Справа № 2-1851-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14  вересня  2010р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі:  головуючого  -   судді    Кириленко Т.В.  

                 при секретарі                   Слободі Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, 3-ті особи Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів, Головне управління юстиції у м. Києві   про розірвання договору довічного утримання, суд,-

В С Т А Н О В И В:

        Позивач  звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір довічного утримання, укладений 19.06.2009р. між ним та відповідачкою, згідно якого він  передав ОСОБА_2 у власність належну йому  квартиру АДРЕСА_1, а вона зобов’язалась довічно його утримувати, забезпечувати  харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, посилаючись на те ,   відповідачка своїх зобов’язань у повному обсязі не виконує,  необхідної допомоги йому не надає,  хоча він є інвалідом 2 групи і за станом свого здоров’я потребує стороннього догляду.

      Представники відповідачки  проти позову заперечують, посилаючись на те, що відповідачка належним чином виконує свої обов’язки за договором довічного утримання, щомісячно оплачує квартирну плату та плату за комунальні послуги та поштовими переказами пересилає позивачу на утримання  по 700грн.

       3-тя особа – Головне управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з’явилось, просить слухати справу у відсутність його представника.  

       3-тя особа – Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів в судове засідання не з’явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутність.

       Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

       Як встановлено в судовому засіданні, 19.06.2009р. сторони уклали договір довічного утримання, згідно якого позивач  передав у власність відповідачці належну йому на праві власності  квартиру АДРЕСА_1, а відповідачка зобов’язалась довічно утримувати позивача, забезпечувати його харчуванням, одягом,  необхідною допомогою, включаючи і медичну  /ас 8-9/.

        Згідно наданих суду розписки та копій квитанцій, позивачеві відповідно до умов договору  передано одноразове грошове утримання в 50 000грн., а також щомісячно перераховується  утримання  по 700грн., оплачується квартплата та комунпослуги  /ас 45-57/.

        Згідно  ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

        Встановлено, що крім виплати щомісячного грошового утримання в розмірі 700грн. та оплати квартирної плати відповідачка ніякої допомоги позивачу не надає, жодного разу не відвідувала його за місцем проживання, не виконує умови договору про оплату послуг соціального пакету кабельного телебачення та в повному обсязі не оплачує абонентську плату за телефон.

        Даний факт не спростований представниками відповідачки та підтверджений копіями рахунків за телекомунікаційні послуги, копіями поштових переказів, здійснених відповідачкою, відповідно до яких коштів на оплату кабельного телебачення та абонентської плати за користування телефоном у повному обсязі  позивач не отримував.

        Згідно довідки МСЕК, позивач є інвалідом 2 групи безстроково /ас 18/.

        Відповідно до медичної документації, позивач страждає рядом захворювань, у зв’язку з чим періодично перебуває на стаціонарному та амбулаторному лікуванні /ас  11-16/.

        Твердження представників відповідачки про те, що відповідачка не повинна  забезпечувати позивача доглядом, оскільки виплачує йому щомісячно по 700грн. грошового утримання суд не приймає до уваги, оскільки  предметом  укладеного сторонами договору  є  довічне утримання (догляд) і дане визначення закріплене як в ст. 744 ЦК України, так і в назві глави, присвяченої цьому виду договору.

       Посилання представників відповідачки на те, що позивач отримує грошовий еквівалент утримання та догляду, про що був повідомлений та погодився суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до ст. 751 ЦК України грошовій оцінці підлягає лише матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватись відчужувачу.

        Твердження представників позивачки про те, що умовами договору, укладеного сторонами, не передбачено надання інших видів матеріального забезпечення та догляду, крім надання  щомісячного грошового утримання та одноразового грошового утримання, а тому відповідачка належним чином виконує умови договору не є підставою для відмови в позові, оскільки за своєю юридичною природою договір довічного утримання є також договором догляду і відповідно до ч. 2 ст. 749 ЦК України якщо обов’язки набувача не були визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

        Відповідно до ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі  невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.  

        Згідно до ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.          

        Таким чином з урахуванням конкретних обставин справи, того факту, що позивач є інвалідом 2 групи, часто хворіє та потребує догляду, керуючись засадами справедливості та розумності суд вважає, що відповідачкою ОСОБА_2 неналежно виконуються обов’язки за договором довічного утримання, укладеним 19.06.2009р., а тому він на підставі п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України підлягає розірванню.

        Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на користь держави – судовий збір.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 744, 751, 755, 756  ЦК України, ст.ст. 10,   57, 60 ,  209, 212, 213, 214, 215, 218    ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

       Позов задовольнити.

       Розірвати договір довічного утримання, укладений 19.06.2009р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_1  передав у власність ОСОБА_2 належну йому на підставі приватної власності квартиру АДРЕСА_2.            

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі  120грн.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі  60грн. 48коп.

       Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний  суд   шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів  з дня його проголошення.

       Суддя