Справа 1-961

2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року                              Хмельницький міськрайонний суд в складі:

                                  головуючого-судді              Вітюка В.Ж.

                                  при секретарі                    Боднар А.П.

                                  з участю прокурора             Романюка Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Дзеленці Волочиського району Хмельницької області,  українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

-   6.03.1992 року Хмельницьким районним судом за ч.1 ст. 117, ч.2 ст. 118, 42 КК України ( в ред.. 1960 року) на 5 років  позбавлення  волі;

-   7.08.2000 року Волочиським районним судом Хмельницької області за  ч.2 ст. 141 КК України ( в ред.. 1960 року) на 1 рік 6 місяців  позбавлення  волі;

-   5.11.2004 року  Хмельницьким  міським судом за ч.1 ст. 122, ч.  1 ст. 296 КК України на 1 рік  обмеження  волі;

-   13.07.2006 року  за ч.3 ст. 185, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений 23.12.2008 року в зв’язку із заміною покарання на виправні роботи з  відрахуванням 20% заробітку, невідбутий  строк 9 місяців 29 днів,

-   29.06.2010 року Волочиським  районним  судом Хмельницької області за ч.2 ст. 389, 71 КК України на 1 рік  1 місяць обмеження  волі,

за ч.3 ст.185  КК України,

встановив:

ОСОБА_1 25 квітня 2010 року близько 12 години, перебуваючи на  території домогосподарства належного ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2 з метою забрати брата для передпродажної оцінки будинку  в АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, через відчинені двері увійшов у житловий будинок останнього,  однак не заставши нікого вдома,  таємно  викрав належний потерпілій ОСОБА_3 мобільний  телефон «Моторола Е-398» із стартовим пакетом  «Київстар» та зарядним пристроєм загальною вартістю 290 грн..

Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_1 вину свою визнав, у вчиненому розкаявся  та  пояснив, що  він дійсно 25 квітня 2010 року біля 12 години приїхав до будинку свого брата ОСОБА_2 разом із  ОСОБА_4 та своєю співмешканкою  ОСОБА_5 з метою взяти брата щоб поїхати в АДРЕСА_1 та оглянути належний їм будинок, так  як ОСОБА_4 хотів  його придбати. Двері у хату були незачинені, тому  він увійшов  в  середину  помешкання ОСОБА_2 Помітивши там  мобільний телефон, він таємно його викрав,  та в послідуючому,  продав   таксисту  в м.Хмельницькому, а гроші  використав  на власні потреби.

Об’єктивно вина  підсудного підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_2 про те, що будинок вони свій не зачиняли. Після того як приїздив   підсудний, коли останніх не було вдома, вони виявили пропажу  мобільного телефону;

- показаннями  свідка ОСОБА_4, та оголошеними в суді показаннями свідка ОСОБА_5, які  зазначили про те, як вони разом із ОСОБА_1 їздили в квітні 2010 року в с.Вовча Гора Хмельницького району з метою розшукати  брата  підсудного. Двері у будинок, де ОСОБА_2 проживав  не були зачинені, тому  підсудний заходив  в середину помешкання. Через кілька  днів ОСОБА_1  повідомив  ОСОБА_5, що викрав з будинку  свого брата мобільний  телефон, який продав  таксисту в м.Хмельницькому.  

Враховуючи, що умисел на викрадення мобільного телефону виник  у ОСОБА_1 під час того як він перебував  у помешканні потерпілої, дії підсудного  слід  перекваліфікувати  на ч.2 ст.185 КК України,  як таємне викрадення  чужого майна, вчинене повторно.

    При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого злочину, обставини справи, особу підсудного, обставини, що  пом’якшують та обтяжують покарання.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.  

    Суд враховує, що ОСОБА_1  характеризується негативно, про те у вчиненому щиро розкаявся та відшкодував  завдані  збитки, хворіє, незначний розмір викраденого,  на утриманні двоє неповнолітніх дітей, однак  має непогашену судимість  за вчинення аналогічних злочинів і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе шляхом ізоляції від суспільства.

             За таких обставин підсудному слід призначити покарання у  виді позбавлення волі.    

    Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185  КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року  позбавлення волі.

           На підставі  ч.4 ст.. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Волочиського  районного  суду Хмельницької області від  29.06.2010 року остаточно визначити його ОСОБА_1 у  виді 1 року 6 місяців  позбавлення  волі.    

          Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати  з 29 листопада 2010 року, зарахувавши в строк  відбуття  покарання час перебування  його під вартою з 14 вересня 2010 року по 28 листопада 2010 року  включно.  

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до набрання вироком чинності, залишити попередню –  тримання  під вартою.    

    На вирок може бути подана апеляція  протягом 15 діб.

Суддя: