Справа № 2-3403/1
2010 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
30 листопада 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Чех Н.А.
при секретарі – Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, (в порядку регресу),
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 07.03.2008 року по Південному шляхопроводі в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення трьох автомобілів) за участю «Ford Fokus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (застрахованого в НАСК «Оранта»), «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1. Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2008 року (справа № 3-11321/2008р.) ДТП сталася у зв’язку з порушенням ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Враховуючи те, що транспортний засіб «Ford Fokus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований за договором добровільного страхування транспортного засобу № 440756 від 04.02.2008 року у ВАТ НАСК «Оранта», на підставі заяви про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 53 485, 22 грн. (згідно страхових актів № СТО-08-2651/1 від 25.03.2008 року та № СТО -08-2651/2 від 21.05.2008 року). 16.02.2009 року НАСК «Оранта» звернулась до ТДВ «Страхова компанія «Кредо» з заявою про виплату страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 25 500 грн. на підставі полісу ОСЦВВНТЗ № ВВ/4491830, відповідно до якого була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 як водія наземного транспортного засобу «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент скоєння ДТП. 24.03.2009 року ТДВ «СК «Кредо» здійснила страхове відшкодування в межах страхової суми за договором при настанні страхового випадку в розмірі 24 900 грн. Оскільки дана сума не покриває фактичного розміру шкоди і страхового відшкодування (різниця становить 28 495,22 грн., то на відповідача покладається обов’язок сплатити решту суми, якої недостатньо для відшкодування шкоди. В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та постановлення заочного рішення у зв’язку з неявкою відповідача.
В судове засідання відповідач не з’явився, про причини неявки суд не повідомляв, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В суді встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 04.02.2008 року було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу. Відповідно до заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 11.03.2008 року, ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що 07.03.2008 року о 15.50-15.56 год. сталася ДТП за його участю, участю відповідача та автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_2. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2008 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні ДТП, що сталася 07.03.2008 року, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці без оплатного вилучення транспортного засобу. Відповідно до дослідження № 2651-АІ4648АХ-14.04.-5 від 14.04.2008 року, складеного ТОВ «Гарант-АСІСТАНС», сума матеріального збитку, завданого ОСОБА_2, склала 40 388,93 грн. Згідно дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 2651-АІ4648АХ-12.05-4 від 12.05.2008 року, складеного ТОВ «Гарант-АСІСТАНС», сума матеріального збитку, завданого ОСОБА_2, склала 54 585,22 грн. Відповідно до страхових актів № СТО-08-2651/1 від 25.03.2008 року та № СТО -08-2651/2 від 21.05.2008 року на користь страхувальника ОСОБА_2 було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 53 485, 22 грн. З позовної заяви встановлено, що позивач отримав 24.03.2009 року від ТДВ «Страхова компанія «Кредо» виплату страхового відшкодування у порядку регресу в межах ліміту, з вирахуванням франшизи, в розмірі 24 900 грн. на підставі полісу ОСЦВВНТЗ № ВВ/4491830, відповідно до якого, на момент скоєння ДТП, була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 як водія наземного транспортного засобу «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в розмірі 25 000 грн.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, межах фактичних виплат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у повній мірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового шкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з зв’язку з пошкодженням транспортного засобу страховик зобов’язаний відшкодувати витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством України. Однак, умовами полісу передбачена франшиза у розмірі 510 грн. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком. Таким чином, вона сплачується за рахунок ОСОБА_1 Тобто, з урахуванням ліміту та за вирахуванням безумовної франшизи, ТДВ «СК «Кредо» сплатила позивачу 24 990 грн. Інша частина шкоди завданих позивачу з урахуванням франшизи має бути сплачена відповідачем, а саме в розмірі 28 495,22 грн.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. По даній справі позивачем було оплачено згідно квитанцій судовий збір у розмірі 285 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення – 120 грн., дана сума підлягає відшкодуванню стороною відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 29, 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 88, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд –
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в рахунок відшкодування заподіяної шкоди (в порядку регресу) суму в розмірі 28 495 грн. 22 коп. та судові витрати – 405 грн.
Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Суддя: