Судове рішення #12408119

Справа № 22ц-5013/10                      Головуючий у І інстанції  - Костюкевич О.К.

Категорія 50                                                                      Доповідач - Матвійчук Л.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

6 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі :

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Матвійчук Л.В., Антонюк К.І.,

при секретарі - Гнепі П.М.,

з участю представника позивача - Супоровського М.О.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом органу опіки і піклування Ківерцівської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів  за апеляційною скаргою  позивача органу опіки та піклування Ківерцівської райдержадміністрації на рішення Ківерцівського районного суду від 27 вересня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

    Орган опіки та піклування Ківерцівської райдержадміністрації звернувся в суд із зазначеним позовом,  посилаючись на те, що відповідачі по справі більше п’яти років, як батьки усунулися від виховання та утримання своїх малолітніх дітей, які на даний час  перебувають на утриманні  дідуся та бабусі. Відповідач ОСОБА_1 втратив контакт з дітьми та не бажає їх виховувати і забирати до себе. Відповідач ОСОБА_4 проживає без реєстрації в                м. Луцьку, більше року не навідується до дітей та не займається їх вихованням і веде аморальний спосіб життя. Тому просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітніх дітей, яких передати органу опіки та піклування для призначення опіки. Стягнути аліменти на утримання дітей з ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частки доходу, та з ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 100 грн. щомісячно на кожну дитину для зарахування на особові рахунки у відділенні Державного ощадного банку України м. Ківерці.

Рішенням Ківерцівського районного суду від 27 вересня 2010 року  позов задоволено частково.

Постановлено позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передати батькові ОСОБА_1.

  В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач орган опіки і піклування Ківерцівської райдержадмиіністрації  просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є відповідачі по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Батьки вихованням та навчанням своїх дітей не займаються. ОСОБА_4 в березні 2009 року пішла з дому, залишивши дітей дідусеві і з того часу не цікавиться їх життям. Відповідач ОСОБА_1 з 2004 року усунувся від виховання своїх дітей, а молодшого сина ОСОБА_3 він взагалі не бачив.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення –  частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких мотивів.

  Відповідно до вимог частин 1 і 2 ст.150 СК України батьки зобов ' язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім ' ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров ' я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

  Частиною 2 ст.157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов ' язаний брати участь у її вихованні.

  За пунктом 2 частини 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов ' язків по вихованню дитини.

Встановлені судом і наведені вище обставини, крім пояснень осіб, які беруть участь у справі, підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема, свідоцтвами про народження дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з яких вбачається, що їх батьками є відповідачі по справі (а. с. 3,4); з довідок Ківерцівської міської ради від 08.04.2010 року та Жидичинської сільської ради від 21.04.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 вихованням своїх дітей не займаються (а. с. 5,6), а відповідно до протоколу № 4 засідання виконавчого комітету Жидичинської сільської ради від 21.04. 2010 року, ОСОБА_4  залишила дітей дідусеві і пішла з дому ( а.с.9-10).

  Виходячи з викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно її малолітніх дітей.

Разом з тим, відмовляючи в позові про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач все ж таки виконує обов’язки по утриманню своїх дітей, оскільки сплачує аліменти на їх утримання на підставі рішення Ківерцівського районного суду від 23.11.2004 року.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна з огляду на таке.

Про невиконання позивачем своїх обов ' язків щодо належного виховання малолітніх дітей ствердили в суді першої інстанції представник органу опіки та піклування та допитані в судовому засіданні свідки:       ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

  Суть обов’язку батька по вихованню дитини полягає у її духовному вихованні, формуванні в ній особистості, підготовці дитини до самостійного життя у дорослому віці.

  Встановлені судом першої інстанції обставини справи вказують на те, що відповідач ОСОБА_1, враховуючи вік дітей, не турбувався про їх належне виховання, та не піклувався про них, хоча мав таку можливість. Як батько – неналежно ставився до свого обов’язку по вихованню дітей та щодо їх духовного і морального розвитку.

  Також відповідачем не доведено тієї обставини, що мати дітей безпідставно перешкоджала йому  брати участь у вихованні синів.

  В суді апеляційної інстанції відповідач ствердив, що вихованням дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не займався, оскільки має іншу сім’ю, а менший син ОСОБА_2 взагалі його не знає та просив позбавити його батьківських прав відносно цих дітей.

  Висновок суду про передачу малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_2 батькові ОСОБА_1 суперечить вимогам ч. 3  ст. 167 СК України, яка передбачає, що дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. З матеріалів справи встановлено, що відповідач заперечував, щоб діти були передані йому.

 Враховуючи наведене, к олегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3,  ОСОБА_2 та передати останніх органу опіки і піклування Ківерцівської райдержадміністрації для призначення опіки.

Не можна погодитись з висновком суду про відмову в позові в частині стягнення аліментів з ОСОБА_4, оскільки такий висновок зроблений з порушенням норм матеріального права і не відповідає дійсним обставинам справи.

          Відповідно до ч.2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини .

          Одночасно з позбавленням батьківських прав суд  може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину .

           Враховуючи, що відповідачі позбавляються батьківських прав відносно їх малолітніх дітей, тому з них підлягають стягненню аліменти на утримання дітей відповідно до позовних вимог та положень ст. ст. 182 - 184 Сімейного кодексу України, зокрема, з ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частки від його доходу, а  з ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 100 грн. щомісячно на кожну дитину для зарахування на особові рахунки у відділенні Державного ощадного банку України м. Ківерці.

         Отже, оскільки судом першої інстанції допущено порушення вищенаведених норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, то відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України це є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення.

  Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:          

          Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, а рішення Ківерцівського районного суду від 27 вересня 2010 року в даній справі в частині відмови в позові про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1, стягнення аліментів з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_1 та передачу дітей батькові ОСОБА_1 скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

          Позов задовольнити.

          Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

          Малолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_2 передати органу опіки і піклування Ківерцівської районної державної адміністрації для призначення опіки.

          Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с.Жидичин, Ківерцівського району Волинської області в користь малолітніх дітей: ОСОБА_3,             ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі по 100 (сто)  грн. для зарахування на особові рахунки у відділенні Державного ощадного банку України м. Ківерці щомісячно на кожну дитину, починаючи з 20.08.2010 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

          Стягувати з ОСОБА_1, 1979 року народження в користь малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частини його доходу, але не менше 30 %  прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на одну дитину щомісячно для зарахування на особові рахунки у відділенні Державного ощадного банку України м. Ківерці починаючи з 20.08.2010 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

           Рішення суду про стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

           В решті рішення залишити без змін.

 Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

 Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація