на її вимогу не надав розшифровку по видам заборгованості з вказівкою як і коли позивачем проводились платежі теж судом не приймається до уваги, оскільки позивачем до позову був наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором, цей розрахунок разом з позовною заявою та іншими доданими до позову документами судом на адресу ОСОБА_3 був направлений і вона його отримала.  

Що ж стосується посилань ОСОБА_3 на те, що позивачем за кредитним договором безпідставно була підвищена процентна ставка і її про це як того вимагають вимоги укладеного кредитного договору заздалегіть не повідомили – судом з'ясовано наступне:  

Згідно з п.9.2 укладеного сторонами договору сторони у відповідності зі ст. 651 ЦК України дійшли згоди щодо того, що протягом дії договору банк відповідно до умов п.1.3.1 договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із обставин, передбачених цим пунктом. Розмір процентної ставки може бути збільшений банком у наступному порядку:  

  - банк не пізніше ніж за 14 днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повинен повідомити позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого   листа   за адресою позичальника, зазначеною в 12 розділі договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси. Такий новий розмір процентної ставки за договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні банку до позичальника, без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору. У разі незгоди з новим розміром процентної ставки, позичальник повинен не пізніше ніж за 7 днів до дати початку дії нової ставки надати банку письмове повідомлення про свою незгоду. У випадку отримання банком такого повідомлення банк має право вимоги дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій. Факт неподання позичальником письмового повідомлення про незгоду з новою процентною ставкою вважається його згодою на встановлення банком нового розміру процентної ставки. Про збільшення ставки банк протягом 7 днів з дати її збільшення повинен письмово повідомити позичальника, в повідомленні повинно бути зазначено новий розмір ставки та дата з якої розпочато застосування нового розміру ставки.  

  Відповідно до п. 1.3.1., 1.3.3., 1.3.4. кредитного договору за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, була встановлена процентна ставка у розмірі 17,5% річних. Крім того, договором, підписаним відповідачкою, передбачено, що по закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 договору.  

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №11093705000 від 12.12.2006 року банком дійсно була підвищена процентна ставка з 01.07.2008 року з 17,5% річних до 19,5 % 15.07.2008 року, а також відповідно банком була збільшена процентна ставка за користування кредитними коштами понад встановлений вказаним договором строк, до рівня в розмірі збільшеному вдвічі від ставки встановленої «за користування кредитними коштами (сумою основного боргу)» .  

Позивач у відповідності з п.9.2 кредитного договору листом за №37782 ДР від 09.06.2008 року повідомив ОСОБА_3 про встановлення нової процентної ставки, а листом від 17.07.2008 року за №77554 ДР повідомив відповідачку про збільшення процентної ставки, факт направлення відповідних листів на адресу відповідачки підтверджується копіями списків №398 від 13.06.2008 року та №758 від 20.07.2008 року.  

Під час розгляду справи в суді, ОСОБА_3 заперечувала той факт, що вона отримала рекомендований лист від позивача з повідомлення про збільшення процентної ставки, але за значила, що приблизно наприкінці липня 2008 року вона пішла до відділення  ПАТ «УкрСиббанк» для того щоб внести черговий платіж за кредитним договором і касир повідомив її про збільшення відсоткової ставки, ОСОБА_3 не намагалась з'ясувати причини підвищення відсотків і заплатила відсотки за новою ставкою.  

Представник позивача, теж звернув увагу суду, що згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за відсоткам за користування кредитом (а.с.16) слідує, що відповідачка після зміни розміру процентної ставки (після 01.07.2008 року) добровільно сплачувала відсотки за новою ставкою. Крім того позивач пояснив, що зміна розміру процентної ставки в сторону збільшення була пов'язана з порушенням позичальником кредитної дисципліни і банк діяв у відповідності з п.9.2 п. «а» кредитного договору.  

Таким чином судом було встановлено наступне: кредитний договір між сторонами по справі був укладений до 10.01.2009 року і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити процентну ставку. Таке рішення банком дійсно було прийняте до 10.01.2009 року (тобто до набрання чинності ЗУ від 12.12.2008 року №661, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку).  

  -3-  

  Крім того суд з'ясував, що банк у спосіб, визначений сторонами у договорі повідомляв відповідачку щодо підвищення процентної ставки за кредитом.  

ОСОБА_3 наполягала на тому, що банком не доведено суду того факту, що він дійсно належним чином повідомив її про збільшення розміру процентної ставки, рекомендованого листа вона не отримувала, а надані позивачем списки згрупованих рекомендованих відправлень не є належним доказом її повідомлення.  

Судом також була врахована поведінка сторін після прийняття рішення банком щодо зміни процентної ставки у контексті положень цивільного законодавства про укладання та зміну договору, зокрема – судом було встановлено, що ОСОБА_3 сплачувала відсотки за новою ставкою і тому вважається, що остання прийняла пропозицію банку, враховуючи частини 2,3 ст. 205 та частину 2 ст. 642 ЦК України (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), так як фактичні дії ОСОБА_3 вказують на прийняття пропозиції банку щодо збільшення процентної ставки.  

За такими обставинами, коли відповідачка умови кредитного договору не виконує, в неї є загальна заборгованість по кредитному договору в розмірі 44 687,85 грн., яка підтверджується наданим позивачем розрахунком, який в свою чергу відповідає умовам підписаному і погодженому сторонами договору надання споживчого кредиту (а.с.15-23) суд, вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом та довів свої вимоги.  

Згідно ст.88 ч.1 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 446,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 120 грн.  

Керуючись ст.ст. 205,549,551,611,629,642,1048,1054,1050 ЦК України, ст.ст. 6, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-  

В И Р І Ш И В:  

  Позов ПАТ «УкрСиббанк» задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11093705000 від 12.12.2006 року  в розмірі 44 687,85 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 29 617,80 грн., заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 5 150,88 грн., заборгованості за простроченими процентами у розмірі 8 457,34 грн   .,   пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом по кредитному договору у розмірі 600,41 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом по кредитному договору у розмірі 861,42 грн.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» сплачений судовий збір в розмірі 446,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 120 грн.    

  На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

    Головуюча: