№ 2-7282/10

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

6 грудня 2010 року                                                                      м. Київ

            Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого - судді                                                              Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                                 Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2010 року представник позивача Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП  Банк» або Банк) – Ткаченко І.В. звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.10.2010 року справу в порядку ст. 116 ЦПК України передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначила, що 16 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № МL-001/053/2008 (далі – Договір), відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 30 297,00 доларів США, а відповідач зобов’язався забезпечити своєчасне повернення грошових коштів та сплату нарахованих відсотків.

В зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором, станом на 21.03.2010 року у нього виникла заборгованість у сумі 33 994,79 доларів США та 13 096,66 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позовні обставини, підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 29 633,29 доларів США, проценти в розмірі 4 361,50 доларів США, пеню у розмірі 13 021,66 грн., штраф у розмірі 75 грн. та судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідач, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

             Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

 Відповідач про причину неявки суду не повідомив. Заява від нього про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Згідно ст. 224 ЦПК України   у  разі  неявки  в  судове  засідання  відповідача,  який належним  чином  повідомлений  і  від  якого не надійшло заяви про розгляд  справи  за  його  відсутності  або  якщо  повідомлені ним причини  неявки  визнані  неповажними,  суд  може  ухвалити заочне рішення  на  підставі  наявних  у  справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

  У відповідності до ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується  надати  грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № МL-001/053/2008 (а.с. 5-9).

Відповідно до умов Договору, Банк надає відповідачу кредит у сумі 30 297,00 доларів США, строком користування з 16 квітня 2008 року по 16 квітня 2038 року на придбання нерухомого майна з сумою першочергового внеску 62,5% вартості нерухомого майна у відповідності до договору купівлі-продажу.

Пунктом 3 частини № 1 Договору встановлена плаваюча процентна ставка.

Також пунктом 4 частини № 1 Договору передбачено, що сума кредиту та нарахованих процентів погашається рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору.

Щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

          Судом встановлено, що за відповідачем ОСОБА_2 станом на 21.08.2010 року рахується заборгованість у сумі 33 994,79 доларів США та 13 096,66 грн.

          Встановлені судом обставити підтверджуються розрахунком, наданого позивачем, в якому зазначена загальна заборгованість у сумі 33 994,79 доларів США та 13 096,66 грн., з них: 29 633,29 доларів США – сума основного боргу; 4 361,5 доларів США – проценти за користування кредитними коштами; 13 021,66 грн. – пеня; 75,00 грн. – штраф (а.с.26).

 Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. Він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

            Вирішуючи питання про стягнення заборгованості в іноземній валюті, суд виходив з роз’яснень, викладених в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України  № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до якого, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

         Згідно ч. 2 ст. 192 ЦК України, іноземна  валюта  може  використовуватися  в   Україні   у випадках і в порядку, встановлених законом.

          Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання   іноземної   валюти,   а   також   платіжних документів  в  іноземній  валюті  при  здійсненні  розрахунків  на території  України  за  зобов’язаннями  допускається  у  випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

          Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що Національний банк   встановлює   офіційний   курс  гривні  до іноземних валют та оприлюднює його.

Згідно витягу Про офіційні курси гривні до іноземних валют від 06.12.2010 року, Національний банк України встановлює такі офіційні курси гривні до іноземних валют: 100 доларів США – 794,20 грн.

А тому, станом на 06.12.2010 року 29 633,29 доларів США еквівалентно 235 347,58 грн.; 4 361,50 доларів США еквівалентно 34 639,03 грн. (а.с.67).

           Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.  

           За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідача зобов’язання перед позивачем не виконано, відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати взяті на себе зобов‘язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.  

           Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 А тому, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі  252 грн. 00 коп.

 На підставі ст.ст. 192, 509, 526, 533, 553, 549, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 74, 88, 208, 212 – 215, 218, 223, 224, 225, 228 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором  – задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»  суму основного боргу в розмірі 29 633 (двадцять дев’ять тисяч шістсот тридцять три)  долари США 29 центів, що за офіційним курсом НБУ на день розгляду справи складає 235 347 ( двісті тридцять п’ять тисяч триста сорок сім) грн. 58 коп., проценти в розмірі 4 361 (чотири тисячі триста шістдесят один) долар США 50 центів, що за офіційним курсом НБУ на день розгляду справи складає 34 639 (тридцять чотири тисячі шістсот тридцять дев’ять) грн.  03 коп., пеню в розмірі 13 021 (тринадцять тисяч двадцять одна) грн. 66 коп. та штраф в розмірі 75 (сімдесят п’ять) грн.

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь  Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»  сплачений судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі  252 (двісті п’ятдесят дві)  грн. 00 коп.

   Заочне  рішення  може  бути  переглянуте Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

             Заяву про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

             Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення.

             Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ст.  223 ЦПК України.

             Суддя