Судове рішення #12401804

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року                                                                   м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Медяного В.В.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю сторін у справі: представника позивача КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» Марканової С.Л., представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 жовтня 2010 року, -

в с т а н о в и  л а :

У травні 2010 року КП ВМР «Вінницяміськтегагоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Посилається на те, що надаючи відповідачу послуги теплопостачання, позивач терпить збитки в зв'язку з відмовою відповідача розрахуватись за отримані послуги, в результаті чого виникла заборгованість станом на 01.04.2010 року в сумі 2242,68 гривень, а також 174,10 гривень 3% річних та 39,32 гривень втрат від інфляції, чим завдано позивачу матеріальних збитків.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 жовтня 2010 року  позов задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_2 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» борг за спожиті послуги централізованого теплопостачання в сумі 959,76 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а також на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

В апеляційній скарзі КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» просить рішення  суду змінити, задовольнивши їх позов повністю, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у справі, що з’явилися до суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до зміни, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України, р ішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60, 213, 308 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов’язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що згідно оборотної відомості суми заборгованості за надані послуги опалення і гарячого водопостачання станом на 01.04.2010 року відповідачу нараховані 2242,68 гривень.

Згідно розрахунку, що міститься у матеріалах справи відповідачу нараховані 39,32 гривень 3% річних та 174,10 гривень втрат від інфляції за весь час прострочення оплати.

Згідно оборотної відомості за період з 11.2007 р. по 03.2010р. відповідачу нараховані заборгованість з централізованого теплопостачання в сумі 959,76 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.ст. 64, 66-68 ЖК УРСР, наймач та члени його сім'ї, що проживають разом з ним, несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, в тому числі обов'язки по платі за користування житлом та платі за комунальні послуги у визначені строки.

Згідно ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.

Згідно ст. 68 ЖК УРСР передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заборгованість відповідача по оплаті централізованого теплопостачання складає 959,76 грн., а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що кількість проживаючих, які зареєстровані за вказаною адресою в різні періоди була іншою ніж вказано позивачем, що також підтверджується довідкою з ЖЕК-7.

Зокрема, згідно оборотної відомості за період з 11.2007 р. по 03.2010р. відповідачу мало б бути нараховані заборгованість за гаряче водопостачання з 01.11.07р. по 14.07.08р. з розрахунку на одну особу з 15.07.08р. по 24.10.08р. з розрахунку на дві особи, а з 25.10.08р. по 01.03.10р. з розрахунку на одну особу, тобто заборгованість складає 1 074,18 грн., однак у відповідача має місце переплата по дані послузі 638,72грн. Таким чином, відповідачем переплачено дану послугу і борг за неї відсутній, а тому в цій частині суд дійшов висновку, що вимоги задоволенню не підлягають.

Крім цього, судом зазначено, що позивач розрахував інфляційні та 3% річних виходячи з суми боргу 2242,68 грн., в той час як сума боргу становить 959,76 грн., а тому розрахована позивачем сума інфляційних та 3% річних не є обґрунтованою та доведеною в зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з  оборотної відомості, відповідач є споживачем послуг теплової енергії КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». Однак, порушує вимоги п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»,(надалі Правила) затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 року, які передбачають зобов'язання споживачів здійснювати розрахунки за одержанні послуги щомісячно не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до вимог ст.ст.64,68,156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з наймачем та особи , які вселилися в жиле приміщення , користуються на рівні з усіма членами сім'ї такими же правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення, а також несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов'язання. Тому колегії суддів не зрозуміло на підставі яких нормативних актів судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову в частині основного боргу за гаряче водопостачання в сумі 1282,92 грн. і як вираховувалась дана сума.

Як вбачається з особового рахунку № 7, наданого ЖЕК № 7, що за адресою АДРЕСА_1 з 04.12.2001 року по 15.07.2008 р- зареєстрована 1 особа, по 24.10.2008 р - 2 особи, з 24.10.2008 р по момент звернення до суду 01.04.2010 р - 1 особа. У зв’язку з цим виникло питання зробити перерахунок по гарячому водопостачанню, оскільки КП ВМР « Вінницяміськтеплоенерго» зробило нарахування щодо іншої кількості зареєстрованих осіб, за цією ж адресою за той самий період.

Однак, судом першої інстанції не враховано те, що згідно оборотної відомості Обчислювального центру зазначено і період надання послуг, з 09.2005 року по 06.2010 рік і як змінювалась кількість зареєстрованих осіб за цей період.

Встановлено, що ЖЕК № 7 весь цей час на Обчислювальний центр передавав дані, стосовно зміни зареєстрованих осіб і сам робив нарахування по своїм послугам згідно тієї ж зміни кількості зареєстрованих осіб.

Зокрема, Обчислювальний центр і ЖЕК № 7 надали підтверджуючі документи, щодо вірного нарахування КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» стосовно зміни кількості зареєстрованих осіб, а саме з 09.2005 р по 06.2008 рік - зареєстровано 3 особи, з 07.2008 по 11.2008 рік - 4 особи, з 12.2008 року по 01.2009 рік - 3 особи, з 07.2008 по 06.2010 рік -1 особа.

При цьому, судом першої інстанції також не взято до уваги рішення Виконавчого комітету ВМР № 1086 від 26.05.2005 року «Про затвердження Порядку звільнення від оплати за комунальні послуги (холодне, (гаряче) водопостачання, водовідведення та газопостачання) при тимчасовій відсутності за основним місцем проживання споживачів та членів їх сімей», згідно п. 1.2 якого: За період тимчасової відсутності окремих членів сім»ї споживача (більше 1 місяця), які зареєстровані в квартирі (приватному будинку) не пізніше, ніж у триденний термін з моменту настання змін споживач зобов’язаний письмово повідомити надавача послуг про тимчасові зміни в кількості осіб, яким надаються послуги та надати відповідні документи з іншого місця перебування. При довгостроковій відсутності споживача послуг (більш 6 місяців) він надає підтверджуючі документи з іншого місця перебування один раз на півроку.

Таким чином висновки суду першої інстанції в цій частині спростовуються доводами апеляційної скарги та наданими суду доказами.

Крім цього, колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні 3% річних та суми втрат від інфляційних процесів, оскільки така відмова є незаконною та необґрунтованою, оскільки факт заборгованості відповідача підтверджується доказами у справі, а терміни оплати зазначені в Законі та Правилах.

Відповідно до ст.ст. 526, 610-612. 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у строк передбачений зобов'язанням. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завданні ним збитки і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь чає прострочення, і також 3% річних від простроченої суми.

Крім того, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту майнового права, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати кредитору. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Встановлено, що відповідач вищевказану заборгованість щомісячно не сплачувала, а тому за весь час прострочення сплати платежів їй обґрунтовано було нараховані: втрати від інфляції - 174,10 грн. та 3% річних в сумі - 39,32 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 жовтня 2010 року змінити.

Позов Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»: 2242,68 грн. - основного боргу за спожиті послуги централізованого теплопостачання, 174,10 грн. - інфляційних витрат та 39,32 грн. - 3 % річних.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:                         В.М.Медяний

Судді:                                 М.В.Матківська

В.В.Сопрун

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація