Справа № 22ц-8927/2010 Головуючий у І інстанції Савченко С.І.
Доповідач Березовенко Р.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Березовенко Р.В., Голуб С.А.,
при секретарі: Ходаковській А.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл в натурі житлового будинку, -
в с т а н о в и л а :
Оскільки для складання повного тексту рішення потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти його виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 грудня 2009 року змінити в частині стягнення компенсації за перевищення вартості у виділеному майні.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 37 445 гривень 84 коп. - різницю вартості часток будинковолодіння.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-8927/2010 Головуючий у І інстанції Савченко С.І.
Доповідач Березовенко Р.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Г.В.,
суддів: Березовенко Р.В., Голуб С.А.,
при секретарі: Ходаковській А.Б.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл в натурі житлового будинку, -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом про розподіл в натурі житлового будинку, посилаючись на те, що вона та відповідач, її брат, є співвласниками будинку по АДРЕСА_1 Вказувала, що їй належить 1/2 частина будинку: 1/4 частина на підставі рішення Ірпінського міського суду від 20.03.1969 р. і 1/4 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.10.1997р. Відповідачу належить 1/2 частина цього ж будинку. Вказувала, що вони користуються обособленими частинами будинку і посилаючись на неможливість добровільного поділу спадщини, просила розділити будинок в натурі відповідно до їх часток у праві власності. В судовому засіданні позивачка позов підтримала, після проведення експертизи просила розділити будинок згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 08 грудня 2009 року позов задоволено.
Розділено житловий будинок в натурі та виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частину житлового АДРЕСА_1 з виділенням у власність приміщень по плану : 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, І, ІІ та виділенням у власність господарських споруд: сараю «Б», вбиральні «В», 1 /2 частини огорожі № 2-4, колодязь № 1.
Виділено у власність ОСОБА_2 1/2 частину житлового АДРЕСА_1 з виділенням у власність приміщень по плану: 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, 3-7, ІІІ, ІУ- та господарські споруди: вбиральні «З», «Ж», «Д», 1/2 частини огорожі № 2-4, свердловину № 5.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2947 гривень 50 коп. компенсації за перевищення вартості у виділеному майні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким розділити житловий будинок в натурі відповідно до того ж висновку експертизи, однак просила зобов»язати ОСОБА_2 компенсувати на її користь різницю вартості частини будинку, виділеної йому в натурі (з урахуванням частки у спільній власності, якою вона не може користуватися згідно висновку експерта), виходячи з ринкової вартості його 1/2 частини будинку та ринкової вартості її 1/2 частини будинку.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( ч.2 ст. 183 ЦК), співласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за іхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють та користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі є співвласниками будинку № 31 по АДРЕСА_1
Позивачу належить 1/2 частина будинку, з яких - 1/4 частина належить на підставі рішення Ірпінського міського суду від 20.03.1969 р. і 1/4 частина належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.10.1997 р. (а.с.4,9).
Відповідачу належить 1/2 частина цього ж будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.10.1997 р. (а.с.9).
Також судом встановлено, що у користуванні сторін знаходяться обособлені частини будинку у вигляді окремих квартир, які між собою не сполучаються.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи існує технічна можливість провести розподіл будинку, з виділенням кожному із співвласників частин будинку, які відповідають їх часткам у праві власності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність поділу спірного житлового будинку в натурі між сторонами відповідно до варіанта судової будівельно-технічної експертизи від 18 листопада 2009 року та виділив сторонам у власність частки, які вони фактично використовують, зменшивши частку позивачки з 1/2 до 46/100 та стягнув з відповідача компенсацію, виходячи з інвентаризаційної вартості зменшеної частки у виділеному майні у розмірі 2 947,5 грн.
З таким висновком суду повністю погодитися не можна.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 (а.с. 52-55) посилається на те, що всупереч вимогам закону районний суд, виділивши їй частину будинку, що складає менше 1/2 (46/100), стягнув на її користь із відповідача різницю у вартості недоотриманого майна виходячи не з визначеної дійсної вартості будинку та інших споруд - 468 073 грн., а виходячи з інвентарної вартості - 79 759 грн., чим значно зменшив розмір компенсації.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України, від 04.10.1991, № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду, розмір грошової
компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди -
судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості.
Ухвалюючи своє рішення, суд першої інстанції не врахував, що висновком експертизи визначено як інвентарну вартість будинку - 79 759 грн. так і дійсну - 468073 грн., і в порушення п.6 Постанови Пленуму ВСУ від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий бужинок» провів розрахунки виходячи з інвентарної вартісті - 79 759 грн.
За таких обставин, які свідчать про те, що судом першої інстанції неправильно застосований матеріальний закон в частині стягнення компенсації за перевищення вартості у виділеному майні і це призвело до неправильного вирішення справи, рішення підлягає зміні в цій частині і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно різницю вартості часток будинковолодіння, яка становить 37445 гривень 84 коп., виходячи з дійсної вартості 4/100 частин будинковолодіння.
В іншій частині, яка стосується варіанту поділу будинку в натурі між сторонами, рішення суду першої інстанції є обгрунтованим, а тому законним і його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 грудня 2009 року змінити в частині стягнення компенсації за перевищення вартості у виділеному майні.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 37 445 гривень 84 коп. - різницю вартості часток будинковолодіння.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: