Судове рішення #12412506

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 22-8800/2010року                  Головуючий у суді першої інстанції –Бурко Р.В.  

Категорія – 30,33         Доповідач  -  Пономаренко В.Г.  

      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23 листопада 2010 року               Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :  

Головуючого -  судді Авраменко Т.М.,  

Суддів  -  Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.  

при секретарі -  Чернезі М.М. ,    

за  участю: позивача та представників сторін,  

розглянула  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства „Кіровоградстальмонтаж” закритого акціонерного товариства „Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція”      на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від  03 червня 2010 року   у справі за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства „Кіровоградстальмонтаж” закритого акціонерного товариства „Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція” ( далі - ДП „Кіровоградстальмонтаж”  ЗАТ „НДВП Криворіжстальконструкція”),  третя особа: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді про проведення повторного розслідування нещасного випадку  та видачу акту форми Н-1 та Н-5 взамін загубленого, -  

  ВСТАНОВИЛА:  

  У  грудні 2009 року  ОСОБА_2  звернувся   в суд з позовом до ДП „Кіровоградстальмонтаж”  ЗАТ „НДВП Криворіжстальконструкція” про проведення розслідування нещасного випадку, який мав місце 19 квітня 1966 року та видачу акту форми Н-1, Н-5 взамін загубленого.  

В обґрунтування вимог вказував, що з 03 квітня 1965 року  працював  на посаді начальника 2-ї дільниці Кіровоградського спеціалізованого управління № 125 тресту „Криворіжстальконструкція”, правонаступником якого є відповідач , а  з 22 березня 1966 року    на підставі наказу  № 30-к від 22 березня 1966 року був призначений виконуючим обов’язки начальника дільниці № 1.  

19 квітня 1966 року на будівництві об’єкту „Автобусний парк” в м. Кіровограді  він зазнав виробничої травми у вигляді відкритого перелому лівої ноги, з приводу чого перебував на лікуванні.  

По даному факту було  призначено комісію під головуванням технічного інспектора обласної ради профспілки ОСОБА_3 , за участю  головного інженера підприємства Степаненка В.В. та проведено розслідування по результатам якого  було складено акт форми Н-1, примірник якого він отримав на руки.   Після лікування  він подав у профком підприємства заяву про надання матеріальної допомоги, до якої додав свій примірник акта  про нещасний випадок.  Допомога йому була надана, але примірник акта йому не повернули.  

Починаючи з 2002 року він неодноразово  звертався до відповідача про  видачу йому копії акту форми Н-1, складено по факту травми на виробництві, але йому було відмовлено  з тих підстав, що акт не зберігся.  

Посилаючись на те, що  акт про нещасний випадок на виробництві, термін зберігання якого чинним законодавством визначено 45 років не зберігся з вини відповідача  і даний акт  потрібен йому  для дотримання допомоги з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,   просив позов задовольнити.  

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 червня 2010 року позов задоволено. Суд зобов’язав  ДП „Кіровоградстальмонтаж”  ЗАТ „НДВП Криворіжстальконструкція”  повторно провести розслідування нещасного випадку, який мав місце 19 квітня 1966 року з ОСОБА_2 та видати йому акти  форми Н-1 та Н-5 взамін загубленого.  

В апеляційній скарзі дочірнє  ДП „Кіровоградстальмонтаж”  ЗАТ „НДВП Криворіжстальконструкція”, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права,  просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.  

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення  суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга   підлягає задоволенню  частково   з наступних підстав.  

Судом установлено, що  позивач з 03 квітня 1965 року  перебував у трудових відносинах з Кіровоградським спеціалізованим управлінням № 125 тресту „Криворіжстальконструкція”, правонаступником якого є відповідач і з 22 березня 1966 року працював  на посаді  виконуючого обов’язки начальника дільниці № 1.  

19 квітня 1966 року на будівництво об’єкту „Автобусний парк” в м. Кіровограді, де у робочий час у зв’язку з виконанням трудових обов’язків  перебував ОСОБА_2,  для виконання невідкладних зварювальних робіт  вантажним автомобілем був завезений електрозварювальний апарат при розвантаженні якого  по нахиленій дошці, один край якої упирався в землю, а інший на опущений борт автомобіля, по якій чотири працівники зсували його вниз, вантаж став хилитися. ОСОБА_2 підбіг до автомобіля і став підтримувати апарат. Але під вагою зварювального апарату дошка прогнулася і її верхній кінець зіскочив  з відчиненого заднього борту автомобіля і разом з вантажем дошка упала  ОСОБА_2 на ногу, внаслідок чого останній отримав відкритий перелом лівої ноги, в зв’язку з чим перебував на лікуванні.  

Матеріали розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем на виробництві та акт про нещасний випадок форми Н-1, складений по результатам розслідування, не збереглися, що підтверджується   даними архівного відділу, та повідомлення територіального  органу Держгірпромнагляд , згідно якого керівник підприємства  ДП „Кіровоградстальмонтаж” щодо порушення терміну зберігання матеріалів розслідування нещасного випадку  був притягнутий до адміністративної відповідальності.   (а.с. 11,12,25)  

Відповідно  до п.2 Положення про  розслідування і облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, затверджених Постановою Президії ВЦРПС  від 4 вересня 1959 року  та  п. 2 Положення  про  розслідування і облік нещасних випадків на виробництві,  затверджених Постановою Президії ВЦРПС  від 20 травня 1966 року,  введеного в дію з 1 липня 1966 року, чинних на час виникнення спірних правовідносин,  розслідування в порядку передбаченому цими положеннями  підлягають нещасні випадки  на виробництві,  якщо вони сталися  на території організації та поза її межами при виконанні роботи за завданням адміністрації.  

Результати розслідування нещасного випадку на виробництві, яке визвало втрату працездатності не менше одного робочого дня оформляється актом за формою Н-1. Обліку підлягають  нещасні випадки, які визвали втрату працездатності  більше трьох робочих днів.  

Відповідальність за правильне і  своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, несуть керівники  організацій, головні інженери, головні спеціалісти і інші керівники  відповідних  виробничих дільниць (п. 7 Положення 1966 року).  

Відповідно до пункту 4 Положення  про  розслідування і облік нещасних випадків на виробництві,  затверджених Постановою Президії ВЦРПС  від 20 травня 1966 року акти форми Н-1 підлягають зберіганню протягом 45 років. Вказаний термін зберігання актів форми Н-1 передбачений і п. 24  Порядку  розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП  0.00-6.02-04, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112.  

Звертаючись до суду  з позовом про проведення  розслідування нещасного випадку та видачу йому акту  розслідування нещасного випадку за формою Н-5 , а також акту про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою-Н-1, позивач посилався на те, що  у проведені розслідування та видачі акту форми Н-1 йому було відмовлено   з тих підстав, що матеріали розслідування на підприємстві не збереглися.  

На підставі ст. 22 Закону України „Про охорону праці” роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій  відповідно до положення , що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об’єднанням профспілок.  

Згідно з п. 13 Порядку 24  Порядку  розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП  0.00-6.02-04, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (далі – Порядок) обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб, з’ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов’язаний цей випадок  з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання акту розслідування нещасного  випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з   розслідування нещасного випадку .  

У  разі  реорганізації підприємства, на якому стався такий випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається у судовому порядку.  Нещасний випадок, про який вчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця надходження  заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).  

Ухвалюючи рішення про  задоволення позову суд першої інстанції виходив із доведеності факту нещасного випадку , що стався з позивачем на виробництві 19 квітня 1966 року , унаслідок якого він отримав тілесні ушкодження. Оскільки  матеріали розслідування та акт про нещасний випадок на виробництві Н-1, складений по результатам розслідування, які підлягають зберіганню на протязі 45 років,  не збереглися і у проведені повторного розслідування даного нещасного випадку та видачі акта форми Н-1 позивачеві відмовлено, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.  

Колегія суддів вважає, що  вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції  в достатньому обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну оцінку. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків та самих сторін, у тому числі  і представником відповідача, який не заперечував факту нещасного випадку, що стався з позивачем на виробництві 19 квітня 1966 року, проведення факту розслідування та виплату позивачу у зв’язку  з цим матеріальної допомоги,  а заперечуючи позов, посилався лише на ті обставини, що  матеріали розслідування  нещасного випадку, що стався з позивачем  та акт форми Н-1  на підприємстві не збереглися.  

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду щодо покладення на дочірнє підприємство „Кіровоградстальмонтаж” закритого акціонерного товариства „Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція”, яке є  правонаступником Кіровоградського спеціалізованого управління № 125 тресту „Криворіжстальконструкція”, де працював позивач,  обов’язку  щодо проведення розслідування нещасного випадку, складення та видачу позивачу актів по формі Н-5 та Н-1. Але при цьому    вважає за необхідне змінити  рішення суду і  виключити з резолютивної частини рішення слова:  „повторне” та  „взамін  загубленого”, оскільки  на даний  спору між сторонами  щодо результатів розслідування чи його висновків,  із-за відсутності матеріалів розслідування, не існує , а  оформлення  розслідування нещасного випадку  актом за формою Н-5  передбачено положеннями  чинного на даний час Порядку, а   станом на квітень 1966 року, коли мав місце нещасний випадок, діючим на той час законодавством  така форма акту не була передбачена.  

Доводи відповідача  щодо того, що він є неналежним відповідачем, оскільки  розслідування тяжких нещасних випадків  віднесено до  органів  державного нагляду за охороною праці, не ґрунтуються на вимогах закону,  оскільки за своїм змістом  ст. 22  Закону „Про охорону праці”  не міститься посилання на неможливість звернення до суду  працівника в тому випадку, якщо питання первинно не вирішене посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.  Крім того, неприйняття  територіальним органом Держтехнаглядохоронпраці  рішення  про проведення  спеціального розслідування не звільняє роботодавця  від проведення такого розслідування ( підпункт 6 пункту 43 Порядку).  

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.  303, 304, п. 3 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, ч.2 ст. 314, ст. 316  ЦПК України, колегія суддів,-    

 

  ВИРІШИЛА :  

  Апеляційну скаргу  дочірнього підприємства „Кіровоградстальмонтаж” закритого акціонерного товариства „Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція”    задовольнити частково.  

Рішення  Кіровського районного суду міста Кіровограда від  03 червня 2010 року        змінити.  

Резолютивну частину рішення суду викласти в наступній редакції:  

Зобов’язати дочірнє підприємство „Кіровоградстальмонтаж” закритого акціонерного товариства „Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція” провести  розслідування нещасного випадку, який мав місце 19 квітня 1966 року  з ОСОБА_2 , скласти та видати  акт розслідування нещасного випадку  форми  Н-5 та акт про нещасний випадок  форми Н-1.  

Рішення апеляційного суду  набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене  в касаційному порядку  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом  двадцяти днів  з дня набрання  ним  законної сили.  

  Головуюча-суддя:  

  Судді:    

   

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація