2-379/2007p.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

10.04.2007р.                                      Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Панасюка О.С

при секретарі Отрошко Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Гайсині

справу за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в

інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Кіблицької сільської

ради  Гайсинського  району  про  встановлення   факту  прийняття  спадщини  та

визнання права власності на спадкове майно, -

Встановив:

ОСОБА_1. звернулась до суду з даним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1. в с Кіблич Гайсинського району помер її чоловік і, відповідно, батько неповнолітнього ОСОБА_2. ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина у виді житлового будинку з господарськими будівлями і присадибною земельною ділянкою в АДРЕСА_1. Вона та неповнолітній син ОСОБА_2. є єдиним спадкоємцями за законом померлого, але у встановлений законом шестимісячний термін не подавали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але постійно проживали в спадковому будинку, здійснювали його догляд, обробляли земельну ділянку, користувались речами повсякденного вжитку померлого. В теперішній час вони не можуть розпорядитися зазначеним нерухомим майном через відсутність реєстрації права власності на нього. Крім того, станом на 15.04.1991р. вказаний житловий будинок належав до суспільної групи - колгоспний двір і його членами були: ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, - мати померлого чоловіка заявниці ОСОБА_3. та він сам; здійснюючи повноваження співвласників цієї садиби вони за життя не зареєстрували своє право власності на неї у встановленому законом порядку. Після смерті ОСОБА_4. її єдиним спадкоємцем за заповітом був ОСОБА_3, який в свою чергу також не звертався із заявою про прийняття спадщини, але постійно до часу своєї смерті проживав у спадковому будинку, здійснював догляд як своєї, так і успадкованої його частини, що свідчить про прийняття ним спадщини.

В судовому засіданні позивачка вимагала встановити факт набуття ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 в рівних частинах; встановити, факт прийняття спадщини ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., після смерті матері ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 у виді 1А частини вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і набуття ним права приватної власності на цілий житловий будинок; встановити факт прийняття позивачкою та неповнолітнім ОСОБА_2. спадщини у виді цілого житлового будинку з господарським будівлями після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1., відповідно, батька і чоловіка ОСОБА_3. та визнати за ними право приватної власності на вказане нерухоме майно в рівних частинах.

2

Представник відповідача в судове засідання не завився, але в матеріалах справи є його заява, відповідно до якої він повністю визнавав позовні вимоги і просив справу розглядати у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань.

У відповідності до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та її син ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. станом на 15.04.1991р. були членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 і здійснювали повноваження співвласників цієї садиби без реєстрації права власності у встановленому порядку.

ОСОБА_3, як єдиний спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину у виді 1/4 частини цієї садиби після смерті матері ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки постійно проживав в спадковому будинку, здійснював його догляд, користувався речами повсякденного вжитку померлої і, таким чином, набув право приватної власності на цілу садибу.

Єдиними спадкоємцями за законом першої черги ОСОБА_3., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., є його дружина ОСОБА_1. та син ОСОБА_2., які не звертались із заявами про прийняття спадщини, проте фактично вступили в управілння та володіння спадковим майном у виді цієї садиби, оскільки постійно там проживали, здійснювали догляд за спадковим майном, використовували земельну ділянку та користувались речами повсякденного вжитку померлого.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4. та ОСОБА_3. відкрилась та фактично була прийнята до 1.01.2004р., то до цих правовідносин мають застосовуватись положення ЦК України в редакції 1963 року, зокрема, згідно з п.1 ч.І ст.549 цього Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

У відповідності до ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку встановлення цих фактів.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи те, що ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та її син ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., станом на 15.04.1991р. були членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 і здійснювали повноваження співвласників цієї садиби без реєстрації права власності у встановленому порядку, необхідно встановити факт набуття ними права приватної власності на цю садибу в рівних частинах відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України.

Оскільки ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном у виді 1/4 частини садиби в АДРЕСА_1 прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4., і таким чином набув право приватної власності на цілу садибу, а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. аналогічним чином прийняли спадщину у виді цієї садиби позивачка та неповнолітній ОСОБА_2., то з метою захисту їх майнових прав цей факт необхідно встановити відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України та визнати за ними право приватної власності на цю садибу в рівних частинах.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

Довідкою Кіблицької сільської ради про те, що станом на 15.04.1991р. членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були ОСОБА_4. та ОСОБА_3 (а.с.4).

з

Заповітом           (а.с.6)    та    довідкою Кіблицької сільської ради (а.с.7) про

те, що єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4. був ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.6).

Довідкою тієї ж сільської ради про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3. позивачкою (а.с.5).

Керуючись ст. ст. 213, 214, 215, 256 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт набуття права приватної власності ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., на садибу (житловий будинок з господарськими приміщеннями), розташовану в АДРЕСА_1, в рівних частинах.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 у виді 1/4 частини садиби, розташованої АДРЕСА_1.

Встановити факт набуття права приватної власності на цілу садибу в АДРЕСА_1 ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 у виді садиби, розташованої в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право приватної власності на садибу (житловий будинок з господарськими приміщеннями), розташовану в АДРЕСА_1, в рівних частинах.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з часу оголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.