№ 2а-1812/10

 П О С Т А Н О В А

       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року         Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого-судді:         Стасіва І.С.

              при секретарі:             Процюк Н.М.

    з участю позивача:         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання нечинним рішення головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Чер-нівецькій області про визнання нечинним рішення головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій об-ласті та зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії. Посилається на те, що він є дити-ною війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі – Закону) і згідно статті 6 Закону з 01.01.2006 року йому щомісячно повинна нараховуватись та виплачуватися соціальна допо-мога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п.2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" від 30.04.2002 року №8-2, управ-ління ПФУ забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначе-них законодавством, тобто вказані управління є відповідачами по справі.

Відповідач всупереч положенням ст.ст. 19,22 Конституції України в 2010 році здійснював нарахування та виплату підвищення до пенсії не в повному обсязі, оскільки відповідно до статті 6 Закону і на підставі ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" таке підвищення було визначено в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно  із Законом України «Про Державний бюджет України» прожитковий мінімум для осіб, які втра-тили працездатність складає з: 1 квітня 2010 року -706 грн., 1 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року – 709 грн., 1 жовтня 2010 року – 723 грн. За цей час (травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень) державна соціальна допомога дітям війни складає 1280 грн. 30 коп., з яких йому нараховано і виплачено 298 грн. 80 коп., а не нараховано та не виплачено 981 грн. 50 коп.

Просить визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити нарахування на його користь недоплачену йому, як дитині війни державну соціальну допомогу з 10 травня 2010 року по 10 листопада 2010 року та стягнути з відповідача на його користь недоплачену державну соціальну допомогу в сумі 981 грн. 50 коп.

Позивач в судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені в позові, уточнив свої вимоги та просить визнати неправомірними дії та бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в  Чернівецькій області щодо нарахування та виплати йому не в повному обсязі підвищення до пенсії за період з 10.05.2010 року по 10.11.2010 року; зобов’язати відповідача донарахувати та виплатити йому, згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1У від 18.11.2004 року підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного статтею 28 частиною 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-1У від 09.07.2003 року за період з 10.05.2010 року по 10.11.2010 року, з урахуванням виплачених йому за цей період сум.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, однак надіслав до суду заперечення проти позову, в яких вказав, що позовні вимоги не визнає, оскільки вважає вимоги позивача безпідставними, у зв’язку з чим просить йому відмовити. Також до суду представником відповідача надіслано клопотання про розгляд даної справи без участі представника головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Будь-яких доказів  проти адміністративного позову до суду представник відповідача не подав.

Судом встановлено, що позивач відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У, який набрав чинності з 01.01.2006 року (далі - Закон № 2195-1У) є дитиною війни та перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій об-ласті.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07. 2003 року № 1058-1У (далі - Закон № 1058-1У) рішення про призначення і перерахунок пенсії приймається управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Однак, ОСОБА_1 перебуває на

2

обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у зв’язку з чим по даній справі відповідачем є головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Згідно статті 6 Закону № 2195-1У дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 28 частини 1 Закону №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-УІ (далі - Закон № 2154-УІ) прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність стано-вив: з 01.01.2010 року - 695 грн., з 01.04.2010 року - 706 грн., з 01.07.2010 року - 709 грн., з 01.10.2010 року - 723 грн.

З 10 травня по 10 листопада 2010 року позивачу щомісячно було нараховано і виплачено таке підвищення не в повному обсязі, а саме - на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих громадян" у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в сумі 49,80 грн.

Виходячи із вищенаведених і встановлених судом обставин, суд вважає, що звернення позивача до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є правомірним оскільки:

-     ч.2 ст. 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави;

-     статтями 22, 64 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

-     статтею 3 частиною 2 Закону № 2195-1У державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами;

-     пунктом 23 рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) встановлено, в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинним.

Перевіривши фактичні обставини, викладені в адміністративному позові, які знайшли своє підтвер-дження, дослідивши письмові докази, які суд вважає належними і допустимими, враховуючи те, що у визна-чений судом строк відповідач не подав будь-яких письмових доказів до заперечення проти адміністративного позову відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рі-шень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, так як відповідач мав здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, у період з 10 травня 2010 року по 10 листопада 2010 року, відповідно до статті 6 Закону і на підставі статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого визначено ст.52 Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Згідно вимог ст.94 ч.1 КАС України, судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду, який підтверджено документально, слід стягнути на його користь з Державного бюджету України.

На підставі ст.ст. 6 п.1, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 22, 64, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У, ст. 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван-ня" від 09.07.2003 року №1058-1У,ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-УІ та керуючись ст.ст. 7-11,ч.2 ст.19, ст.ст.71, 94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії та бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в  Чернівецькій області щодо нарахування та виплати не в повному обсязі підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 10.05.2010 року по 10.11.2010 року.

    Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області донарахувати та ви-платити, згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1У від 18.11.2004 року підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного статтею 28 частиною 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-1У від 09.07. 2003 року ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 за період з 10 травня 2010 року по 10 листопада 2010 року, з урахуванням виплачених йому в даний період сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 - 3 грн. 40 коп.

                                                                3

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після закінчення апеля-ційного розгляду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністра-тивного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд в 10-денний строк з дня її проголошення, з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: