Справа № 2-4965/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

08 грудня 2010 року                                                                                                                                                        м.Овруч  

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:  

головуючого – судді       Кондратюка В.І.,      

з секретарем                                   Калатинець І.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -  

ВСТАНОВИВ :  

Позивач звернувся до суду та просить стягнути на його користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за ст.37 за період з 01.09.1996 року по 30.06.2003 року в сумі 13493 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення його прав.  

  Позивач в судове засідання не з’явився, але в заяві просить справу розглядати без його участі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заперечення проти позову, справу просить розглядати без його участі.  

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.  

ОСОБА_1 проходив службу в в/ч А2027, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 3, постійно проживає в м.Овруч, що підтверджується копіями посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.10.1992 року та паспорта громадянина України серії НОМЕР_2  

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 – в сумі 10,5 грн.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.  

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :  

-ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.  

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :  

- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).  

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 ст.8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, м.Овруч  відноситься до зони   гарантованого добровільного відселення.  

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 року №987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 року №936, розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту населення, тобто управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації.  

З заперечення відповідача вбачається, що в/ч А2027 не обслуговувалось управлінням праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, задоволення позовних вимог може призвести до нецільового використання коштів Державного бюджету, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.  

Позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення тридцять першої сесії Овруцької міської ради V скликання №13 від 11.02.2010 року.  

На підставі ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст.3,10,11,60,196,212-215,218 ЦПК України, суд,-  

ВИРІШИВ :  

В задоволенні позову відмовити.  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення коштів, передбачених ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  за період з 01.09.1996 року по 30.06.2003 року в сумі 13493 грн. відмовити за безпідставністю.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд.  

Суддя: