АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-12791/2010 р. Головуючий у суді першої інстанції-Вдовіченко М.М.
Категорія – 46,48 Доповідач Пономаренко В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Авраменко Т.М.,
суддів – Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.
при секретарі - Чернезі М.М.,
за участю : позивача,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення осіб, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з позовом про стягнення аліментів, посилаючись на те, що відповідач є її рідним сином, якого вона утримувала до його повноліття. З 1999 року відповідач проживає окремо, має свою сім’ю. Вона проживає одна, останнім часом хворіє, отримує мінімальну пенсію за віком, розмір якої є недостатнім для оплати лікування та комунальних послуг. Відповідач працює і має достатньо коштів для надання їй матеріальної допомоги, якої вона потребує, але від надання такої допомоги та виконання своїх родинних обов’язків він ухиляється. У зв’язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача на її утримання аліменти в розмірі 300 грн. щомісячно до зміни її матеріального становища.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути на її користь з відповідача аліменти в сумі 300 грн. щомісячно.
У судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити.
У наданих суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив із тих обставин, що на утриманні відповідача перебувають члени його сім”ї, а тому дійшов висновку, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу позивачці.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна .
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до статті 309 ЦПК України , є неправильно встановлені фактичні обставини справи, що полягає у неповному з’ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребуються матеріальної допомоги.
У зазначеній нормі права законодавець пов’язує обов’язок дітей утримувати своїх батьків за умови, що ті є непрацездатними і потребуються матеріальної допомоги.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка з 2001 року є пенсіонеркою , отримує пенсію за віком, розмір якої не перевищує 800 грн. і є нижчим від визначеного законом розміру прожиткового мінімуму. Згідно наявної у справі висновку ЛКК від 12 липня 2010 року вона має офтальмологічне захворювання і потребує відповідного лікування (а.с. 5-8).
Зазначені обставини свідчать про наявність у позивачки права на утримання матеріальної допомоги від свого сина – відповідача у справі, який є працездатним і має стабільний дохід у вигляді заробітної плати, середній розмір якої становить 1950 грн.( а.с. 9,13)
Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції вимог закону не врахував і відмовив у задоволені позову з тих підстав, що відповідач та його сім’я існують за рахунок доходів відповідача, що є недостатнім для утримання його сім”ї.
На підтвердження цього висновку суд послався на пояснення відповідача, що на його утриманні перебувають троє дітей і дружина та довідку про його доходи.
Проте, як убачається із матеріалів справи, діти відповідача: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, досягли повноліття, дружина відповідача - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, є працездатною. Крім того, як убачається із довідки КП ЖЕК № 3 м. Феодосія , відповідач за місцем реєстрації дружини та дітей не проживає, чим підтверджуються пояснення позивачки з приводу того, що відповідач пішов із сім”ї і проживає з іншою жінкою. (а.с. 14-20)
Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав та безпідставно прийшов до висновку про наявність на утриманні відповідача членів його сім”ї, що нібито то унеможливлює надання ним допомоги позивачці.
Таким чином, колегія суддів вважає, що обставин, які б звільняли відповідача від обов’язку утримувати свою непрацездатну матір, судом при розгляді справи не встановлено, а тому рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення спору, підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
З урахуванням того, що позивачка має двох дітей: відповідача та доньку, з якою вона разом проживає, і обов’язок по утриманню матері лежить на них обох, колегія суддів вважає за можливе визначити розмір аліментів на її утримання, належний до стягнення з відповідача, в розмірі 200 грн .
Відповідно до частин 3, 5 статті 88 ЦПК України сплату судових витрат на користь держави, суд покладає на відповідача
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженця міста Жовті Води, Дніпропетровської області, на користь непрацездатної матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, аліменти на її утримання у розмірі 200 грн. щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженця міста Жовті Води, Дніпропетровської області, на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча – суддя :
Судді: