Справа № 2-3949-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010р. Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючого – судді Кириленко Т.В.
при секретарі Слободі Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН» про стягнення зарплати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2008р. по лютий 2010р. в розмірі 15621грн. 80коп., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 1641грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000грн., посилаючись на те, що з 1 жовтня 2003р. він працював на посаді інженера-проектувальника в ТОВ «Інженерний центр теплопостачання». 2 січня 2006р. був переведений до ТОВ «Калина», яке згідно наказу № 126 від 25.12.2006р. було перейменовано в ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН». З 1 жовтня 2008р. він був підвищений до посади головного фахівця проектного відділу з місячним окладом в розмірі 3500грн. Однак йому нараховували та виплачували заробітну плату не в повному обсязі, хоча він працював повні робочі дні, у зв’язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі в розмірі 15621,80грн. В лютому 2010р. він звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, однак розрахунок з ним проведений лише через 12 днів.
Також просить стягнути і моральну шкоду, оскільки у зв’язку з неправомірними діями відповідача зазнав моральних страждань та вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Представник відповідача позов визнав в частині компенсації за затримку розрахунку при звільненні на 12 днів в розмірі 1055грн. В решті позову заперечує, посилаючись на те, що на підставі протоколу загальних зборів трудового колективу від 19.11.2008р. у зв’язку зі скороченням обсягів виробництва та впливом світової економічної кризи запроваджено з 1 лютого 2009р. режим неповного робочого часу з графіком роботи 4 години щодня, а тому і оплата праці проводилась за 4 робочих години, про що працівникам товариства було відомо.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, наказом № 8-к від 3.01.2006р. позивач прийнятий на посаду інженера-проектувальника ТОВ «Калина» в порядку переведення з ТОВ «Інженерний центр теплопостачання» /ас 6/.
Наказом № 126 від 25.12.2006р. ТОВ «Калина» перейменовано в ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН».
16.02.2010р. наказом № 8-к позивач звільнений з посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.
Згідно акту перевірки територіальної державної інспекції праці від 19.07.2010р., розрахунок з позивачем проведений 4 березня 2010р. /ас 26-27/.
Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки відповідач порушив строки виплати розрахунку з позивачем, суд вважає необхідним позов в цій частині задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону «Про оплату праці» та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995р. № 100.
Згідно з цим порядком середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці роботи шляхом визначення середньоденної зарплати.
Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів.
Нарахування середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів.
Як видно з довідок про доходи, заробітна плата позивача за останні повні два місяці роботи /грудень 2009р., січень 2010р./ становила – 2152,64грн. + 2074,70грн. = 4227,34грн. Враховуючи, що за дані місяці відпрацьовано 40 днів, середньоденна зарплата складає: 4227,34 : 40 = 105,68грн.
Період затримки розрахунку з позивачем складає: з 16.02.2010р. по 4.03.2010р. – 12 робочих днів.
Таким чином, середній заробіток за час затримки виплати розрахунку складає: 105,68грн. х 12 = 1268,16грн. і дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно довідок про доходи, середньоденна заробітна плата позивача за 2008р. становить 140,77грн., за 2009р. – 102,62грн. /ас 8-9/.
Як видно з протоколу загальних зборів трудового колективу ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН» від 19.11.2008р. та копії наказу № 18 від 20.11.2008р. у зв’язку зі скороченням обсягів виробництва та попиту на продукцію, що виробляється підприємством, пов’язане з впливом світової економічної кризи, з 1 лютого 2009р. встановлено режим роботи підприємства з неповним робочим днем /ас 36-37/.
Той факт, що з лютого 2009р. тривалість робочого дня позивача складала 4 години підтверджується також табелем обліку робочого часу /ас 38-60/.
Посилання позивача на те, що йому не було відомо про запровадження режиму роботи підприємства з неповним робочим днем суд вважає безпідставним, оскільки протягом 2009року позивач отримував заробітну плату, що була меншою порівняно з 2008р., а тому мав можливість дізнатися про причини її зменшення та, в разі незгоди, оскаржити наказ № 18 від 20.11.2008р. про встановлення з 1 лютого 2009р. режиму роботи підприємства з неповним робочим днем 4 години.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 15621,80грн. задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки доказів її спричинення позивач не надав.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 27 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН» на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 1268грн. 16коп.
В решті позову – відмовити.
Стягнути з ТОВ «Завод енергетичного обладнання «ДАН» на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя