2-1100/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 (ЗАОЧНЕ)

21 лютого 2007 року                                                                   м.Донецьк

Київський районний суд м.Донецька у складі

Головуючого судді - Л.М.ПАВЛЕНКО

При секретарі       - І.В. ПАВЛОВЕ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Киівського районного суду

м.Донецька справу за позовом ОСОБА_1до Виконавчого комітету

Київського району м. Донецька про визнання права власності на житловий будинок

ВСТАНОВИВ

07.02.2007р. позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Київського району м. Донецька про визнання права власності на житловий будинок.

В позові вказав, що 01.10.2004р. відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку він придбав житловий будинок з надвірною побудовою, за адресою: м. АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок знаходився в неналежному для використання стані, не відповідав за своїми якісними та технічними показниками вимогам його родини. Тому, відповідно до проектно-кошторисної документації, розробленої ПП "АртЛант", та виданих технічних умов біло збудовано новий житловий будинок, замість старого, який не порушує інтереси третіх осіб, та відповідає державним будівельним нормам та правилам.

Рішенням Донецької міськради йому було передано земельну ділянку розташовану за адресою: м. АДРЕСА_1, загальною площею 0,0976га під будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, після чого 11.07.2005р. отримано Державний акт на право власноті на вказану земельну ділянку. Належно оформленого дозволу на будівництво об*єкта він не отримав, проект будівництва отриманий не був. На теперішній час виникла необхідність розпорядитись збудованим житловим будинком, але оскільки будівництво є самочинним, позивач не має можливості оформити право власності на вказаний житловий будинок, а тому вимушений звернутись до суду.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2. підтримав позовні вимоги позивача та просить визнати за ОСОБА_1. право власності на самочинно збудований житловий будинок 67% готовності загальною площею 460,5 м.кв.. будинок охорони загальною площею 21 м.кв., огорожу загальною площею 303,2 м. кв., розташовані за адресою: м. АДРЕСА_1

Представник відповідача Київськоь районноъ у м. Донецьку ради до суду звернувся з письмовою заявою в якої вказав, що він позову не визнає, просить відмовити у задоволенні вказаного позову, тому що набуття права власності ОСОБА_1. на спірне майно житловий будинок АДРЕСА_1можливе тільки з моменту прийняття його в експлуатацію або укладення договору щодо об*скта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється виконавчим комітетом районної у м. Донецьку ради. Не заперечує про розгляд справи у його відсутність.

2

Суд згідно зі ст. 169 ч.1 ЦПК України розглядає справу у відсутність відповідача.

Судом встановлено, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Житловий будинок АДРЕСА_1був придбаний ОСОБА_1., у ОСОБА_3., що підтверджується договіром купівлі-продажу від 01.10.2004 року, зареєстрованим у реєстрі № 3300 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу. Рішенням Донецької міської ради №688 від 22.12.2004р. ОСОБА_1. було передано у власність земельну ділянку по вул. АДРЕСА_1, загальною площею 0,0976га під будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. 11.07.2005р. Дегтярьову видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку за реєстровим № 010514600003.. Належно оформленого дозволу позивач на будівництво об*єкта не отримав, проект будівництва затверджений не був.

Згідно ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту відповідно до положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт від 25.12.2000р. №945/5166 п. 5.1. Виконання будівельних робіт на об*єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовльним.

Ч.3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, шо не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Як вбачається з наданих до суду документів самочинно збудований будинок збудовано у відповідності до архітектурних, пожарних, екологічних, санітарних норм та правил і не порушеє права третіх осіб. Відповідно до Технічного висновку №3-10-007/07-ТЗ АТЗТ ПВП "Донбасреконструкція" м. Донецьк самочинно збудований будинок відповідає державним будівельним нормам та правилам. Будівництво виконано на 67 відсотків.

Відповідно до вимог ч.  З  ст.  331  ЦК України - до завершення будівництва особа

вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього

будівництва.

Згідно ч. 4 ст. 331 ЦК України   за заявою заінтересованої особи суд може визнати її

власником не добудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт

яка не виконана до проекту є не значною.

Виходячи з того, що готовність будинку АДРЕСА_1побудованого позивачем дорівнює 67%, суд визнає недобудову цього будинку не значною та визнає на підставі вказаного закону, право власності на вказаний будинок АДРЕСА_1, готовністю 67%, загальною площею 460,5 кв. м, будинок охорони загальною площею 21 кв. м, огорожу загальною площею 303,2 кв. м за позивачем ОСОБА_1. При цьому заперечення відповідача суд вважає безпідставним.

Керуючись ст.3,11,60,118,'212,213,214,215,218,224,225,226 ЦПКУ,ст.392, 331, 376 ЦК України, суд

ВИРІШИВ

3

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок 67% готовності загальною площею 460,5 .кв.м, будинок охорони загальною площею 21 кв. м, огорожу загальною площею 303,2 . кв.м, розташовані за адресою: м.АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 дні апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.