АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» листопада 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Єрьоміна А.В., Фальчука В.П.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30 грудня 2009р. по справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Котовської міської ради про поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И Л А:
29.09.2009р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді 15/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1
Він пропустив шестимісячний строк для звернення до державного нотаріуса по своїй юридичній необізнаності.
Крім того, відсутні правовстановлюючі документи на вказану частину будинку.
На підставі викладеного, просив суд поновити йому строк для звернення до державного нотаріуса та визнати за ним право власності на вказану частину домоволодіння (а.с.2-3).
27.10.2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, при цьому посилався на те, що в травні 1994 року між ними відбулась угода купівлі-продажу 15/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1
В підтвердження цього договору він передав відповідачу телевізор, а також повинен був передати 300 доларів США після того, як ОСОБА_2 передасть йому документи на будинок.
На підставі викладеного, просив визнати угоду купівлі-продажу між ними дійсною та визнати за ним право власності на 15/100 частини спірного домоволодіння (а.с.14).
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 23.11.2009р. вказані позови об’єднані в одне провадження (а.с.41).
В судовому засіданні представники кожного з позивачів підтримали позовні вимоги.
Представник виконкому Котовської міської ради визнала позов ОСОБА_2 в частині надання додаткового строку для прийняття спадщини і просила суд розглянути справу без її участі.
ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити йому в задоволенні вимог, оскільки грошей за продаж частини будинку він не отримав, а телевізор, який передав ОСОБА_1, не працював.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30 грудня 2009р. частково задоволено вимоги ОСОБА_2
Суд поновив позивачу строк для прийняття спадщини до 15.02.2010р. після смерті його батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В інших позовних вимогах – відмовив.
У задоволенні вимог ОСОБА_1 - відмовив в повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог ОСОБА_3 до виконкому Котовської міської ради про поновлення строку для прийняття спадщини - відмовити. При цьому посилався на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 просив також ухвалити нове рішення з приводу його позовних вимог, яким задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що останній пропустив шестимісячний термін для звернення до державного нотаріуса з поважних причин.
Однак відмовив у задоволенні вимог щодо визнання права власності на спадкове майно, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на частину будинку з урахуванням вартості відремонтованих ОСОБА_1 15/100 частини спірного будинку.
Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_1, суд виходив з того, що ОСОБА_2 не міг розпоряджатися спірною частиною будинку, оскільки не оформив на той час право власності в порядку спадкування, а крім того угода не вчинялась у письмовій формі та нотаріально не посвідчувалась.
При цьому керувався вимогами ст.ст.203,207,208 ЦК України.
Колегія погоджується з висновками суду в частині відмови в позовних вимогах як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1, оскільки рішення в цій частині відповідає обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка, та вказаним нормам матеріального права.
Між тим, колегія не може погодитись з висновками суду стосовно задоволення вимог ОСОБА_2 щодо поновлення йому строку для прийняття спадщини, оскільки ні ЦК України в редакції 1963р, ні ЦК України в редакції 2003р. не передбачалось взагалі поновлення строку.
Ст.550 ЦК України в редакції 1963р. передбачалось продовження строку для прийняття спадщини при поважності причин його пропуску, а ч.3 ст.1272 ЦК України в редакції 2003р. - при поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини суд може встановити додатковий строк достатній для прийняття спадщини.
Звертаючись до суд з позовом, ОСОБА_2 вказував причину пропуску строку для подачі заяви в державну нотаріальну контору у зв’язку зі своєю необізнаністю.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не надав жодного належного доказу того, що він на час відкриття спадщини проживав у спірному будинку та стосовно поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Необізнаність позивача не є підставою для визнання причин пропуску строку поважними.
У зв’язку з чим, суд першої інстанції постановив в цій частині незаконне та необґрунтоване рішення в порушення вимог ст.213 ЦПК України.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог щодо поновлення строку для прийняття спадщини.
Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що суд не виконав вимоги ст.212 ЦПК України щодо оцінки доказів стосовно факту визнання ОСОБА_2 отримання авансу за частину спірного будинку, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_2 взагалі не являвся власником спірного майна і не мав законних підстав для укладання будь-яких угод щодо його відчуження. Тому визнання ним деяких фактів з приводу укладання між ними договору купівлі-продажу не мають жодного впливу на вирішення справи по суті.
Інших правових доводів скарга не містить.
Керуючись ст.303, п.п.1,2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30 грудня 2009р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Котовської міської ради про поновлення строку для прийняття спадщини - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Котовської міської ради про поновлення строку для прийняття спадщини - відмовити.
В іншій частині рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30 грудня 2009р. залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.В.Єрьомін
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька