Справа №2-н-490/1

2010 рік

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Чех Н.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Україна житло-сервіс» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 6 332,86 грн.

При вивченні матеріалів заяви із довідки про заборгованість станом на 01.07.2010 року встановлено, що заборгованість у боржника у розмірі 6 332,86 грн. включає в себе також суму заборгованості, що утворилась поза строку позовної давності, а саме у період з 01.05.2006 року.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, заявником заявлена вимога про стягнення заборгованості у розмірі 6 332,86 грн., що є поза межами строку позовної давності.

Відповідно ст. 73 ЦПК України поновлення пропущеного строку, встановленого законом розглядається у судовому засіданні за клопотанням сторони на підставі доказів, підтверджуючих поважність причин пропущення строків.

Згідно зі ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

При цьому, судовий наказ може ґрунтуватися лише на вимогах, які є безспірними, тобто такими, що не потребують перевірки їх обґрунтованості та з'ясування суттєвих обставин, які стосуються правовідносин сторін.

Відповідно до п. 2 ч. З ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Згідно зі ч. 5 ст. 100 ЦПК України у разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

За таких обставин, суд вважає, що заявникові в прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки в даному випадку вимога заявника про стягнення заборгованості за комунальні послуги не є безспірною і не може вирішуватися виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають істотне значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін у справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 100, 101, 209, 293, 294 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - відмовити.

Роз'яснити заявнику його право звернутись до суду з тими ж самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги  протягом п”яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили  після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: