Справа №2-348/1

2010 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем України

5 листопада 2010 року Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого – судді Чех Н.А.

при секретарі – Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради, третя особа: ОСОБА_4 – про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири,  

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, проживає в даній квартирі сама. Друга частина квартири належить її сину – третій особі ОСОБА_4, який в квартирі не зареєстрований та не проживає в ній. Квартира розташована на другому поверсі, над нею розташована квартира №137, в якій проживають відповідачі. Протягом більше 20 років сусіди з квартири №137 постійно заливають її квартиру. Останній ремонт в її квартирі було зроблено в 2007 році після чергового залиття, яке було в 2005 році. 21.08.2008 року зранку сталося залиття її квартири з квартири відповідачів – зі стелі та зі стін в кухні, туалеті, ванної кімнати текла холодна вода, вся підлога була затоплена. У зв"язку з цим викликалися робітники ЖРЕО-420, воду вичерпувала вона (позивачка) сама. Сантехнік оглянув її квартиру, потім піднявся до відповідачів, у яких все сантехнічне обладнання було закрито – закладено плиткою, вскрити плитку відповідачі сантехніку не дозволили. Згідно акту від 30.11.2008 року, в якому перелічені пошкодження в квартирі, був зроблений кошторис вартості ремонту, який складає 4 140 грн. Добровільно відповідачі шкоду не відшкодовують, ремонт в квартирі вона сама зробити не може, не має коштів. Діями відповідача заподіяно і моральної коди, яка полягає в тому, що вона є інвалідом 2 групи, літня людина, під час залиття вимушена була сама вичерпувати воду та рятувати речі, при тому, що в 2008 році їй була зроблена операція і були заборонені будь-які перевантаження; під час залиття виникло коротке замикання в електричній мережі, що залишило її взагалі без світла, без можливості користуватися електроприборами, що створило незручності та порушило звичний образ життя; проживання у вологій квартирі при відсутності електроструму в квартирі та відмова відповідачів допомогти з ремонтом, життя в постійному нервовому струсі призвели до погіршення стану її здоров"я, у неї підвищився тиск, порушився сон, є головні болі, зниження апетиту, виникла внутрішня напруженість. Наприкінці вересня 2008 року вона була змушена лягти у лікарню. Тільки через 4 місяці після залиття до неї прийшли працівники ЖРЕО-420, які провели їй "наружню" проводку по квартирі і вона змогла вмикати електричні прилади. Щоб зробити нормальну електропроводку у всій квартирі потрібно повністю міняти старі провода на нові, вскривати стіни, стелі по всій квартирі, що потребує ремонту всієї квартири. Після залиття потрібно було постійно провітрювати квартиру, що примушувало її якомога менше знаходитися в квартирі; постійна вологість в квартирі, якою вона дихала, руйнувала її здоров"я. Відповідачі навіть не вибачилися за залиття, чим проявили своє зухвале ставлення до неї, до незручностей, що вона терпить. Крім того, вже 23.06.2009 року знову відбулося залиття її квартири, про що було складено акт. Моральну шкоду оцінила в 4 000 грн. В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснила, що залиття відбувалися неодноразово, не заперечувала, що в позовній заяві вказано про одне залиття, що було 21.08.2008 року, акт складався, але його немає. Зазначила, що акт від 30.11.2008 року складався відносно вже іншого чергового залиття.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник заперечували щодо позовних вимог, просили відмовити в задоволенні позову. Пояснили, що в квартирі відповідачів не було ніяких протікань, це і не було встановлено жодним документом. Просили врахувати, що наданий позивачем акт містить дописку другою ручкою номера квартири (відповідачки), з якої нібито відбулося залиття, при тому, що обстеження квартири не було. Крім того, даний акт складено 30.11.2008 року, а предмет спору – залиття 21.08.2008 року. Зазначили, що і висновок експерта не містить даних про те, що в квартирі позивачки відбулося залиття з вини відповідачки.

Представник співвідповідача КП  "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, просив врахувати, що позивачка до них ніяких претензій не має та відсутні будь-які докази того, що залиття в квартирі позивача відбуваються з їх вини. Зазначив, що до них не було жодного звернення від сторін щодо обстеження труб, які знаходяться в стояках будинку та не відносяться до квартир жильців.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилася, надала суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 повністю підтримав позовні вимоги позивача, яка є його матір"ю, з якою він є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Зазначив, що їх доказами вини відповідачів в залитті квартири є акти, складені працівниками ЖРЕО. Просив позов задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в суді та не підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що позивачка проживає, зареєстрована та є співвласником квартири АДРЕСА_1. Другим співвласником даної квартири є третя особа – ОСОБА_4 – син позивачки, який в квартирі не проживає. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 проживають в квартирі в указаному будинку поверхом вище над позивачкою, в квартирі №137. Предметом спору по даній справі є залиття квартири позивачки, що мало місце 21.08.2008 року. В якості доказу щодо факту залиття та вини відповідачів – мешканців квартири №137 позивачем надано акт від 30.11.2008 року, в якому зазначено, що на момент обстеження квартири позивачки були виявлені старі сліди залиття в кухні, ванній, туалеті; для виявлення причин залиття жилець квартири №137 ОСОБА_2 доступу до сантехнічного обладнання не надала. Крім цього, по даній справі була проведена судово-будівельна експертиза, у висновку якої  зазначено, що встановити з яких причин відбувалося залиття квартири позивачки не вбачається можливим, як за даними акту від 30.11.2008 року (який доданий на підтвердження позовних вимог щодо залиття 21.08.2008 року), так як за даними актів від 03.06.1993 року та 23.06.2009 року, які приєднані до справи, але не відносяться до предмету спору.

Таким чином, в суді не було встановлено, не було надано доказів того, що залиття квартири позивачки 21.08.2008 року відбулося з квартири та з вини відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

По даній справі було залучено співвідповідачем за клопотанням сторони відповідача КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради, до якої позивачка ніяких претензій не має. В процесі розгляду справи не було встановлено та не було надано доказів того, що дане підприємство, у віданні якого знаходиться спірний будинок, винне у залитті квартири позивачки.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.     По даній справі встановлено, що факт залиття квартири позивачки встановлений згідно актів обстеження, доданих до справи, однак відсутні будь-які докази того, що в даному залитті винними є відповідачі – мешканці квартири №137, чи КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.1166 ЦК України, ст.ст.60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд

В и  р  і  ш  и  в  :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у місті Києві ради, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: