Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-6465/2010 р.                                       Головуючий у 1 інстанції : Ліхтанська Н.П.

                                                                                                               Суддя-доповідач : Спас О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ      

           08 грудня 2010 року                                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого    Крилової О.В.,

          суддів:               Спас О.В.,

                                     Бабак А.М.,

          при секретарі    Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. В позові зазначала, що з 12 грудня 2007 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідач добровільно відмовляється надавати матеріальну допомогу, просила стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання сина та аліменти на своє утримання у розмірі прожиткового мінімуму на дорослу людину щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2010 року с тягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина  аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.06. 2010 року до повноліття дитини.  На користь ОСОБА_2 на її утримання стягнуті аліменти в розмірі 600грн., щомісячно, починаючи з 01.06. 2010 року до 13.10.2011 року – часу досягнення дитиною 3-річного віку. Вирішені питання щодо судових витрат.

Апеляційну скаргу подала  ОСОБА_1 – особа, яка не брала участі в справі. Апелянт, посилаючись на порушення норм  процесуального права, просила  рішення скасувати в зв’язку з тим, що її не було притягнуто до участі в справі та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. ОСОБА_1 зазначає, що їй  за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 червня 2007 року їй присуджені  аліменти на сумісного  з відповідачем сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини  заробітку.  

Від позивача та від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказані особи, діючи окремо, зазначають, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Кожен з них просить про залишення рішення без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду  апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції належним чином  встановив ті обставини, що у сторін під час  шлюбу народився  малолітній син, який проживає з матір’ю, яка  не працює, отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку (а.с. 3-7). Відповідач працює у військовій частині № 1491 і має середній заробіток у сумі 1489грн. (а.с.2).

Відповідач частково визнав позовні вимоги і за згодою сторін щодо розміру аліментів на утримання сина та позивачки суд ухвалив рішення.

Рішення відповідає нормам матеріального права, а саме, ст. ст. 84, 180, 191 СК України, які врегульовують питання щодо права дружини на утримання чоловіка в період до досягнення дитиною віку трьох років, обов’язку батьків утримувати дитину до повноліття та часу, з якого присуджуються аліменти.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, оскільки апелянт посилається лише на ту обставину, що  вона не брала участі в справі і просить направити справу на новий розгляд.

Діюче на даний час процесуальне законодавство не дає апеляційному суду повноважень для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, незважаючи на обставини, які покладені апелянтом в основу своїх доводів.

Під час апеляційного розгляду справи не виявлено підстав для скасування оскаржуваного рішення. Апелянтом не вказані ніякі обставини, через які можна було б вбачити порушення її прав, як  особи, що  не брала участі в справі, Відповідних належних, припустимих та переконливих доказів щодо порушення її прав нею не надано і про їх існування апелянт не зазначає.

В засіданні апеляційного суду апелянт пояснила, що оскаржуване рішення суду може вплинути на результат розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до неї про зменшення розміру аліментів.

 Проте, колегія суддів вважає, що   обставина наявності або відсутності підстав для зменшення розміру стягнутих аліментів має доводитися сторонами, досліджуватися і оцінюватися судом в іншій цивільній справі і виходить за встановлені ст. 303  ЦПК України межі розгляду даної справи апеляційним судом.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст.  307, 308, 313 – 315,  317  ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає  законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку  безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів  з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: