Справа № 2-а -1592/10               П О С Т А Н О В А  

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

1 грудня 2010 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді  Гармаш Т.І., при секретарі Пересунько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Світловодської міської ради про стягнення індексації та компенсації за несвоєчасну сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

  ВСТАНОВИВ:  

 Позивач ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Світловодської міської ради про стягнення індексації та компенсації за несвоєчасну сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що вона працювала у відповідача. 10 січня 2006 року вона була незаконно звільнена відповідачем з роботи. Постановою Світловодського міськрайонного суду від 27 березня 2009 року була поновлена на роботі та на її користь було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу була вирахувана виходячи із середньої заробітної плати 674 грн. 09 коп. за період з 10.01.2006 року по 03.09.2007 року на загальну суму 13325 грн. Відповідач не виконав рішення суду добровільно і вказана сума була стягнена з відповідача у примусовому порядку у червні 2010 року. Позивач вважає, що вона має право на індексацію та компенсацію за несвоєчасну сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10.01.2006 року по 03.09.2007 року відповідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Закону України "Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Відповідно до розрахунку індексація за період з 10.01.2006 року по 03.09.2007 року складає 86 грн. 53 коп., сума компенсації складає 9446 грн. 05 коп. Вказані  суми підлягають стягненню з відповідача.

Вважає, що неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у 5500 грн. і вважає, що саме така сума є достатньою компенсацією її моральних страждань.

У судовому засіданні позивач доводи позову підтримала, пославшись на обставини, якими їх обгрунтовує та на докази, що їх стверджують просить позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі та суду пояснив, що відповідно до постанови Світловодського міськрайонного суду, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на користь позивачки було стягнуто суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка була сплачена їй у повному обсязі. Позивачка погодилась з рішенням суду та не оскаржувала його у частині розміру середнього заробітку, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Стосовно відшкодування моральної шкоди вказує на те, що позивачкою не надано доказів заподіяння їй моральної шкоди.

Заслухавши доводи сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно постанови Світловодського міськрайонного суду від 27 березня 2009 року, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто з виконавчого комітету Світловодської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 13326 грн. та у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Відповідно до виписки із рахунку приватного клієнта  АО "УкрСибанк на рахунок ОСОБА_1 була зарахована  сума 13325 грн. (а.с. 18)  

 Позивачка не оскаржувала постанову у частині розміру стягнутого на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.  

 На підтвердження своїх позовних вимог позивачка надала суду наступні письмові докази, які були досліджені у судовому засіданні.

 Постанову Світловодського міськрайонного суду від 27 березня 2009 року (а.с. 19-22).

Ухвала Колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року (а.с. 8). Розрахунок суми індексації середнього заробітку за період з 10.01.2006 року по 03.09.2007 року. (а.с.3). Розрахунок суми компенсації за порушення термінів виплати середнього заробітку за період з 10.01.2006 року по 03.09.2007 року (а.с. 4-6). Таблиця розміру компенсації за порушення термінів виплати середнього заробітку за період з 10.01.2006 року по 03.09.2007 року (а.с.7).

Відповідно до ст. 2. Закону України  "Про індексацію грошових доходів населення" ідексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.  

Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" випливає, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.  

Як вбачається зі змісту вказаних норм середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до переліку об'єктів індексації та компенсації грошових доходів населення.

Із матеріалів справи встановлено, що середній заробіток за період вимушеного прогулу позивачки ОСОБА_1 був визначений судом у сумі 13326 грн. за період з 01.01.2006 року по 03.09.2007 року за наслідками розгляду справи про поновлення її на роботі. Вказана сума  підлягала стягненню з відповідача одноразово та була виплачена позивачу. Суд не може погодитись з доводами позивача, що вказана сума є об'єктом індексації чи компенсації, оскільки за своєю правовою природою не є оплатою праці чи грошовим забезпеченням та носить разовий характер.  

Суд вважає не доведеним факт заподіяння діями відповідача позивачу ОСОБА_1  моральної шкоди,  а саме суду не надано доказів щодо негативних наслідків, які настали для позивача, у зв'язку із ненарахуванням індексації та компенсації на суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також, що ці наслідки  знаходяться в причинному зв’язку з діями відповідача. А тому позов в частині стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає що позов не підлягає  задоволенню.

На підставі викладеного та ст.235 КЗпП України, ст. 2. Закону України  "Про індексацію грошових доходів населення", ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", керуючись ст.ст. ст.160, ст.161, ст. 162, ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

                      П О С Т А Н О В И В :  

У позові ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Світловодської міської ради про стягнення індексації та компенсації за несвоєчасну сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3  ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга  подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 Суддя Світловодського міськрайонного суду                                   Т.І. Гармаш