Справа № 2-2366
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 р. смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючої Дьоміної О.П.
при секретарі Краснової І.О.
представника позивача ОСОБА_1,
представників третіх осіб Сотнікової Г.О.
Карпової В.Ю.
представника відділу освіти Єрошенко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та встановлення місця мешкання дитини,-
В С Т А Н О В И В:
27.09.2010 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом в обґрунтування якого вказав наступне:
17.03.2009 року сторони зареєстрували шлюб, від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Спільне життя у ОСОБА_5 з відповідачкою не склалося, шлюбні відносини фактично припинені з початку червня 2010 року, сторони спільне господарство не ведуть і мешкають окремо, відповідачка залишила позивача та дітей і пішла з дому, жодним чином не допомагає виховувати та утримувати їх.
Позивач вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім'ї неможливе оскільки у сторін різні погляди на виховання дітей, на спосіб ведення домашнього господарства та на життєві цінності взагалі, тому позивач хоче офіційно розлучитися з відповідачкою.
Крім того, оскільки позивач забезпечений власним житлом, має постійний дохід, вважає, що в нього є всі підстави для того, що після розірвання шлюбу - діти залишились мешкати з ним, оскільки відповідачка не приділяє їм жодної уваги, в неї не має житла придатного для проживання, тоді як позивач мешкає в приватному будинку, піклується, турбується, виховує дітей.
У зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з дійсним позовом в якому просить розірвати шлюб з відповідачкою, встановити місце проживання дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 після розірвання шлюбу разом з ним та стягнути з відповідачки на свою користь понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, додав, що родина розпалась, відновити її неможливо, на примирення він не згодний. Сімейне життя з відповідачкою не склалося оскільки втрачені почуття любові та поваги один до одного, сторони разом не проживають, сумісне господарство не ведуть. Щодо встановлення місця мешкання їх спільних дітей, після розірвання шлюбу, наполягає на тому, щоб діти залишились мешкати разом з ним, оскільки в нього для цього створені всі належні умови, він забезпечений житлом, має постійний дохід. На його думку відповідачка не може забезпечити їх спільних дітей всім необхідним, тому що і житлові умові в неї гірші і заробіток менший.
Представник позивача, адвокат ОСОБА_1, теж підтримав вимоги позивача і наполягав на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_6 позовні вимоги визнала частково лише в частини розірвання шлюбу, в іншій частині заявлених вимог просить суд позивачу відмовити, додала, що в теперішній час разом з позивачем не мешкає, але своїх дітей вона дуже любить, дбає про них, піклується, працює маляром в лікарні, має у власності в м. Молодогвардійську однокімнатну квартиру в який зробила ремонт та придбала все необхідне для дітей. Крім того, відповідачка додала, що вона пішла з родини не з власної волі, її вигнав позивач й зараз не дає їй можливості спілкуватися з дітьми.
Допитані в судовому засіданні в присутності представника Станично-Луганського районного відділу освіти малолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що люблять батьків і бажають мешкати з ними як і раніше.
Представник третьої особи, служби у справах дітей Станично-Луганської РДА, Сотнікова Г.О. пояснила, що зазначеною службою була проведена бесіда зі сторонами по справі, крім того, представники зазначеної служби відвідали сторони за їх місцем мешкання, склали відповідні акти обстеження житлово-побутових умов, згідно з якими у ОСОБА_5 не створені всі необхідні умови для виховання та розвитку дітей, санітарний стан будинку незадовільний, речі розкидані, дитячий одяг брудний, для проживання, гармонійного розвитку та відпочинку дітей не створено належних умов. ОСОБА_5 перешкоджає спілкуванню дітей з матір'ю. ОСОБА_6 в теперішній час мешкає в смт. Станиця–Луганськаа в найманому будинку, працює в лікарні маляром, має у власності квартиру однокімнатну в м. Молодогвардійську, для проживання у квартирі для дітей відповідачка створила всі необхідні умови, зробила ремонт. ОСОБА_6 постійно відвідує власних дітей у дитячому садку, носить їм подарунки.
Представник третьої особи, органу опіки та піклування Станично-Луганської селищної Ради, Карпової В.Ю. надала суду пояснення, аналогічні поясненням представника служби у справах дітей.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомили суду те, що позивач дійсно вигнав відповідачку з дому і не дає їй можливості спілкуватися з дітьми. До того часу як родина мешкала разом в будинку був порядок, діти були чистими, доглянутими, спілкувалися зі своїми однолітками, але після того, як відповідачка залишила родину не з власної волі, діти стали не спокійними, постійно плачуть, перестали гуляти з іншими дітьми. Свідки охарактеризували позивача як грубу та неврівноважену людину.
Суд вислухавши сторони, представника позивача, представників третіх осіб, свідків та малолітніх ОСОБА_7 і ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних обставин:
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст.11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу від 17.03.2009 року, НОМЕР_1, сторони дійсно одружені з 17.03.2009 року.
Копія свідоцтва про народження від 05.01.2010 року, НОМЕР_2 свідчить про те, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а сторони по справі доводяться йому батьками.
Копія свідоцтва про народження від 23.12.2009 року, НОМЕР_3 свідчить про те, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, а сторони по справі доводяться їй батьками.
Копія свідоцтва про народження від 05.01.2010 року, НОМЕР_2 свідчить про те, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а сторони по справі доводяться йому батьками.
Довідка Станично-Луганскої селищної Ради від 21.09.2010 року за №4550 свідчить про те, що позивач мешкає в будинку АДРЕСА_1, малолітні діти мешкають разом з ним та знаходяться на його утриманні.
Згідно копії пенсійного посвідчення та довідки Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі від 08.10.2010 року за №1352 ОСОБА_5 є інвалідом третьої групи та отримує пенсію в розмірі 723 грн.
Довідка Станично-Луганського РТМО від 09.09.2010 року за №926 свідчить про те, що позивач має третю групу інвалідності по загальному захворюванню і перебуває на диспансерному обліку у лікаря кардіолога Станично-Луганської ЦРЛ з 21.04.2008 року.
Повідомлення начальника КП «Станично-Луганське РБТІ» від 12.10.2010 року за №678, копія технічного паспорту свідчать про те, що будинок АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності.
Довідка завідуючої ДОЦ №1 «Теремок» свідчить про те, що позивач вносив батьківськи взноси та матеріальну допомогу на розвиток дитячої групи на загальну суму 170 грн.
Згідно характеристики депутата Станично-Луганської селищної Ради від 26.08.2010 року позивач спиртними напоями не зловживає, в порушенні законів замічений не був, у вільний час займається господарством.
-2-
Акт обстеження умов проживання позивача від 08.11.2010 року вказує на те, що умови проживання в будинку незадовільні, на момент відвідування позивача діти брудні, не мають місця де б вони мали можливість гратися, діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не відвідують дитячий садок з жовтня 2010 року, оскільки погано себе почувають.
Акт обстеження житлово-побутових умов мешкання ОСОБА_5 від 23.11.2010 року теж вказує на те, що умови проживання незадовільні, в будинку де позивач мешкає з дітьми антісанітарні умови, будинок захламлений, меблі полузруйновані, в залі відсутня підлога, в деяких кімнатах стіни затерті глиною (відсутність побілки та шпалер). В наявності 5 ліжок, 2 столи, шафи розібрані. Зі слів сусідів часто чути плач , крики дітей.
Згідно довідок вихователя та завідуючої ДОЦ-1 «Теремок» малолітні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 характеризуються задовільно, але зазначено, що позивач створював перешкоди для спілкування відповідачки з власними дітьми, крім того ОСОБА_5 не завжди коректно реагує на зауваження вихователів дитячого садка.
Згідно з копією постанови Станично-Луганського районного суду від 06.10.2010 року ОСОБА_5 був притягнутий до адмінвідповідальності зі ст. 173 КУпАП за те, що 05.10.2010 року, знаходячись на території дитячого садка №1 висловлювався нецензурною лайкою в адрес представників служби у справах дітей Костан І.В. та органу опіки і піклування Карпової В.Ю.
Згідно з характеристикою депутата Станично-Луганської селищної Ради від 18.11.2010 року ОСОБА_5 характеризується як агресивна, неврівноважена людина, часто ініціює скандали, вигнав свою дружину з будинку і тому дати ОСОБА_5 задовільну характеристику як чоловіку, батькові та сусіду не має можливості.
Довідка про заробітну платню, довідка від 05.10.2010 року за №1033, копія трудової книжки свідчать про те, що ОСОБА_6 дійсно працює в Станично-Луганському РТМО маляром другого розряду.
Згідно довідки депутата Станично-Луганської селищної Ради від 11.10.2010 року ОСОБА_6 в теперішній час тимчасово мешкає в АДРЕСА_2.
Згідно виробничої характеристики ОСОБА_6 зарекомендувала себе добросовісним працівником.
Характеристика депутата Станично-Луганської селищної Ради від 05.10.2010 року свідчить про те, що ОСОБА_6 зі слів сусідів, ще коли мешкала разом з позивачем займалася вихованням дітей, поважала та кохала їх, дбала про них.
Характеристика депутата Станично-Луганської селищної Ради від 23.11.2010 року вказує на те, що ОСОБА_6 тимчасово мешкає по АДРЕСА_3, оскільки її чоловік ОСОБА_5 вигнав її з будинку. ОСОБА_6 неодноразово намагалася бачитися з дітьми, купувала їм подарунки, але ОСОБА_5 створював їй перепони і тому жінка вимушена відвідувати власних дітей в дитячому садку.
Копія технічного паспорту від 09.11.200 року, копія договору купівлі-продажу від 13.10.2000 року, копія реєстраційного посвідчення від 09.11.2000 року свідчать про те, що відповідачці на праві власності дійсно належить однокімнатна квартира, розташована в м. Молодогвардійську по вул. Коцюбинського, 19/15.
Згідно з актом обстеження умов проживання - квартири АДРЕСА_4, зазначена квартира придатна для мешкання дітей, для цього є всі необхідні речі, в квартирі зроблений косметичний ремонт, є вода, електроенергія, газ.
Акт обстеження матеріально-побутових умов, а саме квартири АДРЕСА_4 від 29.11.2010 року теж вказує на те, що умови мешкання в зазначеній квартирі відповідають санітарно-гігієнічним нормам, задовільні, для дітей є необхідні меблі та все інше (холодильник, газова плита, два обігрівача та інше)
Довідка завідуючої ДОЦ-1 «Теремок» від 09.11.2010 року вказує на те, що ОСОБА_6 дійсно відвідувала своїх дітей систематично, приносила їм подарунки.
Висновок служби у справах дітей Станично-Луганської РДА від 12.11.2010 року за №836 про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_6, вказує на те, що на теперішній час жоден з батьків не в змозі створити належних умов для проживання, виховання та розвитку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Висновок органу опіки та піклування Станично-Луганської селищної Ради визнає доцільним мешкання малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір'ю– ОСОБА_6
Згідно рішення №6 від 09.11.2010 року комісії з питань захисту прав дитини щодо вирішення спору між батьками щодо визначення місця мешкання малолітніх дітей та переоформлення виплат - встановлено клопотати перед органом Опіки та піклування Станично-Луганської селищної Ради щодо винесення рішення про відібрання дітей, малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, без позбавлення батьківських прав позивача та відповідачку по справі у зв'язку з тим, що жоден з батьків на теперішній час не може створити дітям належних умов для виховання та розвитку.
У відповідності зі ст. 110 СК України – позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Стаття 112 вказаного кодексу наголошує, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, признав позов в частині розірвання шлюбу обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню, оскільки з'ясував, що родина розпалася остаточно і зберегти її неможливо.
Що ж стосується вимоги позивача про визначення місця мешкання спільних малолітніх дітей, разом з ним, суд приходить до наступного:
У відповідності зі ст. 141 СК України – мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно зі ст. 160 СК України – місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Стаття 161 зазначеного кодексу наголошує, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.
При цьому суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У позовній заяві позивач ОСОБА_5 аргументував свою вимогу про передачу дітей на проживання разом з ним лише тим, що він забезпечений житлом, має постійний дохід, але суд вважає, що кращі матеріально-побутові умови життя позивача не можуть бути самодостатньою підставою для передачі йому дітей, навпаки під час розгляду справи в суді з'ясувалось, що будинок в якому в теперішній час мешкає позивач і малолітні діти має незадовільний стан.
ОСОБА_5 не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачка грубо поводиться з синами та донькою, прививає їм погані звички, з її боку відсутній нагляд за дітьми тощо.
Крім того, судом було встановлено, що позивач характеризується як агресивна, неврівноважена людина, не дає можливості відповідачці спілкуватися з дітьми, створює їй перепони, жінка вимушена відвідувати дітей лише тоді, коли вони ходять до дитячого садка.
У відповідності зі ст. 171 СК України – дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.
Судом в присутності сторін та представника органу освіти було з’ясовано думку малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з приводу питання щодо їх місця мешкання після розірвання шлюбу між батьками і діти висловила свою точку зору, а саме – вони бажають мешкати разом з батьками.
Крім того, залучені до участі в якості третіх осіб, служба у справах дітей Станично-Луганської РДА та орган опіки та піклування Станично-Луганської селищної Ради теж не визнали доцільним місце мешкання малолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 разом з позивачем по справі.
-3-
Таким чином, суд вислухавши осіб які брали участь у справі, думку малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_7, взявши до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дітей, вважає, що вимоги позивача щодо встановлення місця мешкання малолітніх дітей після розірвання шлюбу між сторонами по справі разом з батьком задоволенню не підлягають.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України – якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно з п. 2 ч.2 ст. 79 ЦПК України до судових витрат належать і витрати на правову допомогу. Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Виписка з угоди про надання юридичних послуг між позивачем та адвокатом ОСОБА_13 від 24.11.2010 року та ордер на ведення цивільної справи по представництву в суді інтересів позивача адвокатом ОСОБА_13 від 24.11.2010 року свідчать про достатність підстав для присудження з відповідачки частини компенсації понесених позивачем витрат на правову допомогу.
У відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 - граничний розмір витрат пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Статтею 53 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» вiд 27.04.2010 №2154-VI розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2010 року складає 869 гривень, з 1 квітня 2010 року - 884 гривень, з 1 липня 2010 року - 888 гривень, з 1 жовтня 2010 року -907 гривень, з 1 грудня 2010 року - 922 гривень на місяць.
Судові засідання по справі за участю сторін були проведені чотири рази:
08.10.2010 року, 15.11.2010 року, 02.12.2010 року.
Представник позивача, адвокат ОСОБА_1 приймав участь лише під час судового засідання, яке відбулося 02.12.2010 року з 09 год. 38 хв. по 10 год.28 хв. – (922 грв.* 40% / 184 год.* 0,83 год.);
Значить розмір витрат пов’язаних з правовою допомогою стороні буде складати: 1,66 грн.
Керуючись ст. ст. 110, 112, 141, 160, 161, 171 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та встановлення місця мешкання дитини задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 17.03.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Станично-Луганського районного управління юстиції Луганської області, актовий запис №17.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1/2 частку понесених ним та документально підтверджених судових витрат в розмірі 65,08 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовити за необгрунтованністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення
Головуюча:
Справа №2-2366 2010 р.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Р І Ш Е Н Н Я
02 грудня 2010 р. смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючої Дьоміної О.П.
при секретарі Краснової І.О.
представника позивача ОСОБА_1,
представників третіх осіб Сотнікової Г.О.
Карпової В.Ю.
представника відділу освіти Єрошенко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та встановлення місця мешкання дитини,-
В С Т А Н О В И В:
Рішення велике, складне, для його виготовлення потрібен час, тому суд вважає можливим проголосити резолютивну частину рішення, а складання повного рішення відкласти строком на 5 днів.
Керуючись ст. ст. 110, 112, 141, 160, 161, 171 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та встановлення місця мешкання дитини задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований 17.03.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Станично-Луганського районного управління юстиції Луганської області, актовий запис №17.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1/2 частку понесених ним та документально підтверджених судових витрат в розмірі 65,08 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовити за необгрунтованністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення
Головуюча: