Справа № 22ц-6005/2010 р. Головуючий у першій інстанції
Ковальова Т.Г.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Губар В.С.,
при секретарі: Кравченко В.В.,
з участю: представника КП „Служба Єдиного Замовника”- Аніщенка О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства „Служба Єдиного Замовника” на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до комунального підприємства „Служба Єдиного Замовника” про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що належна їй квартира №29, яка знаходиться на п”ятому поверсі п”ятиповерхового будинку №1 по вул..Жовтневій в м.Ніжині внаслідок протікання даху будинку з 2009 року знаходиться в незадовільному технічному і санітарному стані; сума спричинених збитків становить 5088 грн.; суму моральної шкоди позивач визначила в 3 тис.грн.
Оскаржуваним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково, стягнуто з КП „Служба Єдиного Замовника” матеріальні збитки в сумі 5088 грн. і 2484 грн. 40 коп. компенсації понесених витрат по оплаті юридичної допомоги, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, також вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі КП „Служба Єдиного Замовника” просить скасувати зазначене рішення і винести нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що позивачем не надано доказів про те, що квартира дійсно знаходиться в незадовільному технічному та санітарному стані, і позивачем не доведено, в який саме час квартира була пошкоджена, з яких причин і в якому обсязі.
Крім того, на думку апелянта, КП є неналежним відповідачем по справі, оскільки предметом укладеного між сторонами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є забезпечення надання послуг з утримання будинків у вигляді його поточного ремонту, і вважає, що послуги по поточному ремонту покрівлі надавались належним чином, в термін та в обсязі, відповідно до затвердженого тарифу.
Також апелянт посилається на ту обставину, що до наданої позивачем кошторисної документації на ремонт квартири не доданий дефектний акт, в якому має бути зазначено, які роботи необхідно виконати в квартирі та на підставі якого в подальшому складається кошторисна документація, і вказує, що при складанні кошторисної документації було використано деякі найменування робіт, які не виконуються в квартирах панельних будинків.
Також апелянт не погоджується з висновком суду про стягнення витрат на правову допомогу.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить відхилити апеляційну скаргу КП „Служба Єдиного Замовника”, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині стягнення витрат за правову допомогу, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с.11), квартира знаходиться на 5 поверсі п”ятиповерхового будинку; балансоутримувачем будинку є відповідач.
Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди вмотивовані тим, що в період 2009 року позивачу завдані збитки внаслідок протікання покрівлі даху, від чого на стелі, стінах та підлозі маються сліди затікання і квартира знаходиться в незадовільному технічному та санітарному стані. Відповідач відмовляється відшкодувати збитки, заподіяні її майну та приміщенню. Вартість збитків за невиконання договірних зобов”язань становить 5088 грн.
Судом встановлено, що факт пошкодження квартири позивача шляхом її залиття мав місце і такий висновок суду першої інстанції не спростований відповідачем- апелянтом, як не спростований і факт залиття квартири позивача саме з вини відповідача.
Згідно зі ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об”єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта про недоведеність залиття квартири позивача, її причини та об”єм; про те, що він не є належним відповідачем, є необґрунтованими і не підтверджені будь-якими належними доказами, тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Щодо незгоди апелянта з визначеною судом першої інстанції сумою матеріального відшкодування, апеляційний суд враховує наступне.
Суд першої інстанції при визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди виходив з висновків, викладених у локальному кошторисі(а.с.14-16), проведеного на замовлення позивача.
Локальний кошторис є письмовим доказом, наданим позивачем на підтвердження її вимог.
Проте апелянт відмовився в судовому засіданні апеляційного суду від призначення та проведення судової експертизи, відповідно, він розпорядився процесуальними правами сторони на власний розсуд.
Оскільки доводи апелянта в цій частині є лише його припущеннями і не підтверджені належними доказами, апеляційний суд не знаходить правових підстав для скасування рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди.
Проте апеляційний суд вважає, що підлягає зміні рішення суду в частині відшкодування витрат позивачу за правовому допомогу.
Стягуючи на користь позивача 2484 грн. 40 коп., суд виходив з положень Постанови КМ України від 27 квітня 2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави” та акту виконаних робіт та проведення оплати за роботу (а.с.44).
Проте апеляційний суд враховує, що позов поданий до суду 02 червня 2010 року (а.с.1), а договір про надання правових послуг адвоката укладений сторонами лише 20 вересня 2010 року (а.с.42); даних про те, що адвокатом витрачено на надання правової допомоги ОСОБА_7 саме 7 годин робочого часу матеріали справи не містять, тому апеляційний суд при обрахунку суми компенсації витрат на правову допомогу стороні, на користь якої ухвалено рішення, виходячи з вимог Постанови КМ України№ 590 від 27 квітня 2006 року „Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави” та даних журналів судових засідань ( а.с.32-33,50 -51), що свідчать про участь представника позивача в судовому засіданні, вважає, що до компенсації підлягає 1208 грн.( 888грн.х40%= 355,20 грн.х 3,4 год.).
Тому в цій частині рішення суду підлягає зміні, шляхом зменшення суми компенсації витрат за правову допомогу з 2484 грн.40 коп. до 1208 грн.
В іншій частині рішення суду належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313-314,316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу комунального підприємства „Служба Єдиного Замовника” - задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 вересня 2010 року – змінити в частині стягнення витрат за правову допомогу, зменшивши суму з 2484 грн.40 коп. до 1208 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: