Справа № 1- 525/10

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03 грудня  2010року                                                                                  м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

 в складі:

головуючого – судді      Костенко С.М.

при секретарі                  Безкоровайної О.Т., Тімохіної О.Г.

з участю прокурора       Потійчук О.В.

з участю захисника        ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі  кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1,   працюючого  експедитором ТзОВ «КАПРІ-АЛЬФА»,  одруженого,  має на утриманні малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаного,  раніше  не  судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 К України,

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5,   громадянина  України,  проживаючого АДРЕСА_2, не працюючого, військовозобов’язаного, не одруженого, дітей не має, раніше  судимого

- 12.11.2002 р. Богунським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України іспитовим строком 2 роки:

- 25.10.2004 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч. 3, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі. 07.03.2006 року Бережанським районним судом Тернопільської області умовно-достроково звільнений на 1 рік 10 місяців 11 днів;

- 26.09.2006 року Калинівським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 2, 71 КК України на 2 роки 4 місяці позбавлення волі. Звільнений по відбуттю покарання 17.11.2008 року,

в скоєнні злочину, передбаченого статтею 187 ч. 2  К України,

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2009 року близько 21 години ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходили поблизу ЗОШ № 32,  що по вул. Черняхівського в м. Житомирі, де помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_6, який обігнав їх та став рухатись попереду. В цей же день, час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, про що він повідомив ОСОБА_4, на що останній погодився та підтримав злочинний умисел ОСОБА_5, тим самим вступивши в попередню злочинну змову з ОСОБА_5 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_4, першим побіг та наздогнав ОСОБА_6 та наніс останньому декілька ударів в обличчя. ОСОБА_5, діючи в межах спільного злочинного умислу з ОСОБА_4, почав також наносити ОСОБА_6 удари в обличчя та застосував відносно останнього спеціальний засіб «Терен-4», таким чином долаючи волю потерпілого ОСОБА_6 до опору. Тоді ОСОБА_6 вдалося вирватися і він пробіг кілька метрів, після чого його наздогнав ОСОБА_4 та почав наносити йому удари в обличчя, а тоді, схопивши потерпілого за куртку, застосовуючи фізичну силу, повалив останнього на землю. Після цього ОСОБА_5, діючи в межах єдиного злочинного умислу з ОСОБА_4, підбіг до потерпілого ОСОБА_6 та продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 почав наносити потерпілому ОСОБА_6 численні удари по тулубу, чим заподіяли тілесні ушкодження у вигляді синців, крововиливів, забійних ран на обличчі, синців на лівій верхній кінцівці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. тримаючи ОСОБА_6 за руки, відвели останнього до паркану будинку №1 по вул. Піонерській в м Житомирі, де ОСОБА_5 обшукуючи кишені потерпілого знайшов у нього мобільний телефон марки «НОКІА 6120 с», який поклав до кишені своєї куртки та в цей час ОСОБА_4 вирвав з рук потерпілого ОСОБА_6 другий мобільний телефон марки «НОКІА 70», а  ОСОБА_5 у задній кишені джинсів потерпілого знайшов гроші в сумі 30 грн. Утримуючи викрадене майно, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 побігли у напрямку площі Перемоги в м. Житомирі. Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_6, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, в результаті чого заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді синців, крововиливів, забійних ран на обличчі, синців на лівій верхній кінцівці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та заволоділи майном, яке належить потерпілому ОСОБА_6, а саме:

•   -     мобільним телефоном марки «НОКІА 6120 с », вартістю 1125 грн. 80 коп.

•   -     мобільним телефоном марки «НОКІА 70», вартістю 998 грн. 64 коп.

•   -     карткою оператора мобільного зв'язку «UМС», вартістю 25 грн.,

•   -     карткою оператора мобільного зв’язку «Діджус», вартістю 25 грн., на рахунку були грошові кошти в сумі 10 грн.

•   -     карткою додаткової пам'яті на 1Гб, вартістю 200 грн.

•   -     грошовими коштами в сумі 30 грн.,

чим спричинили матеріальної шкоди на загальну суму 2414 грн. 44 коп., після чого разом з ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та пояснив, що 25.01.2009 року близько 21 години він та ОСОБА_4 поверталися від родичів по вулиці Черняхівського, потерпілий обігнав їх, ОСОБА_4 щось у нього запитав, в цей момент він прикурював цигарку, а тому не звертав на них уваги, коли почув шум, повернувся та побачив, що вони штовхаються, щоб розборонити застосував газовий балончик, вважає, що газ потрапив не лише й на потерпілого, а і на ОСОБА_4. Чоловік почав втікати в сторону вулиці Піонерської за ним побіг ОСОБА_4, коли він біг то у останнього випав плеєр, він підняв його. В послідуючому він побачив, що потерпілий і ОСОБА_4 зупинилися, потім впали, після чого піднялися та продовжували бійку. Підійшовши до них, він і ОСОБА_4 повели потерпілого до паркану і при цьому, він сказав ОСОБА_4, щоб той заспокоївся. Після цього, ОСОБА_4 йому сказав йти, а він його наздожене. Він пішов, невдовзі  його наздогнав ОСОБА_4 і вони разом прийшли додому.  Вже дома він побачив два телефони, про які ОСОБА_4 сказав, що вони випали у чоловіка. Домовленості між ним та ОСОБА_4 про здійснення нападу на потерпілого не було. Пояснив, що наніс декілька ударів потерпілому, щоб розборонити бійку між ним і ОСОБА_4. Визнає свою вину в тому, що наніс декілька ударів потерпілому, але нічого у останнього не забирав та не обшукував його. В послідуючому в судових дебатах вину визнав повністю, попросив вибачення у потерпілого, розкаюється у вчиненому та просить суворо не карати, не позбавляти волі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину   визнав часткового та пояснив, що 25.01.2009 року разом з ОСОБА_5 йшли додому, по дорозі придбали по пляшці пива, неподалік школи їх обігнав чоловік у якого він запитав де він живе. Чому запитував не пам’ятає, між ним та потерпілим почалася суперечка і він наніс потерпілому декілька ударів по обличчю, де в цей час був ОСОБА_5 він не бачив. Після цього, ОСОБА_5 бризнув в їх сторону газовим балончиком і потерпілий почав втікати, він його наздогнав і між ними знову продовжилася бійка. В цей час до них підбіг ОСОБА_5 та також наніс декілька ударів потерпілому. Після цього, вони з ОСОБА_5 відвели потерпілого до паркану і він почав обшукувати потерпілого. ОСОБА_5 хотів забрати з рук потерпілого телефон, але він його випередив і телефон вирвав першим, а всього у потерпілого він забрав два телефони та гроші. Пояснив, що домовленості між ним та ОСОБА_5 пограбувати потерпілого не було та ОСОБА_5 не обшукував потерпілого і телефони не забирав. В послідуючому судовому засіданні пояснив, що події відбувалися саме так, як розповідає потерпілий, але зазначив, що участь ОСОБА_5 є незначною, а саме в тому, що останній застосував газовий балончик та наніс декілька ударів потерпілому. В судових дебатах свою вину визнав повністю. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання своє вини у скоєнні інкримінованого злочину підсудними, їх вина знайшла своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами: дослідженими в судовому засіданні показами підсудного ОСОБА_7, даних ним під час досудового слідства, показами допитаних в судовому засіданні потерпілого, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідженими в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, письмовими доказами.

    Даний висновок суду ґрунтується на наступному.

    Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_5 пояснив, що 25 січня 2009 року близько 21 години, він разом з ОСОБА_4 йшли з району Мальованка і при цьому пили пиво. Коли перебували поблизу ЗОШ № 32 по вул. Черняхівського та побачили раніше невідомо чоловіка, який їх обганяв. Тоді вони почали запитувати у чоловіка де він проживає, останній сказав що неподалік. В ході розмови між ними та чоловіком виник конфлікт, але з приводу чого не пам’ятає. В цей час у нього виник умисел на заволодіння майном чоловіка, про що він повідомив ОСОБА_4 і той погодився. Після цього він взяв газовий  балончик та спрямував і застосував в обличчя чоловіка. Чоловік почав втікати, а він його наздогнав та почав наносити йому удари по різних частинах тіла, всього наніс близько 10-15 ударів. Після цього, він відвів чоловіка до паркану біля будинку по вул. Піонерській, де почав його обшукувати. В кишені куртки чоловіка він знайшов мобільний телефон і гроші, які забрав собі поклавши до власної кишені. Після цього, до них підбіг ОСОБА_4, але що той робив він не бачив, оскільки сам втік з місця пригоди. Згодом його наздогнав ОСОБА_4 і попросив показати який телефон він забрав. Діставши телефон, він вийняв картку мобільного оператора, яку викинув. Після цього вони пішли додому, а вдома вирішили піти до магазину, де їх в послідуючому і було затримано.

(т.1 а.с.27-28)

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 25.01.2009 року близько 21 години він проходив біля школи № 32 по вулиці Черняхівського в м. Житомирі, підсудні пили пиво і коли проходив повз них, один з них, а саме ОСОБА_4 схопив за куртку та запитав звідки він, він відповів, що це не має значення, тоді ОСОБА_4 притиснув його до паркану і вдарив в обличчя, а ОСОБА_5 застосував газовий балончик. Він вирвався від них та побіг в сторону вулиці Піонерської. ОСОБА_4 наздогнав його, вони почали штовхатися, ОСОБА_4 наніс йому удар в обличчя, від якого він впав, намагався піднятися, але ОСОБА_4 наносив удари в обличчя. В цей час підійшов ОСОБА_5, тримаючи його однією рукою, другою почав наносити удари в обличчя, а тому він припинив здійснювати опір. Вони вдвох підвели його до будинку № 1 по вулиці Піонерській та сперли об паркан, він почав пручатися, але кожен з них наніс йому удари по обличчю та почали перевіряти кишені, забрали з кишені гроші і мобільний телефон та вирвали з руки мобільний телефон, а потім зникли. Внаслідок побоїв він отримав тілесні ушкодження. В послідуючому, під час досудового слідства йому було повернуто два мобільних телефони. Станом на день розгляду справи йому повністю відшкодовано матеріальну і моральну шкоду, а тому від пред’явленого позову відмовився.

Дослідженими в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 встановлено, що перебуваючи на службі отримали повідомлення про напад. Прибувши на місце потерпілий вказав, що в нього викрали мобільні телефони, гроші, застосували фізичну силу і газовий балончик. Чоловік описав нападників, вказав напрямок, куди вони побігли. Потерпілий мав розбите лице, розсічені губи та гематоми. Близько 23 години вони проїжджали по вулиці А.Щасного та побачили двох чоловіків, які за описом потерпілого були схожі на нападників. При затриманні вказаних осіб, останні вели себе зухвало та висловлювалися нецензурно. При затриманні у одного вилучили газовий балончик. Останніх було доставлено до Богунського райвідділу, де потерпілий впізнав їх як нападників.

(т.1 а.с.157-158. 161-162)

      Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_14 дали аналогічні показання.

Дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_13 встановлено, що 25.01.2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були у нього вдома, спілкувалися, хлопці пили пиво, близько 20 години пішли додому. Наступного дня йому подзвонила ОСОБА_10 та повідомила, що обох забрали працівники міліції за  побиття невідомого чоловіка і викрадення у нього мобільних телефонів, грошей.

(т. 1 а.с. 154)

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила, що її чоловік ОСОБА_5 разом з її братом ОСОБА_4 повернулися додому близько 22 години 30 хвилин та перебували в збудженому стані. ОСОБА_4 поклав на стіл телефони і вона запитала звідки вони, а її чоловік ОСОБА_5 перепитав, які телефони, на що брат сказав, що все потім розповість. Потім чоловік і її брат пішли за пивом. Через деякий час передзвонили працівники міліції та повідомили, що чоловіка та брата затримали за грабіж, запитали про телефони, вона повідомила, що телефони є дома, потім їх передала працівникам міліції в присутності понятих.

Окрім показань потерпілих, свідків, винність підсудних підтверджується і дослідженими письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події 25 січня.2009 року було встановлено місце скоєння злочину.

(т. 1 а.с. 3)

Протоколом огляду місця пригоди від 26 січня 2009 року у підсудного ОСОБА_5 було виявлено спецзасіб «Терен-4», про застосування якого вказував потерпілий.

(т. 1 а.с. 10)

Протоколом огляду місця події від 26 січня 2009 року ОСОБА_10  видала працівникам міліції два мобільних телефони «НОКІА 6120 с», «НОКІА  70», які остання виявила у себе в квартирі та які належать потерпілому та ІМЕЙ яких відповідає ІМЕЮ телефонів, зазначених в документах, наданих потерпілим.

(т. 1 а.с. 17, 119)

      Під час відтворення обстановки та обставин подій 27 січня 2009 року з участю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 останні вказали на місце, де вони зустріли потерпілого, де виникла бійка, що співпало з показаннями потерпілого та  з даними протоколу огляду місця пригоди.

(т. 1 а.с. 45, 51).

    Під час відтворення обстановки та обставин події 28 січня 2009 року з участю потерпілого ОСОБА_6, останній на місці детально розповів та на місці вказав про обставини вчиненого проти нього злочину.

(т.1 а.с.93-98)

    Протоколом огляду предметів від 28 січня 2009 року оглянуто спеціальній засіб «Терен 4», який був виявлений та вилучений у ОСОБА_5

(т.1 а.с.102)

    Протоколом огляду предметів від 03 лютого 2009 року оглянуто гарантійні талони та мобільні телефони марки «НОКІА 70» та «НОКІА 6120с».

(т.1 а.с.121)

    Висновками товарознавчих експертиз № 5/44 та № 5/43 від 29 січня 2009 року встановлена залишкова вартість мобільних телефонів марки «НОКІА 70» складає 998,64 грн. та марки «НОКІА 6210 с» складає 1125,80 грн.

(т.1 а.с.64-81)

    Висновком судово-медичної експертизи № 149 від 03 лютого 2009 року у ОСОБА_6 виявлено: 2 синці правого та лівого ока, 1 крововилив та забійну рану в ділянці правого ока та правої брови, 1 крововилив та 1 наскрізну забійну рану верхньої губи, 2 синці по задній поверхні лівого ліктьового суглобу та передпліччя. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 утворилися від дії тупих твердих предметів, і травмуючим механізмом їх утворення була ударна сила тупих твердих предметів, що підтверджується характером ушкоджень. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Тілесні ушкодження у ОСОБА_6 утворилися від дії тупих твердих предметів і могли виникнути від ударів рук, ногами у взутті та іншими тупими предметами по обличчю та лівій руці. Локалізація та характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 на обличчі та лівій руці виключають можливість їх утворення при падінні на поверхні.

(т. а.с.84)

    Висновками судово-медичних експертиз № 232 та № 233 від 03 лютого 2009 року у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 будь-яких видимих тілесних ушкоджень на волосистій частині голови, обличчі, тулубу та кінцівках виявлено не було.

(т.1 а.с.106,108)

    Актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 75-2009 від 10 лютого 2009 року  ОСОБА_4 в період часу до якого відносяться інкриміновані йому вчинки, психічними захворюваннями не страждав та не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в даний час.

(т.1 а.с.152-153)

    Суд критично оцінює доводи підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо відсутності в їх діях мети про вчинення нападу за попередньою  змовою, групою осіб і розцінює їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності та пом’якшити свою участь у вчиненому.

    У своїх показах підсудний ОСОБА_5 наголошував про те, що під час досудового слідства щодо нього працівниками міліції було здійснено незаконний психологічний вплив і його примусили себе оговорити. Однак, ні під час досудового слідства, ні судового слідства, ОСОБА_5 зі скаргами на неправомірні дії працівників міліції не звертався.    

      Крім того, допитаний в судовому засіданні потерпілий, як на досудовому слідстві так і на судовому слідстві давав послідовні показання, а саме, що дії підсудних між собою були узгоджені, коли один з них наносив удари, то інший застосував газовий балончик, в послідуючому обоє його наздогнали та продовжували наносити удари, потім взяли його під руки з обох сторін і повели до паркану будинку, після чого один тримав, а інший обшукував, а також місце події обоє залишили разом.    

Виходячи з наведеного суд вважає вину підсудних доведеною та кваліфікує дії кожного за ст. 187 ч. 2 КК України, так як вони своїми умисними діями, які виразилися в нападі з метою заволодіння  чужим майном, поєднаному із насильством, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи підсудним покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, згідно ч.4 ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу підсудних, і обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення у потерпілого. Ці обставини суд визнає такими, що пом’якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_15 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий, характеризується посередньо, але судом враховується його молодий вік.

 На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару та має бути необхідним й достатнім, суд вважає, що відбуття покарання можливе лише в умовах ізоляції засудженого, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, попросив публічно вибачення у потерпілого та відшкодував матеріальну і моральну шкоду. Ці обставини суд визнає такими, що пом’якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

При цьому суд враховує, що підсудний ОСОБА_5 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, характеризується виключно позитивно, має постійне місце роботи та проживання, одружений і має на утриманні малолітню дитину, дитина та дружина перебувають на обліку, у зв’язку з хворобами, критично ставиться до вчиненого ним злочину.

Вказані обставини суд вважає такими, що суттєво зменшують суспільну небезпечність особи підсудного.

Наведені обставини в їх сукупності дають підстави суду застосувати правила ст. 69 КК України та визначити ОСОБА_5 міру покарання нижчу від найнижчої межі, встановленої ст. 187 ч.2 КК України, в умовах ізоляції підсудного.

Суд вважає, що при призначенні покарання відсутні підстави для застосування ст. ст. 75,76 КК України, оскільки ОСОБА_5 є ініціатором скоєння тяжкого злочину, судом враховується також його роль у скоєнні злочину та ставлення підсудного до визнання своєї вини у вчиненні злочину, оскільки останній під час його допиту пояснював, що будь-яких дій щодо обшуку та відбирання речей у потерпілого не вчинював, а лише під час судових дебатів свою вину визнав повністю.

Під час досудового та судового слідства потерпілим було заявлено позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В послідуючому, потерпілий від позову відмовився, оскільки підсудним ОСОБА_5 в повному обсязі шкода відшкодована.

Судові витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз підлягають стягненню з засуджених в дольовому порядку.

Питання стосовно речових доказів судом вирішується відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_4  винними у скоєнні злочину за ст. 187 ч. 2 КК України та призначити їм покарання за цим законом:

ОСОБА_5  – за ст. 187 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді   3 (трьох)  років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

 ОСОБА_5  взяти під варту в залі суду.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 03 грудня 2010 року.

Зарахувати засудженому ОСОБА_5 в строк відбуття покарання час знаходження в ІТТ з 26 по 29 січня 2009 року.

ОСОБА_4  -  за ст. 187 ч. 2 КК України у вигляді   7 (семи)  років позбавлення волі із конфіскацію майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній – тримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання з 26 січня 2009 року.

Стягнути з  засуджених у дольовому порядку судові витрати, за проведення товарознавчої експертизи, по 150 грн. 24 коп. з кожного (т.1 а.с.64.75).

Речові докази: мобільні телефони марки «НОКІА 70» та «НОКІА 6120 с», які повернуто потерпілому для зберігання, залишити в користуванні його законного володільця (т.1 а.с.124).

Газовий балончик «Терен 4», який зберігається в камері схову Богунського РВ УМВС України в Житомирській області – знищити (т.1 а.с.124).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту оголошення, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом того часу з моменту отримання копії вироку.

Головуючий: