Судове рішення #12412372

         

 

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ  

                                                            

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  Справа № 11-а- 1053                                                                          Головуючий у суді І-ї інстанції  Карпенко О.Л.  

Категорія - ст.187 ч.1 КК України                                                       Доповідач  у  суді  2-ї  інстанції  Нікітін О.С.  

  2  грудня  2010 року.                                             Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :    

                   головуючого – судді  Зубка  К.А.,  

суддів  Новіцького Е.Й.,  Нікітіна  О.С.  

з участю прокурора   Чабанюк  Т.А.  

та  засудженого   ОСОБА_3  

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляції засудженого ОСОБА_3  на вирок  Новоукраїнського районного суду  Кіровоградської  області  від 12  серпня 2010 року, яким  

  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженця і  жителя  АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта базова середня, не одруженого,   судимого:  

- 13.10. 1997 року   за ч. 1  ст.81КК  України( в ред. 1960 р.)  

до  1 року  6  місяців  виправних  робіт  за  місцем  роботи   з відрахуванням  помісячно  20%  відсотків   від заробітку  на  користь  держави,  

- 06.03. 1998 року  за ч. 2 ст. 140, ст. 94, ст.42, ст. 43 КК   України ( в ред. 1960 р.)  на  9  років  4  місяця  позбавлення  волі  і   звільненого  14.01. 2005 року   умовно-достроково   на 2 роки 3  місяці  з  місць  позбавлення  волі,  

- 07. 06. 2005 року  за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 69, ст. 70, ст. 71 КК  України   на  4 роки  6 місяців  позбавлення  волі   і звільнений 29.10. 2008 року  умовно-достроково   на  9  місяців  15 днів  

засуджено за ч. 1 ст.187 КК України  на  4 роки позбавлення волі.  

  Вироком  суду ОСОБА_3   визнано  винним  і  засуджено  за  те,  що  він  близько  21 години  20 хвилин  15. 04. 2010 року  у  провулку Комунальний біля  дитсадка № 5 у м. Новоукраїнка,  у  стані  алкогольного  сп’яніння, з  метою  заволодіння  чужим  майном, вчинив  розбійний  напад  на  потерпілу  ОСОБА_4, поєднаний  з застосуванням  до  неї  фізичного  насильства небезпечного  для його життя  і  здоров’я, а саме  під час нападу заподіяв  їй  ножем  легкі  з  короткочасним  розладом  здоров’я  тілесні  ушкодження  та  заволодів   її  майном -  мобільним  телефоном ’’ Siemens  A 70”  зі  стартовим  пакетом   “Київстар” на  145 грн.,  гаманцем  на  66 грн.  і стартовим  пакетом “Київстар” на  25 грн.,   жіноча сумочка  з  порфумерно-косметичними  товарами та  поліетиленовий   пакет з  жіночими  спортивними  брюками,  а всього  на   загальну  суму  340 грн. 76 коп.,  чим завдав  потерпілій  матеріальної  шкоди на  цю  суму.  

  Прокурор,  який  брав  участь  у  розгляді  справи  судом  1-ї  інстанції,  подав  на  вирок  апеляцію у  зв’язку  з м’якістю призначеного  засудженому   покарання, яку  відкликав  початку   апеляційного  розгляду  справи.  

  В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить  вирок  змінити,  пом’якшити    покарання  та  не  позбавляти  його  волі,  оскільки суд  при призначені  йому  покарання   не  врахував  те,  що  він  визнав   себе винним  у  скоєному  злочині,  щиро  розкаюється,  сприяв  слідству  і  суду  у  встановлені істини  по  справі, має  постійне  місце  проживання  та характеризується  позитивно,  обіцяє не  вчиняти  більше злочинів та   відшкодувати  потерпілій  заподіяну шкоду,   має  хвору  сестру,  яка потребує допомоги.  

  Заслухавши   при  апеляційному  розгляді   справи  доповідача,  думку  прокурора  про  залишення  вироку  без  зміни,  а  апеляції  засудженого  без  задоволення,  пояснення  засудженого  ОСОБА_3,  який  підтримав  свою  апеляцію  і  просить застосувати  йому  ст. 75  КК  України  і  не  позбавляти  його  волі,  перевіривши матеріали   кримінальної  справи та  обговоривши  доводи апеляцій,  колегія суддів  вважає,  що  апеляція  не підлягає  задоволенню  за  таких підстав.  

  Так,    дослідивши  матеріали справи  встановлено,  що  досудове і судове слідство по справі  проведено  з дотриманням вимог КПК України.      Висновок суду  1-ї  інстанції про  доведеність  вини  засудженого ОСОБА_3  у  вчиненні  інкримінованого злочину за обставин,  вказаних у вироку суду, ґрунтується на зібраних  достовірних  доказах по  справі,  яким  дана  належна  правова  оцінка,   та  які  ніким,  у  тому  числі  засудженим, не  оспорювалися   під  час  судового  розгляду  справи  у  порядку  ст. 299 КПК  України.  

Зокрема,   сам засуджений  у  ході   досудового слідства та  під час  судового  розгляду  справи свою вину у вчинені   інкримінованого  йому  злочину  визнав  повністю і  детально  пояснив   про  обставини  вчинення    саме ним 15.04. 2010року   розбійного  нападу на  потерпілу  ОСОБА_4, поєднаного  із   заподіянням їй  ножем  легких  з  короткочасним  розладом  здоров’я  тілесних  ушкоджень  та  заволодіння   її  майном на   загальну  суму  340 грн. 76 коп.( а.с. 87-88, 89-94, 101-102, 148-150).    

Враховуючи  викладене, колегія  суддів   визнає   кваліфікацію  злочинних  дій засудженого  ОСОБА_3  судом 1-ї  інстанції  за  ч. 1 ст. 187  КК України   у  вчинені  розбою,  поєднаного з  застосуванням  до  потерпілої  фізичного  насильства  небезпечного  для  її  життя  і здоров’я,   правильною  і   такою,  що відповідає матеріалам кримінальної справи.  

                 При призначенні засудженому покарання суд 1-ї інстанції відповідно до вимог ст.  65  КК України   в  достатній    мірі   врахував ступінь тяжкості   та   суспільну  небезпечність  скоєного  ним  злочину,  насамперед  те,  що  він  раніше  неодноразово притягувався  до кримінальної  відповідальності   та вчинив   знову тяжкий   злочин,  а  також   врахував  обставини, які обтяжують  і  пом’якшують йому покарання  та дані про його особу,   у  тому  числі  ті,  на  які засуджений посилається  у  своїй  апеляції,  у  зв’язку  з  чим   колегія  суддів  вважає,  що   суд  1-ї інстанції  правильно  дійшов  висновку   про   призначення   йому   покарання   у  виді  позбавлення  волі  на  певний  строк  у  межах  закону,  яке  є  необхідним  і  достатнім  для  його виправлення,   та    яке   не  є  занадто  суворим.  

Підстав  для  скасування  вироку   чи пом’якшення  засудженому  покарання  колегія  суддів не  вбачає.    

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів  

  УХВАЛИЛА  

  Апеляцію  засудженого  ОСОБА_3  залишити без задоволення.  

Вирок Новоукраїнського районного суду  Кіровоградської  області  від 12  серпня 2010 року  стосовно  ОСОБА_3  залишити без зміни.  

 

  Судді:  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація