Справа 2-а-465/10

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 03 грудня  2010 року                                                          м. Володимир-Волинський

      Володимир-Волинський міський суд Волинської області  в складі:

головуючого – судді Сарапіна Г.С.  

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі Волинської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо не нарахування і невиплати в передбаченому законом розмірі державної та додаткової пенсій як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язання здійснення перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  

 в с т а н о в и в:

 ОСОБА_1 звернувся в суд  з  позовом до  управління Пенсійного фонду України у Володимир-Волинському районі Волинської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо не нарахування і невиплати в передбаченому законом розмірі державної та додаткової пенсій як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язання здійснення перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

У позовній заяві позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії і відповідно довідки від 22.10.2004р. № 008706, серія ВЛН, виданою Волинською обласною медико-соціальною експертною комісією він визнаний інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довічно.  

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на пенсію                          в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.  

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, які віднесені до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІ групи –                в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 цього Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

На його прохання здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог зазначеного вище закону, відповідач своїм листом від 25.10.2010 року № 1878/02-10-13 відмовив йому у перерахунку пенсії та повідомив, що розмір його пенсії обчислений відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Із зазначеними діями відповідача він не згідний та вважає, що вони порушують його права і не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі  Волинської області щодо відмови в перерахунку пенсійних виплат відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача з 01 серпня 2010 року здійснити перерахунок і виплату йому державної та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо мінімального розміру основної пенсії, не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії – в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, враховуючи розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ч.1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ч. 3 ст. 4 Закону України від 15.07.1999р. «Про прожитковий мінімум».  

Відповідач подав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та здійснював нарахування пенсій відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» лише в межах коштів, що були передбачені Державним бюджетом для цих цілей, оскільки відповідно до ст. 63 цього Закону  фінансування витрат пов’язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. До того ж, Пенсійний фонд України не є розпорядником коштів Державного бюджету,                    а тому не є боржником перед позивачем.

Крім того, положення ст. 28 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при  призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Відповідач просить у задоволенні позову – відмовити.  

Позивач у судове засідання подав заяву, в якій заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.  

Представник відповідача – Чишій Богдана Любомирівна, яка діє на підставі довіреності від 03.12.2010р. № 2323/09-06,  подала до суду заяву, в якій також заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.  

Суд, задовольнивши клопотання осіб, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснює в порядку письмового провадження.

Перевіривши та дослідивши письмові докази і матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала  внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ( категорія 1 )  і 22.10.2004р. визнаний інвалідом  2-ої групи захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довічно, що підтверджується такими доказами: посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1), серії А, № НОМЕР_1,  на ім’я позивача, виданим 13.12.1993р., та вкладкою до цього посвідчення на ім’я позивача за  № 030873 від 30.11.2004р.; посвідченням, серії Є,  № НОМЕР_2, на ім’я позивача, виданим 28.07.2006р.; довідкою до акта огляду  медико-соціальної експертної комісії, серії МСЕ, № 008706, від 02.11.2004р.  

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії, що визначаються інвалідам ІІ групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими за  8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідам ІІ групи, віднесеним до першої категорії, виплачується в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана  Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягає не постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»,  яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, а ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного  законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті  мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно із ст.ст. 7, 13 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017 від 05.10.2000 року, мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати віднесені до основних соціальних гарантій і не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму доходів громадян, а відповідно до  ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV від 15.07.1999 року прожитковий мінімум встановлюється для визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010р. № 2154-VI передбачено наступний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність:                      з 01.07.2010 року – 709 грн., з 01.10.2010 року – 723 грн., з 01.12.2010 року – 734 грн.

Згідно із листом відповідача № 1878/02-10-13 від 25.10.2010 року позивачу                       з 01 вересня 2010 року виплачується пенсія призначена по ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі фактичних збитків. Основний розмір пенсії з врахуванням втрати працездатності 70%  та з урахуванням коефіцієнтів становить 282, 38 грн., щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю інваліду ІІ групи в розмірі 20% від мінімальної пенсії за віком, що становить 141, 80 грн.   (709, 00 грн. * 20%), та нараховано підвищення інваліду війни ІІ групи 283, 60 грн. (709, 00 * 40%). Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010р. № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» розмір пенсії з урахуванням всіх підвищень та надбавок не може бути меншим для інвалідів 2 групи, ніж розмір пенсії, встановлений цією постановою, тобто 1524, 35 грн. (709, 00 * 215%), що і виплачується позивачу.  

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтовані та законні,                  а тому відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок позивачу основної пенсії  відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ст. 50 цього Закону  із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» та  ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» за період з 01 серпня 2010 року по 03 грудня 2010 року, день розгляду справи, включно та виплатити за цей період різницю між сумою перерахованої та виплаченої пенсії.

Разом з тим, не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати державну та додаткову пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи факт порушення прав позивача в майбутньому відсутній.

На підставі ст.ст. 50, 54  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст. 28 ч.1 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 52  Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, керуючись  ст.ст. 9 – 11, 71 ч. 2, 86, 99 ч. 2, 122 ч. 4, 160-163, 186 ч. 2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,    суд

 п о с т а н о в и в:

 Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі  Волинської області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати державної та додаткової пенсій ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2010р.                              по 03 грудня 2010 року, протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Володимир-Волинському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій за період з 01 серпня 2010 року по 03 грудня 2010 року включно на підставі  ст.ст.  50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  з урахуванням виплачених сум.

У решті позову – відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд протягом десяти днів  з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано,  інакше у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.  

 Суддя: