Апеляційний суд  Кіровоградської  області  

Справа № 22-4449  2010 р.       Головуючий у 1-й інстанції – Бершадська О.В.  

Категорія     46           Доповідач – Вербицький В.С.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

  10 листопада 2010 року Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :  

      головуючого судді –  Вербицького В.С.  

      суддів  – Єгорової С.М.; Дуковського О.Л.  

      при секретарі –  Демешко Л.В.  

розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від  30 травня  2010 року, -  

  Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, та її представника, які підтримали апеляційну скаргу пояснення ОСОБА_2 та його представника, які проти скарги заперечували, колегія суддів судової палати, -  

  В С Т А Н О В И Л А :  

ОСОБА_1 у грудні 2006 року звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.  

Посилалась на те, що перебуваючи у шлюбі з відповідачем за спільні кошти подружжя 28 вересня 2004 року придбали автомобіль «ДЕУ – Сенс», а 31 серпня 2004 року був придбаний автомобіль ВАЗ - 21013.Автомобілі зареєстровані на ім’я відповідача.  

Просила в порядку поділу автомобілів виділити їх відповідачу, а на її користь стягнути за належну їй  Ѕ  частку компенсацію вартості автомобілів.  

Відповідач ОСОБА_2. 22 лютого 2007 року звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності на 1/6 частину квартири.  

У травні 2008 року ОСОБА_2 доповнив свої позовні вимоги, просив визнати за ним право власності на електроустановку, автостоянку по АДРЕСА_2, яка складається з контрольно-пропускного пункту, будинку охорони, огородження території, стоянки замощення, твердого покриття, трьох металевих воріт, вартістю 97217 грн. А ОСОБА_1 виділити торгівельний павільйон кафе «Нат – Толь», будівельні матеріали, які використовувались для будівництва приміщень під перукарню, овочевий магазин та зал ігрових автоматів.  

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2007 року залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1, визнання за ним права власності, усунення перешкод в користуванні квартирою та поділу майна.  

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.  

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 30 липня 2008 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2008 року в частині поділу спільного сумісного майна подружжя скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.  

В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_2 виділено автомобіль ЗАЗ – DAEWOO, виділено електроустановку.  

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17160 грн. грошової  компенсанції за належну їй частку майна.  

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про поділ автостоянки по АДРЕСА_2 з комплексом будівель відмовлено.  

В іншій частині рішення суду залишено без зміни.  

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України  від 9 червня 2010 року рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 30 липня 2008 року в частині вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ автостоянки по АДРЕСА_2 з комплексом будівель скасовано з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Кіровського суду м. Кіровограда від 30 травня 2008 року та рішення апеляційного суду кіровоградської області від 30 липня 2008 року залишено без зміни.  

При новому розгляді справи в апеляційному порядку встановлено, що ОСОБА_2 з 01.12.1998 року зареєстрований фізичною особою підприємцем, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію ( т.2 а.с. 220 ).  

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця від 12.08.1999 року ОСОБА_1 також є фізичною особою підприємцем.  

На підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому від 13.02.2003 року № 170 16 квітня 2003 року ОСОБА_1 видане свідоцтво про право власності на цілий майновий комплекс будівель, розташований по АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 231 ).  

Згідно технічного паспорту автостоянка по АДРЕСА_2 є цілим майновим комплексом до якого відносяться торгівельна палатка, кафе, КПП, огорожа, замощення.  

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19 лютого 2002 року, виконком Кіровоградської міської ради надав в оренду приватному підприємству ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3118, 1 кв.м. по АДРЕСА_2 під розміщення автостоянки з пунктом громадського харчування та з правом зводити будівлі і споруди  згідно з чинним законодавством.  

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладеного в п. 29 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно положень статей 57, 61, СК України, статті 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи підприємця не є об’єктом сумісної власності подружжя.  

В зустрічному позові ОСОБА_2 не надав доказів про те, що кошти, які він вкладав у майно дружини приватного підприємця є спільне майно подружжя, виходячи з того, що на час будівництва автостоянки з будівлями як єдиного комплексу позивачка та відповідач були фізичними особами підприємцями.  

Крім того, надані до матеріалів справи квитанції про придбання ОСОБА_2 у 2005 році будівельних матеріалів не свідчать про те, що будівельні матеріали були використані для будівництва автостоянки з комплексом будівель.  

Позов про стягнення з позивачки вартості цих матеріалів ОСОБА_2 не заявляв.  

Виходячи з таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що в позові ОСОБА_2 необхідно відмовити.                      

Керуючись  ст.ст. 307, 309,  314, 316  ЦПК України, колегія  суддів судової палати, -  

В И Р І Ш И Л А :  

    Апеляційну скаргу задовольнити частково.  

  Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда  від 30 травня 2008 року в частині поділу автостоянки по АДРЕСА_2, яка складається з контрольно-пропускного пункту, будинку охорони, огородження території, стоянки, замощення твердого покриття, трьох  металевих воріт, торгівельного павільйону, кафе «Нат - Толь», будівельних матеріалів, використаних для будівництва  приміщень під перукарню, овочевий магазин, зал ігрових автоматів скасувати.  

  В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині поділу автостоянки по АДРЕСА_2 та збудованих біля неї приміщень відмовити .  

Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.  

  Головуючий  суддя:  

  Судді :