АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3816 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Міщенко Т.М.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів : Глазкової О.Г.
Кримської О.М.
При секретарі: Мосіної О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 7 квітня 2010 року по справі за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах Мелітопольської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області, ПАТ КБ «Приватбанк»,КП «ММБТІ» про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності, скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року Мелітопольський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах Мелітопольської міської ради з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2, 3-ті особи: Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області, ПАТ КБ „ПриватБанк”, КП „ММБТІ” про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності, скасування державної реєстрації, який в ході судового розгляду справи уточнив.
В позові зазначав, що рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2009 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року, за позовом прокурора в інтересах Мелітопольської міської ради було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.03.2002 року, укладений між Мелітопольською міською радою та ПП ОСОБА_1, об’єкту незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 площею 131 кв. м. На порушення вимог ч. 2 ст. 216 ЦК України ОСОБА_1 не повернула частину незавершеного будівництва буд.. площею 131 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно витягу БТІ в даний час зазначений об’єкт в рівних долях знаходиться у власності відповідачів по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2 посилаючись на те, що ПП ОСОБА_1, як покупець за недійсним договором не є добросовісним набувачем, ОСОБА_2набув право власності на частину спірного об’єкту на підставі ухвали Мелітопольського міськрайонного суду про затвердження мирової угоди, яка згодом була скасована, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули право власності на частину спірного нерухомого майна від особи, яка не мала права його відчужувати, Мелітопольський міжрайонний прокурор просив суд витребувати з чужого незаконного володіння у ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Мелітопольської міської ради нежиле приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 134,7 кв. м., нежилою площею 118,2 кв. м., визнати право власності за територіальною громадою м. Мелітополя на зазначене нежиле приміщення та здійснити державну реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення за територіальною громадою м. Мелітополя, скасувавши попередні державні реєстрації права власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вищевказане приміщення.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від “07” квітня 2010 року позовні вимоги задоволено. Ухвалено витребувати з чужого незаконного володіння у ПП ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Мелітопольської міської ради нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 134,7 кв. м. Визнано право власності за територіальної громадою м. Мелітополя на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 134,7 кв. м., яке зареєстроване за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 Ухвалено здійснити державну реєстрацію права власності на вказане приміщення за територіальною громадою м. Мелітополя, скасувавши попередні державні реєстрації права власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на не житлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 134,7 кв. м.. стягнуто з відповідачів в дохід держави судові витрати.
У апеляційних скаргах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк» зазначають, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.
Судом встановлено, що 29.03.2002 року між Мелітопольською міською радою та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу частки незавершеного будівництва площею 131 кв.м. по АДРЕСА_1.
На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 29.03.2002 року отримано реєстраційне посвідчення.
27.09.2002 року виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради рішенням № 106/4 наданий дозвіл ПП ОСОБА_1 на виконання проектно-вишукувальних робіт для реконструкції частки незавершеного будівництва будівлі із прибудовою по АДРЕСА_1.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.01.2006 року була затверджена мирова угода по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, згідно якої ОСОБА_4 була передана частина незавершеної будівлі загальною площею 134,7 кв.м., розташованій за адресою АДРЕСА_1.
27.07.2006 року згідно акту державної приймальної комісії спірний об’єкт був введений в експлуатацію. На підставі рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 10.08.2006 року № 160/1 ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності.
За договором дарування від 30.05.2007 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних долях ѕ частини нежитлового приміщення за вказаною вище адресою.
Таким чином з 31.05.2007 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно власниками зареєстровані всі відповідачі в рівних долях.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.02.2009 року, ухвала того ж суду від 20.01.2006 року про затвердження мирової угоди була скасована.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2009 року по справі № 22/142д/09 був визнаний недійсним договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва від 29.03.2002 року № 41 укладений між Мелітопольською міською радою та ПП ОСОБА_1
З урахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду про те, що відповідач ПП ОСОБА_1 – покупець за недійсним договором не є добросовісним набувачем, оскільки підписуючи договір вона могла знати про те, що міський голова діє без згоди міської ради, оскільки її рішення є необхідною умовою для укладання договору та є необхідною правовою підставою для набуття права власності.
Суд також зробив обґрунтований висновок, що частина нерухомого майна підлягає витребуванню у відповідача ПП ОСОБА_2, оскільки він її набув право власності на спірне майно на підставі ухвали суду, яка на цей час скасована. Частки спірного нерухомого майна підлягають витребуванню також і у відповідачів ПП ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки ними воно було набуто від особи, яка не мала права його відчужувати за безоплатним договором. Дійшовши зазначеного висновку суд також врахував ту обставину, що всі відповідачі по справі є родичами між собою і не могли не знати обставини укладання спірної мирової угоди.
Таким чином судом першої інстанції доведено недобросовісність відповідачів по справі, як набувачів нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1, а тому рішення суду про задоволення позовних вимог є правильним і підстав для його скасування колегія не вбачає.
Доводи апеляційної скарги досліджувались судом першої інстанції з висновками якого погоджується і колегія суддів, а тому вони суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст ст 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 7 квітня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: