Справа № 22ц-6781/2010 Головуючий у І інстанції Заріцький С.М.
Категорія 01,19,27 Доповідач Березовенко Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Березовенко Р.В.,
суддів: Голуб С.А., Фінагеєв В.О.,
при секретарі: Бобко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
в с т а н о в и л а :
Оскільки для складання повного тексту ухвали потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти його виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц-6781/2010 Головуючий у І інстанції Заріцький С.М.
Доповідач Березовенко Р.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Березовенко Р.В.,
суддів: Голуб С.А., Фінагеєва В.О.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року позивачка звернулася в суд з позовною заявою про стягнення боргу посилаючись на те, що 08 вересня 2009 року відповідач отримала від неї 116 600,00 доларів США на закриття кредиту знайомої ОСОБА_3 та 25 500,00 доларів США на закриття кредиту ОСОБА_4 Відповідно до умов договору, який посвідчений письмовою розпискою, ОСОБА_1 зобов'язалася повернути борг 30 жовтня 2009 року, але не виконала взятих на себе зобов'язань.
Посилаючись на викладене, на підставі ст.ст. 625 ЦК України, позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 134 668,50 грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2010 року позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 1 134 668,50 грн. в рахунок повернення боргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 задовольнити частково в сумі 25 500,00 доларів США або 203 617,50 грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його не виконані і або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2009 року ОСОБА_1. отримала від ОСОБА_2 25 500 доларів США на закриття кредиту знайомої ОСОБА_7. Оскільки представник відповідача в цій частині визнав позовні вимоги, зазначені обставини в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Також, судом першої інстанції встановлено, що 08 вересня 2009 року відповідач ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 116 600,00 доларів США на закриття кредиту знайомої ОСОБА_3.
Зазначені обставини підтверджуються копією розписки від 08.09.2009 року, з якої вбачається, що в разі невиконання зобов'язання по закриттю кредиту вона зобов'язується повернути всю суму 30.10.2009р., однак ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредитів не виконала та не повернула отримані нею грошові кошти.
Відповідно до статті 303 ЦПК України, апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, з урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про повернення суми позики обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконала взятих на себе зобов'язань і позичених грошей не повернула. Правильність проведених позивачем нарахувань суми заборгованості за договором позики також не викликали у суду сумніву.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить,а доводи представника відповідача з приводу того, що ОСОБА_1 не писала та не підписувала розписки про отримання 116600 доларів США не знайшли свого підтвердження і спростовуються дослідженим в судовому засіданні висновком експерта № 196 від 19 квітня 2010 року, який на думку колегії суддів є належним та допустимим доказом, відповідно до ст.ст. 57-59 ЦПК України, і з якого вбачається, що всі тексти розписок (як прописом, так і цифрами) та підписи в кінці розписок виконані саме ОСОБА_1
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: