Справа 22ц-6502 /2010р. Головуючий у першій інстанції Бечко Є.М.
Категорія – цивільна Доповідач Лакіза Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ЛАКІЗИ Г.П.,
суддів: БОБРОВОЇ І.О., СКРИПКИ А.А.,
при секретарі ЗІНЬКОВЕЦЬ О.О..
за участю: представника відповідача – ОСОБА_6, третьої особи Татарчук В.Ф., представника третьої особи КП „ЖЕК-6” Пестунова А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2010 року по справі за позовом Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_9 про знесення самовільно збудованої прибудови,
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вказаним рішенням позов Деснянської районної у м. Чернігові ради задоволено. Зобов’язано ОСОБА_9 за власний рахунок перебудувати самочинно перебудований балкон до квартири АДРЕСА_1 шляхом приведення балкону до первісного стану у відповідності до проектної документації. З ОСОБА_9 стягнуто 37 грн. на користь Деснянської районної у м. Чернігові ради у відшкодування витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, та на користь держави стягнуто 8,50 грн. судового збору.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду ухвалене з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд першої інстанції не дав належної оцінки нормам законів, які регулюють спірні правовідносини, не застосував закон, який підлягав застосуванню, не врахував положень нормативно-правових актів, таких як: Конституції України, Закону України „Про місцеве самоврядування”, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про основи містобудування”, Правила забудови та використання території у м. Чернігові. Апелянт стверджує, що Деснянська районна у м. Чернігові рада не має жодних повноважень щодо врегулювання земельних відносин на території Деснянського району м.Чернігова, а тому є неналежним позивачем по справі, оскільки факт самочинного будівництва не зачіпає жодних прав та інтересів Деснянської районної у м. Чернігові ради.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача – ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу, а також третьої особи Татарчук В.Ф. і представника третьої особи КП „ЖЕК-6” Пестунова А.І., які вважали оскаржене рішення законним та обгрнутованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Відповідно до п. 4.2 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій:
- за відповідними проектами,
- без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку,
- з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку
Відповідно до вимог п.8.14. Державних будівельних норм В.3.2-2-2009 „Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.07.2009 року № 295, заборонено, зокрема, розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління.
Судом першої інстанції встановлено по справі, що влітку 2009 року відповідач ОСОБА_9 самочинно перебудував та розширив балкон до квартири АДРЕСА_2 без дозволів відповідних органів, без проекту та без погодження із сусідами і балансоутримувачем будинку - КП ЖЕК-6 Чернігівської міської ради, з порушенням будівельних норм та правил, що підтверджується, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення та постановою у справі про адміністративне правопорушення, листами інспекції архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області (а.с.10-11 6-9). Також судом встановлено, що відповідач сплатив накладений на нього штраф (а.с.10-зворот). Крім того, місцевий суд встановив, що самочинно перебудований балкон завдає незручностей та порушує права сусідки відповідача Татарчук В.Ф., яка мешкає поверхом вище.
Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов’язання ОСОБА_9 за власний рахунок перебудувати самочинно перебудований балкон до квартири шляхом приведення до первісного стану у відповідності до проектної документації, ґрунтується на положеннях чинного законодавства та досліджених по справі доказах.
Доводи апеляційної скарги, суть яких зводиться до того, що Деснянська районна у м. Чернігові рада є неналежним позивачем у справі, є необґрунтованими.
Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України „про місцеве самоврядування в Україні”, обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.
Обсяг і межі повноважень Деснянської районної у місті Чернігові ради та її виконавчих органів визначено рішенням Чернігівської міської ради „Про визначення повноважень, які здійснюють районні в місті ради та їх виконавчі органи” від 19.06.2002 р., з наступними змінами і доповненнями.
При цьому відповідачем не взято до уваги, що пункт 1.5.7 названого рішення Чернігівської міської ради від 19.06.2002 року діє в редакції рішення Чернігівської міської ради від 28.12.2007 року, згідно якої до повноважень Деснянської районної у місті ради та її виконавчих органів належить вжиття заходів щодо запобігання самочинного будівництва (переобладнання та перепланування житлових будинків та житлових приміщень) , використання їх не за призначенням, порушення правил благоустрою.
Також необґрунтованими є посилання в апеляційній скарзі на розділ 5.10 та, зокрема, пункт 5.10.3 Правил забудови та використання територій м.Чернігова, затверджених рішенням Чернігівської міської Ради від 31.05.2007 року про те, що підготовка позовів до суду про знесення об’єктів самочинного будівництва є обов’язком управління архітектури та містобудування міської ради, оскільки рішенням Чернігівської міської ради від 02.02.2009 року вказаний розділ 5.10 Правил визнаний таким, що втратив чинність.
Таким чином, Деснянська районна у м. Чернігові рада є належним позивачем у справі.
Враховуючи норми закону та аналізуючи матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи та нормах матеріального та процесуального законодавства, і підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції - відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: