А П Е Л Я Ц І Й Н И Й   С У Д   О Д Е С Ь К О Ї   О Б Л А С Т І  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

      9 листопада 2010 року                                                                              м. Одеса                    

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого   -  Вадовської Л.М.,        

суддів               -  Ващенко Л.Г.,

Фадєєнко А.Ф.,

при секретарі   -  Фабіжевському В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 червня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :  

 Позивач ОСОБА_2, звернувшись 17 березня 2010 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1. Син померлої ОСОБА_6 ОСОБА_7 як такий, що на момент відкриття спадщини проживав у спадковому будинку, прийняв після смерті матері спадщину у вигляді Ѕ частини будинку, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав, ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер, залишивши на неї заповіт. Дочка померлої ОСОБА_6 ОСОБА_8 успадкувала іншу Ѕ частину будинку, однак свідоцтво про право на спадщину також не отримала, ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла, залишивши заповіт на відповідачів. Позивач вважає безпідставним отримання відповідачами свідоцтв про право власності кожного на 1/3 частину будинку, мотивуючи тим, що після смерті         ОСОБА_8 спадщина відкрилась лише на Ѕ частину спірного будинку. З огляду на вказані обставини, позивач просила визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані 21 листопада 2009 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1; визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 право власності на       Ѕ частину вказаного будинку (а.с.4-5).

Відповідачі позов не визнали.

  Справа № 22 ц- 18052 – 2010                                                                                Категорія 37  

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.  

Доповідач Вадовська Л.М.  

2.

 Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 червня       2010 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.97-99).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду апелянт мотивувала порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.  

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з неприйняття сином ОСОБА_7 спадщини після смерті матері ОСОБА_6 з огляду на ті обставини, що мати проживала в будинку дочки ОСОБА_8 При цьому суд також послався на неподання заяви до нотаріальної контори у встановлений законом строк та зловживання ОСОБА_7 спиртними напоями. Суд вважав встановленим, що після смерті ОСОБА_6 спадщину, що складалася з будинку в цілому по АДРЕСА_1, прийняла лише дочка ОСОБА_8, а тому дійшов висновку щодо обґрунтованості отримання відповідачами за заповітом ОСОБА_8 свідоцтв про право власності кожного на 1/3 частину спірного будинку.

Однак висновок суду щодо неприйняття ОСОБА_7 спадщини не відповідає обставинам справи і вказує на неправильне застосування норм матеріального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 31 липня      1997 року між ОСОБА_10 від імені ОСОБА_17 та ОСОБА_6, зареєстрованого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко С.О. за реєстровим №1838, ОСОБА_6 набула у власність житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться  в АДРЕСА_1 та складається з одного глинобитного житлового будинку під літ."А", житловою площею 15,1 кв. м, надвірних споруд (цистерни  №1, вбиральні під літ."Г"), розташованого на земельній ділянці розміром 2 000 кв. м. Право власності зареєстровано в БТІ 31 липня 1997 року (а.с.56).

Згідно домової книги в житловому АДРЕСА_1 був зареєстрований постійно (з 15 серпня 1997 року по 18 грудня         2007 року) ОСОБА_7 на підставі укладеного 15 серпня 1997 року з власником будинку ОСОБА_6 договору найму жилого приміщення  (а.с.87-88, 98). ОСОБА_6 була зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.55).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла (а.с.9). Спадкова справа відносно померлої не заводилась (а.с.78). Син ОСОБА_7 і дочка ОСОБА_8 – спадкоємці майна померлої ОСОБА_6 (а.с.13, 15, 85).

17 червня 2004 року ОСОБА_8 склала заповіт на користь онуків           ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Заповіт посвідчено 17 червня 2004 року приватним нотаріусом Овідіопольського району Одеської області Куркан Н.Ф., зареєстровано в реєстрі за № 4399 (а.с.57).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_8 померла (а.с.14, 51). Спадкова справа відносно померлої заведена у травні 2008 року (а.с.49).

18 липня 2007 року ОСОБА_7 склав заповіт на користь ОСОБА_2 Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мірошниченко Н.М. 18 липня 2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 6737 (а.с.8).

3.

 ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 помер (а.с.10-12, 83-84).  

8 квітня 2008 року ОСОБА_13 звернулась до Овідіопольської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7, однак отримала відмову з підстав невідповідності наданих документів закону (а.с.48). Спадкова справа відносно померлого не заводилась (а.с.63).

20 травня 2008 року ОСОБА_15 звернулася до Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про визнання факту прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8 та визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, прийнятий ОСОБА_8 у спадщину після смерті ОСОБА_6 та не оформлений (а.с.49).

Станом на 7 вересня 2009 року згідно даних КП "Овідіопольське РБТІ" житловий будинок по АДРЕСА_1 значився зареєстрованим за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 1997 року (а.с.47).

21 листопада 2009 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожному на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 складається в цілому з одного глинобитного житлового будинку, зазначеного на плані під літ. "А", жилою площею 15,1 кв. м, загальною площею 28,0 кв. м, з надвірними спорудами: цистерна  під №1, розташованого на земельній ділянці фактичного користування розміром 1 800 кв. м. Свідоцтва зареєстровано в реєстрі за номерами 1300, 1303, 1306 відповідно.     В свідоцтвах зазначено, що житловий будинок належав ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадкоємцем якої була ОСОБА_8, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с.16-18).

На підставі вищевказаних фактів колегія суддів вважає встановленим, що      ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав померлій на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 1997 року. ОСОБА_6 заповіт не залишила, отже спадкування здійснювалось за законом у відповідності до положень розділу УП ЦК України в редакції 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини. Спадкоємцями майна померлої були діти дочка ОСОБА_8 та син ОСОБА_7 в рівних частках як спадкоємці першої черги спадкоємців за законом (стаття 529 ЦК України в редакції             1963 року). Визначені статтею 528 ЦК України в редакції 1963 року підстави для усунення від спадщини не встановлено.  

У відповідності до положень статті 548 ЦК України в редакції 1963 року для прийняття спадщини необхідно було, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнавалась належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК України визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; 2) якщо він подав у державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вказані дії підлягали вчиненню протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.    

Встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась, оскільки ні  ОСОБА_8, ні ОСОБА_7 до нотаріальної контори для оформлення спадщини не звертались, однак вказані спадкоємці прийняли спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.  

Прийняття ОСОБА_8 після смерті матері ОСОБА_6 спадщини у Ѕ частині спадкового майна не є спірним.  

4.

 У прийнятті в порядку пункту 1 частини 1 статті 549 ЦК України в редакції        1963 року  ОСОБА_7 після смерті матері ОСОБА_6 спадщини у іншій Ѕ частині спадкового майна, колегія суддів виходить з наступного.  

Спадковим майном є житловий будинок по АДРЕСА_1.     У вказаному будинку з моменту придбання такого ОСОБА_6 її син ОСОБА_7 поселився, зареєструвався і проживав постійно, що підтверджено домовою книгою про його постійну реєстрацію в будинку з 15 серпня 1997 року по 18 грудня 2007 року, даними паспорта ОСОБА_7 про прописку в будинку 15 серпня 1997 року, відсутністю у останнього іншого місця проживання, окрім будинку матері тощо (а.с.86-88, 89, 99-100). Ці обставини не спростовано належними та допустимими доказами.  Таким чином, на момент смерті матері як спадкодавця спадкоємець ОСОБА_7 як такий, що був зареєстрований та проживав у спадковому будинку, прийняв спадщину в Ѕ частині  в силу фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном у строки, визначені частиною 2 статті 549 ЦК України в редакції 1963 року. Та обставина, що 13 квітня       1999 року ОСОБА_7 був засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії не вливає на факт прийняття ним спадщини після смерті матері, оскільки засудження і поміщення в колонію мало місце після  вчинення ним дій, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 549 ЦК України в редакції 1963 року ( а.с.11). Посилання відповідачів на зловживання ОСОБА_7 спиртними напоями на набуття ним спадкових прав після смерті матері не впливає.

Відповідно до положень статті 1234 ЦК України кожна фізична особа має право на заповіт, який здійснює особисто.

Встановлено, що за життя ОСОБА_7 особисто вчинив заповіт на ім'я ОСОБА_2 Заповіт посвідчено нотаріально, недійсним не визнано. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 8 квітня 2008 року в порядку статті 1269 ЦК України та визначені статтею 1270 ЦК України строки звернулась до Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області для прийняття спадщини, однак отримала відмову та роз’яснення судового порядку набуття права власності на спадкове майно( а.с.48). Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), то всі права і обов’язки, належні спадкодавцю ОСОБА_7 на момент відкриття спадщини і не припинені внаслідок його смерті, входять до складу спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_7 Так як права і обов’язки ОСОБА_7 на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, прийняту ним після смерті матері ОСОБА_6 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, належали йому на момент його смерті та не припинилися внаслідок його смерті, то ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом набуває у власність в порядку спадкування за заповітом  Ѕ частину вказаного нерухомого майна.  

Спадкове майно після смерті ОСОБА_8 складалося лише з Ѕ частини нерухомого майна, а, відтак, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у спірному нерухомому майні належить кожному в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 по 1/6, а не по 1/3 частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. За таких обставин, отримані ними свідоцтва про право на спадщину підлягають визнанню частково ( в 1/6 частині) недійсними.        

Судові витрати сплачено.  

 Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

5.

  В И Р І Ш И Л А :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 червня          2010 року – скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  в особі законного представника ОСОБА_15 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом – задовольнити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_3, видане 21 листопада 2009 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області Мірошниченко Л.М., зареєстроване в реєстрі за № 1300, на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці фактичного користування 1 800 кв. м., -                    в 1/6 частині.

Визнати  частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_4, видане 21 листопада 2009 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області Мірошниченко Л.М., зареєстроване в реєстрі за № 1303, на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці фактичного користування 1 800 кв. м., -                     в 1/6 частині.

Визнати частково недійсним свідоцтво про права на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_5, видане 21 листопада 2009 року державним нотаріусом Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області Мірошниченко Л.М., зареєстроване в реєстрі за № 1306, на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці фактичного користування 1 800 кв. м., -                     в 1/6 частині.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 складається в цілому з: одного глинобитного житлового будинку, побудованого у 1924 році, зазначеного на плані під літ. «А», житловою площею 15,1 кв. м, загальною площею 28,0 кв. м, з надвірними спорудами: цистерною під літ. №1, розташованого на земельній ділянці фактичного користування розміром 1 800 кв. м.  

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

  Головуючий                                                                                        Л.М.Вадовська

 Судді                                                                                                     Л.Г.Ващенко

                                                                                                               А.Ф.Фадєєнко