АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-12876/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Дьомич Л.М.
Доповідач – Пономаренко В.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Авраменко Т.М.,
суддів – Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.
при секретарі - Слюсаренко Н.Л. ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 вересня 2010 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, про визнання факту права власності в порядку спадкування.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, посилаючись на те, що 27 червня 2008 року її тітка ОСОБА_2 склала на її користь заповіт на все належне їй майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. У встановлений законом шестимісячний строк вона звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, але із-за відсутності акту введення будинку в експлуатацію від 20 жовтня 1988 року, який був втрачений спадкодавцем, оформити право власності на належний померлій будинок вона не має можливості. Оскільки дані про акт введення будинку в експлуатацію відсутні в державному архіві, просила встановити факт володіння ОСОБА_2 будинком з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності в порядку спадкування на вказаний будинок.
Ухвалою Кіровського районного суду від 15 вересня 2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 на підставі п.4 ст. 256 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, як незаконно винесену.
У судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що з заяви ОСОБА_1 про встановлення факту , що має юридичне значення, вбачається спір про право, а тому заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження
Такий висновок суду першої інстанції є правильним з наступних підстав.
Стаття 256 ЦПК України передбачає право суду встановлювати факті, що мають юридичне значення. Разом із тим, це можливо за наявності певних умов, а саме: 1. факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; 2. встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від № 5 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року, факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документа про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності.
Із наведеного вбачається, що право звернення до суду з заявою про встановлення факту володіння жилим будинком на праві власності, належить саме особі, якій було видано правовстановлюючий документ у разі його втрати, а не спадкоємцю цієї особи. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження.
Крім того, з заяви ОСОБА_1 вбачається, що від установлення юридичного факту безпосередньо не виникають майнові права заявниці, а існує спір про право на спадщину на житловий будинок.
Відповідно до ч.4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, наведені у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують і підстав для скасування ухвали немає.
Керуючись ст..ст.303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча-суддя:
Судді :