Справа №10-411/2010 р. Головуючий у І інстанції – Карпенко О.Л.
Категорія ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України Доповідач у апеляції – Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.
суддів Палічука А.О., Лещенка Р.М.,
за участю прокурора Мороза С.В.,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію прокурора Новоукраїнського району на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2010 року, якою щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого Шишкинським сільським головою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 не Новоукраїнського району Кіровоградської області, обвинуваченого за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України
відмовлено в обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, -
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, ОСОБА_3 будучи особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, що полягають у здійсненні ним функцій по забезпеченню виконання повноважень органів виконавчої влади на території Шишкинської сільської ради, організації роботи Шишкинської сільської ради та її виконавчого комітету, керівництві апаратом ради та її виконавчого комітету, розпорядженню бюджетними коштами, видачі розпоряджень у межах своїх повноважень, тобто являючись службовою особою, представником влади, діючи умисно всупереч інтересам служби, вчинив привласнення бюджетних коштів та службове підроблення за наступних обставин.
Першою сесією Шишкинської сільської ради п'ятого скликання прийняте рішення №11 «Про компенсацію за використання особистого транспорту» від 11.04.2006 року, яким вирішено проводити виплату компенсації за використання легкового автомобіля, який належить сільському голові відповідно до класу автомобіля.
В подальшому Шишкинський сільський голова ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи намір, спрямований на протиправне привласнення бюджетних коштів та реалізуючи його, склав та видав завідомо неправдивий документ, а саме договір без номера від 01.01.2008 року, укладений між ним та Шишкинською сільською радою в особі депутата сільської ради ОСОБА_5, про виплату ОСОБА_4 компенсації за використання особистого легкового транспорту, а саме: автомобіль «ДЕУ-СЕНС» державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Продовжуючи свої протиправні дії, використовуючи службове становище, ОСОБА_3 змусив підписати від імені сільської ради вказаний договір депутата сільської ради ОСОБА_5, яка не була уповноважена сесією сільської ради на укладення будь-яких цивільно-правових угод. Аналогічні завідомо неправдиві документи - договори про виплату компенсації за використання особистого легкового транспорту, складались та видавались ОСОБА_3 01.01.2009 року та 01.01.2010 року.
В порушення абзацу 1 п. 4 Наказу Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України №88 від 12.11.1993 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 грудня 1993 р. за N182 «Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання» зазначеним договором передбачено порядок виплати компенсації за використання особистого легкового автомобіля, а саме пунктом 2.2. «Обов'язки користувача» ( Шишкинська сільська рада): 2.2.1. своєчасно та повному обсязі виплачувати компенсацію за використання легкового автомобіля; 2.2.2. проводити оплату на запчастини зіпсованих у період експлуатації; 2.2.3. проводити оплату паливно-мастильних матеріалів, використаних на службові поїздки; 2.2.4. проводити оплату за технічне обслуговування автомобіля.
Крім того, в подальшому, використовуючи складені завідомо неправдиві документи (договори про виплату компенсації за використання особистого легкового транспорту), ОСОБА_3 надав їх до бухгалтерії сільської ради. На підставі наданих документів, сільською радою в порушення п.4 Наказу Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України №88 від 12.11.93р «Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання», п. 2 наказу Державного комітету статистики України від 17.02.1998 р. № 74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та інструкції про порядок її застосування " виплата компенсації за використання особистого легкового автомобіля, провадилась за відсутності наказу (розпорядження) керівника установи Шишкинського сільського голови ОСОБА_3 без зазначення класу автомобіля і розміру компенсації, та включення до неї витрат по його ремонту і технічному обслуговуванню.
Внаслідок вказаних проти правних дій ОСОБА_3 перераховано грошові кошти у вигляді компенсації за використання особистого автомобіля у службових цілях на особовий рахунок ОСОБА_3 упродовж 2008 року - 5867 гри. згідно платіжних доручень №136 від 04.03.08 на суму 1397 грн., №211 від 11.04.08 на суму 2200 грн., №340 від 12.06.08 на суму 1700 грн., №395 від 16.07.08 на суму 570 грн.; 2009 року - 3560 грн. згідно платіжних доручень №277 від 08.05.09 на суму 1600 грн., №346 від 09.06.09 на суму 760 грн., №829 від 28.12.09 на суму 1200 грн.; 2010 року -2400 грн. згідно платіжних доручень №57 від 02.02.10 на суму 800 грн., №128 від 11.03.10 на суму 400 грн., №260 від 07.05.10 на суму 600 грн., №260 від 18.05.10 на суму 600 грн.
Всього перераховано коштів компенсації за використання автомобіля ОСОБА_3 на загальну суму 11827 грн.
Також, в порушення вказаних нормативно-правових актів, сільською радою упродовж 2008-2010 років проводились перерахування коштів підприємствам за запчастини, паливно-мастильні матеріали, шини, які встановленні та використанні на автомобіль «ДЕУ-СЕНС» належному ОСОБА_3
Так, упродовж 2008 року перераховано на вказані потреби кошти в сумі 4212 грн., а саме платіжними дорученнями №67 від 08.02.08 на суму 319 грн. на рахунок «Аміс-ЛТД», №68 від 08.02.08 на суму 584 грн. на рахунок «Олві-Центр», №201 від 28.03.08 на суму 369 грн. на рахунок «Аміс-ЛТД», №338 від 28.05.08 на суму 93 грн. на рахунок «Аміс-ЛТД», №394 від 16.07.08 на суму 366 грн. на рахунок «Аміс-ЛТД», №362 від 07.08.08 на суму 848 грн. на рахунок ПП «Кріпак», №588 від 25.09.08 на суму 100 грн. на рахунок «Аміс-ЛТД», №587 від 25.09.08 на суму 1181 грн. на рахунок «Олві-Центр», №683 від 25.11.08 на суму 352 грн. на рахунок «Аміс-ЛТД»; 2009 року на суму 4337,54 грн., а саме платіжними дорученнями №65 від 20.02.09 на суму 1616,01 грн. на рахунок «Олві -Центр», №137 від 13.03.09 на суму 520 грн. на рахунок «Аміс-ЛТД», №430 від 17.07.09 на суму 1361,53 грн. на рахунок «Олві -Центр», №688 від 26.10.09 на суму 840 грн. на рахунок «Олві -Центр»; 2010 року в сумі 769,99 грн. платіжне доручення №405 на рахунок «Олві -Центр».
Всього підприємствам Шишкинською сільською радою перераховано коштів за запчастини, паливно-мастильні матеріали шини, які встановлені та використані на автомобіль ОСОБА_3 на загальну суму 9319 гривень 53 коп.
В результаті протирпвних дій Шишкинського сільського голови ОСОБА_4 йому упродовж 2008-2010 років незаконно перераховано бюджетні кошти на загальну суму 21146 гривень 53 коп.
Відмовляючи в обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання і роботи та органами досудового слідства не надано достатніх доказів того, що він може ухилятися від досудового слідства, що свідчить про те, що достатніх підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду першої інстанції стосовно ОСОБА_3 та направити справу на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду, оскільки вважає, що у матеріалах справі є достатньо доказів, які можуть свідчити про те, що, перебуваючи на волі ОСОБА_3 може ухилятися від кримінальної відповідальності, органів досудового слідства та суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, обвинуваченого ОСОБА_3 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.148, 150, 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її віку, стану здоров'я, сімейного і матеріального стану, місця проживання та інші обставини, що її характеризують.
Як свідчать матеріали справи, ні у поданні, ні в апеляції прокурора не наведено виняткових підстав для обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працює сільським головою, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, ні під час розгляду подання слідчого в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органу досудового слідства, суду або продовжувати займатися злочинною діяльністю.
Більше того, на даний час досудове слідство по справі закінчено і кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 направлено до районного суду для розгляду по суті.
За викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Новоукраїнського району залишити без задоволення, а постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.
Судді: