Справа № 2-А-1857/10  

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

  8 грудня   2010 року  Лутугинський  районний суд Луганської області у складі: головуючого судді Кутіщевой Л.П.   розглянувши у порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   д   о управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про визнання  незаконними дій суб*єкта владних повноважень та стягнення  соціальної  допомоги дитині  війни  

ВСТАНОВИВ:  

22 листопада  2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду .  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач  пенсію йому не підвищив ,а тому просив визнати незаконними дії відповідача у  2006, 2007 роках щодо невиплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а з 2008  року по наступний час в неналежному розмірі, зобов*язати відповідача нарахувати йому не отриману допомогу за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня 2009 року  та в подальшому. Позивач просив розглянути справу за його відсутності.  

  Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.  У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне.  Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Крім того, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Також, наполягав на тому, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.  Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».Будь-яких змін до бюджету 2007 року на рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України не приймалось. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 1 січня 2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законом України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» виплата надбавки до пенсії дітям війни не передбачена.  Позивачем пропущений строк звернення до суду. Вважав свої дії правомірними, тому просив суд відмовити у задоволенні позову.  

  1 грудня 2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.    

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.( а.с. 5) та ксерокопією паспорту позивача ( а.с. 4)  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, — у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».  

Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни  не підлягають задоволенню за період з 1 січня  2006 року до 31 грудня 2006 року.  

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року     № 6-рп/2007 положення статті 71  Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином,  положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Саме у вказаному розмірі підвищено пенсію позивача з 1 січня 2008 року. Вказаний факт сторонами не оскаржується та додаткового підтвердження не потребує.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Таким чином,  положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  були чинними з 22 травня 2008 року, а тому суд вважає  зобов*язати відповідача нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року без обмеження певною датою, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено строк його дії.  

  Суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав дізнався після отримання відповіді відповідача 12 травня 2010 року, 2 липня 2010 року звертався до суду в порядку цивільного провадження, а 22 жовтня 2010 року провадження у цивільній справі закрито.  

  Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.  

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,  ст. 110 Закону України  „Про державний бюджет України на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від  9 липня 2007 року та  22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

              ПОСТАНОВИВ:  

Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.  

Визнати  неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року .  

Зобов*язати управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області  нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня  2008 року , з урахуванням виплачених сум.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1,70 грн.  

В іншій частині позовних вимог  відмовити за необґрунтованістю.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лутугинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.  

У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.      

Суддя   :