РІШЕННЯ Справа№ц2-6128/10
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого-судді - Ямкової О.О., при секретарі – Георгици Н.В., за участю позивача – ОСОБА_2, представника позивача – ОСОБА_1, представників відповідачів – Маслюк А.М., Тіщенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дитячої музичної школи (ДМШ) №8 м. Миколаєва, Управління з питань культури та охорони культурної спадщини про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
15.10.2010року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ДМШ №8 м. Миколаєва про поновлення її на роботі у якості викладача зі стягненням середнього заробітку в розмірі 850грн.00коп. та відшкодування компенсації моральної шкоди в розмірі 2000грн.00коп..
Ухвалою суду від 4.11.2010року до справи у якості відповідача притягнуто Управління з питань культури та охорони культурної спадщини.
Позивач, її представник у судовому засіданні вимоги позову підтримали, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представники відповідачів вимоги позову не визнали, посилаючись на те, що позивач була звільнена з посади на підставі вимог закону.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно наданих суду копії правовстановлюючих документів, пояснень представників відповідачів, ДМШ №8 м. Миколаєва є юридичною особою, але існує за рахунок коштів, які отримує шляхом їх перерахування структурним підрозділом Управління з питань культури та охорони культурної спадщини, яке є розпорядником бюджетних коштів. Право прийняття і звільнення з роботи працівників школи покладена на директора ДМШ №8 м. Миколаєва, а нарахування останнім заробітної плати здійснюється через централізовану бухгалтерію Управління з питань культури та охорони культурної спадщини.
Відповідно до розділу 3 посадової інструкції викладача, затвердженої 21.09.2007року директором ДМШ №8 та п.п. 4.5, 4.7 Статуту ДМШ №8 в редакції від 19.02.2010року викладач школи як педагогічний працівник повинен бути особою з високими моральними якостями, вести документацію, пов`язану з виконанням посадових обов`язків, виконувати накази і розпорядження керівників закладу, проводити роботу з набору учнів до школи, тощо.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 з 1.09.1999року працювала на посаді викладача ДМШ №8 м. Миколаєва. За час роботи у зв`язку з порушенням трудових обов`язків на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до наказу №26 від 11.05.2010року та застосоване громадське стягнення у вигляді обговорення на профспілковому зібранні колективу ДМШ №8 18.06.2010року.
Наказом №49 по ДМШ №8 від 1.09.2010року на позивача як викладача школи був покладений обов`язок по набору учнів до свого класу, якій фінансується за рахунок бюджетних коштів. Проти зазначеного факту ОСОБА_2 не заперечувала, але покладеного на неї обов`язку наказом керівника закладу не виконала та письмові пояснення за ним надати відмовилася відповідно до складеного акту від 7.09.2010року.
Як слідує із пояснень представників відповідачів, що підтверджено заявою в.о. директора школи від 10.09.2010року, протоколом засідання профкому ДМШ №8 та складеним актом-повідомленням, у зв`язку з черговим невиконанням наказу №49 10.09.2010року керівництво школи звернулося до профспілки з питання дачі дозволу на звільнення позивача на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, нащо отримало згоду. Позивач ОСОБА_2 запрошувалася на засідання, але відмовилася.
Наказом в.о. директора ДМШ №8 м. Миколаєва № 53 від 10.09.2010року ОСОБА_2 звільнена з 10.09.2010року з посади викладача за невиконання службових обов`язків без поважних причин за пунктом 3 ст. 40 КЗпП України. Як пояснили представники відповідачів, що підтверджено наданими письмовими доказами, незважаючи на те, що у наказі не викладені усі мотиви звільнення, а тільки його формулювання, позивач ОСОБА_2 звільнена за систематичне невиконання службових обов`язків, яке виразилося в раніш застосованих до неї дисциплінарних стягненнях та здійснення нею чергового дисциплінарного проступку у вигляді невиконання обов`язків, покладених на позивача наказом №49 від 1.09.2010року. Тому зміст наказу №53 підтверджується вказаними обставинами.
Відповідно до наданих до суду копії заяви та акту, запис до трудової книжки позивача була внесена тільки 15.09.2010року з вини самого позивача, так як трудова книжка знаходилася у неї.
Відповідно до довідок ДМШ №8 остаточний розрахунок з ОСОБА_2 був проведений шляхом перерахування на картковий рахунок, а її середньомісячний заробіток складає 1173грн.97коп. з урахуванням проведених утримань.
У зв`язку зі звільненням, позивач перенесла моральні страждання, так як у неї не було роботи.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. ст. 139, 147-149, п.3 ст. 40, 237№ КЗпП України, суд дійшов наступного.
Працівники визнаються такими, що систематично порушують трудову дисципліну, якщо мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову на протязі одного року з дня застосування стягнення за перше порушення. Це дає підстави для звільнення працівника з підстав, що передбачені п.3 ст.40 КЗпП України.
Враховуючи, що позивач як педагогічний працівник мала дисциплінарне стягнення у вигляді догани за наказом від 11.05.2010року та здійснила порушення трудової дисципліни, не виконавши наказ керівництва №49 від 1.09.2010року, тому допустила систематичне невиконання службових обов`язків та порушення трудової дисципліни. Зазначені дії суд вважає винними, оскільки доказів, які б спростовували вказане суду не надано.
Виходячи з того, що позивач з посади викладача була звільнена компетентним органом з дотримання встановленого порядку та процедури, підстав для її поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та компенсації моральної шкоди, суд не вбачає.
Тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У відповідності зі ст. ст. 81, 88 ЦПК України судовий збір слід віднести за рахунок держави, стягнувши з позивача витрати на ІТЗ в розмірі 120грн.00коп..
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Дитячої музичної школи (ДМШ) №8 м. Миколаєва, Управління з питань культури та охорони культурної спадщини про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічні послуги на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва в розмірі 120грн.00коп.
Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області у порядку, якій передбачений ст. ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ ЯМКОВА О. О.