Справа №2-1834/07

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року Київський районний суд м. Донецька у складі

головуючого                                                                                    судді Малютіної Н.М.,

при секретарі                                                                                   Шептульовій С.Ю.,

при попередньому розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з 5.07.1996 p., шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького міського управління юстиції Донецької області (актовий запис № 259). Від шлюбу мають малолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Шлюбні відносини вони припинили з 14 березня 2005 року, оскільки між ними втрачено почуття взаєморозуміння, поваги і любові. На даний час відповідач має іншу сім'ю та малолітню дитину. Вважає, що збереження сім'ї неможливе. Просила шлюб розірвати, оскільки можливості примирення немає.

У попередньому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.

Відповідач позов визнав, не заперечував проти його задоволення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЩІК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 5.07.1996 p., шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького міського управління юстиції Донецької області (актовий запис № 259). Від шлюбу мають малолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Шлюбні відносини вони припинили з 14 березня 2005 року, оскільки між ними втрачено почуття взаєморозуміння, поваги і любові. На даний час відповідач має іншу сім'ю та малолітню дитину.

Згідно зі ст. 120 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з 14 березня 2005 року, оскільки між ними втрачено почуття взаєморозуміння, поваги і любові. На даний час відповідач має іншу сім'ю та малолітню дитину.

У зв'язку з цим суд вважає, що причини, що спонукали сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обгрунтованими, а подальше спільне проживання сторін і збереження сім'ї - неможливе.

Судом встановлено, що подальше спільне проживання подружжя та збереження сім'ї суперечить інтересам обох сторін, а також інтересам малолітніх дітей, тому приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Стягуючи судові витрати, суд враховує обставини справи і думку сторін.

На підставі викладеного, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 130, 174 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, зареєстрований 5.07.1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького міського управління юстиції Донецької області (актовий запис № 259).

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 17 (сімнадцять) гривень на користь держави, звільнив ОСОБА_1 від сплати судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через

суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК

України.