Справа №2-а-3087/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суд Сумської області Свиргуненко Ю. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі про перерахунок пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
В С Т А Н О В И В:
20 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про перерахунок пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, мотивуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом другої групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, першої категорії і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білопільському районі. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 50 цього Закону передбачено, що інвалідам другої групи, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається в розмірі – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не можуть бути меншими: по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що розмір основної і додаткової пенсії, яка нараховувалась і виплачувалась йому відповідачем починаючи із 1 січня 2007 року і до цього часу значно менший, ніж встановлено спеціальним Законом. А тому він звернувся із позовом до суду, в якому просить визнати дії відповідача, що виразились у відмові провести перерахунок його основної і додаткової пенсії, неправомірними, зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі здійснити перерахунок його основної і додаткової пенсії згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи із 1 січня 2007 року по день винесення постанови та провести відповідні виплати, а також стягнути із відповідача на його користь 500 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з’явився, надавши суду заяву про те, що позов підтримує, просить розглянути справу без його участі в письмовому провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву про слухання справи в його відсутність у письмовому провадженні, а також письмове заперечення проти позову, з якого вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи по захворюванню, пов’язаному із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Білопільському районі з 11 квітня 2005 року і одержує пенсію по інвалідності та щомісячну додаткову пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідач вважає, що посилання позивача на ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення особам, віднесеним до категорії 1, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах, зокрема, інвалідам другої групи – 75 % мінімальної пенсії за віком, а також на ст. 54 цього Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із захворюванням, пов’язаним із Чорнобильською аварією, не може бути нижче, зокрема, по другій групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком – є необґрунтованими, виходячи із наступного. Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" не дає визначення терміну і розміру мінімальної пенсії за віком, а ч. 5 ст. 54 цього Закону визначає, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов’язаного із Чорнобильською катастрофою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Це означає, що пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, тобто, 159 грн. 28 коп. Нарахування пенсії позивача, починаючи із січня 2008 року, проводилось відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, основний розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році – 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а щомісячної додаткової пенсії – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зазначені вище положення визнані неконституційними. Однак, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалось. А тому з 28 травня 2008 року управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі при нарахуванні позивачу додаткової пенсії діяло у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №530 "Про деякі питання соцзахисту окремих категорій громадян", що набрала чинності з 22 травня 2008 року, якою чітко визначені розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою. Згідно зазначеної постанови розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до першої категорії, інвалідам другої групи виплачується у розмірі 20% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. З 1 липня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", розмір пенсії (без урахування надбавок, підвищень додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) у інвалідів другої групи - одержувачів пенсій по інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим ніж 1 090 грн. Таким чином, на думку управління Пенсійного Фонду України у Білопільському районі, при вирішенні питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС необхідно керуватись вищезазначеними Постановами. Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" при цьому не може бути застосований, оскільки згідно ч. 3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Ухвалою Конституційного суду України від 19 травня 2009 року по справі №2-25/2009 було роз’яснено: "непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем». Разом із цим, відповідач у своєму запереченні також зазначає, що він діяв у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Крім цього, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у зв’язку із пропуском строку позовної давності.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Судом зокрема встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Сумською обласною державною адміністрацією 8 вересня 2006 року, та випискою із акту огляду МСЕК серії АС №019132 від 26 липня 2006 року (а. с. 12-13).
З 11 квітня 2007 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Білопільському районі як одержувач пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється, а тому на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
У відповідності до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по другій групі інвалідності як 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлено, що інвалідам другої групи призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Разом із цим судом встановлено, що протягом 2007 року основна і додаткова пенсія ОСОБА_2 нараховувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року.
Починаючи із січня 2008 року і до 22 травня цього ж року основна і додаткова пенсія позивачу нараховувалась і виплачувалась відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у розмірах: основна пенсія – 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення п. 28 Розділу II зазначеного Закону, яким було внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо розмірів основної і додаткової пенсії.
Рішення Конституційного Суду України має приюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет на 2010 рік» положення ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не змінені і не зупинені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протягом 2007 року, а також, починаючи із 22 травня 2008 року і до цього часу позивач мав право на отримання пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом із цим судом встановлено, що всупереч зазначеному рішенню Конституційного Суду України, Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи із 22 травня 2008 року і до цього часу додаткова пенсія позивачу нараховується і виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір основної пенсії, починаючи із 1 липня 2008 року, нараховується згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16 липня 2008 року і виплачується у розмірі не менше 1 090 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру наведених пенсій застосуванню підлягають статті 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , а не постанови Кабінету Міністрів України.
Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якого необхідно рахувати пенсію для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, суд приходить до наступних висновків.
З приписів статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобов’язання, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Offise (Case 47/74 van Duyn v. Home Offise), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку основної і додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, враховуючи положення ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а саме: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу основної і додаткової пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і та необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії позивача згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період із 1 січня по 31 грудня включно 2007 року, а також починаючи із 22 травня 2008 року по день постановлення даного рішення, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати недоплачених сум з урахуванням виплачених.
Що стосується строків позовної давності для звернення до суду, то суд прийшов до висновку про те, що позивачем зазначені строки не порушені, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Позивач просить зробити перерахунок основної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, а згідно з п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, Цивільним Кодексом України встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.
З метою забезпечення належного захисту своїх прав на підставі ст.16 КАС України позивач при звернені до суду був вимушений користуватися платними послугами юристів. Позивачем було сплачено ТОВ «Надія» 500 грн. за надання консультативно-правових послуг по цій справі, у тому числі інформування та консультування, складання та подання заяв до відповідачів, складання та подання адміністративного позову з необхідними додатками до суду, що підтверджується рахунком, квитанціями та актом, які були додані до даного позову. Так правова допомога в силу ст.90 КАС України має покладатися на сторін судового процесу, а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує з другої сторони понесені першою і документально підтверджені судові витрати в разі задоволення позовних вимог.
На підставі ст. ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 268 ЦК України, ст. ст. 11, 98, 160-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 основної і додаткової пенсії згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА_2 згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період із 1 січня по 31 грудня включно 2007 року, а також починаючи із 22 травня 2008 року по 23 листопада 2010 року включно та провести відповідні виплати недоплачених сум з урахуванням виплачених.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати на отримання юридичних послуг в розмірі 500 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: (підпис)
Копія вірна:
Суддя Білопільського районного суду Свиргуненко Ю. М.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Білопільського районного суду Свиргуненко Ю. М.