Справа № 2-4963/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

08 грудня 2010 року                                                                                                                                                             АДРЕСА_1  

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:  

головуючого – судді       Кондратюка В.І.,      

з секретарем                                   Калатинець І.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -  

ВСТАНОВИВ :  

Позивач звернувся до суду та просить стягнути на її користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за ст.37 Закону за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року в сумі 8875 грн., за ст.39 Закону за період з 01.08.2001 року по 31.05.2003 року в сумі 4479 грн., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення його прав.  

  Позивач в судове засідання не з’явився, але в заяві просить справу розглядати без його участі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заперечення проти позову, справу просить розглядати без його участі.  

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.  

ОСОБА_1 працював в в/ч А2027, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи  категорії 3, постійно проживає в АДРЕСА_1, що підтверджується копіями посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.12.2002 року та паспорта громадянина України серії НОМЕР_2  

Відповідно до ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 – в сумі 10,5 грн., за ст.37 – в сумі 2,1 грн.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.  

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :  

- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в зоні гарантованого добровільного відселення – 40 процентів від мінімальної заробітної плати;  

-ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.  

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :  

- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. ( 2,1 грн. за гр.реф.);  

- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).  

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 ст.8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" була зупинена дія Закону в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.  

Відповідно до ст.73 Закону України ?ро Конституційний суд України” та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність.  

На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню за виключенням періоду часу з січня 2007 року по червень 2007 року.  

Законом України ?ро державний бюджет України на 2008 рік” було внесено зміни до Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими було виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22.05.2008 року. Вказане рішення зворотньої дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 рік підлягають задоволенню тільки з травня.    

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, АДРЕСА_1 відноситься до зони   гарантованого добровільного відселення   .  

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:   з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р. –  440 грн.; з 01.10.2007 р.  по 31.12.2007 р. -  460 грн.; з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. – 515 грн.; з 01.04.2008 р. по 30.09.2008 р. – 525 грн.; з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р. – 545 грн.;з 01.12.2008 р. – 605 грн.; з 01.04.2009 р. – 625 грн., з 01.07.2009 р. – 630 грн., з 01.10.2009 р. – 650 грн., з 01.11.2009 р. – 744 грн.; з 01.01.2010 р. – 869 грн.; з 01.04.2010 р. – 884 грн.  

В зв'язку  з викладеним, розмір недосплачених коштів позивачу згідно розрахунку становить:  

ст.37 Закону:  

- з вересня  по грудень 2007 року: (440х40%+460х40%х3)-2,1х4=719,6 грн.;  

- з травня по грудень 2008 року: (525х40%х5+545х40%х2+605х40%)-2,1х8=1711,2 грн.;  

- з січня по грудень 2009 року: (605х40%х3+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%х2)-2,1х12= 3062 грн.;  

- з січня по червень 2010 року: (869х40%х3+884х40%х3)-2,1х6=2091 грн.; а всього 7583,8 грн.    

В задоволенні позовних вимог за ст.37 Закону за період з 09.07.2007 року по 31.08.2007 року слід відмовити в зв’язку з пропуском строку для звернення до суду, оскільки позивачем пропущений строк, визначений ст.257 ЦК України.  

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 року №987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 року №936, розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту населення, тобто управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість за ст.37 Закону підлягає стягненню з відповідача. В задоволенні позову про стягнення коштів за ст.39 Закону слід відмовити за безпідставністю, оскільки в/ч А2027, в якій працював позивач, не обслуговується управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації.  

Позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які в порядку ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача.  

Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення тридцять першої сесії Овруцької міської ради V скликання №13 від 11.02.2010 року.  

На підставі ст.19 Конституції України, ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст.3,10,11,60,196,212-215,218 ЦПК України, суд,-  

ВИРІШИВ :  

Позов задовольнити частково.    

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.06.2010 року в сумі   7583,8   грн.  

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

В задоволенні позовних вимог за ст.37 Закону за період з 09.07.2007 року по 31.08.2007 року відмовити в зв’язку з пропуском строку для звернення  до суду, а в задоволенні решти позовних вимог за безпідставністю.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд.  

Суддя: