Справа № 2-111

       2010 р.

Р   І   Ш   Е  Н   Н  Я

            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада  2010 р.                         Коломийський міськрайонний суд

                                                                                                      Івано-Франківської області

У складі судді                             Димашка В.П.

За участі секретаря                         Чернової О.А.

Прокурора                             Попика О.І.

Позивача                             ОСОБА_1

Представника позивача                     ОСОБА_2

Відповідача та представника відповідача             ОСОБА_3    

Представника відповідача Ковалівської сільської ради     Пігуляк У.М.                                        

розгляувши  у відкритому судовому засіданні в місті Коломия справи за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, та Ковалівської сільської ради про відновлення межових знаків та усунення перешкод в користуванні житлом

                                          ВСТАНОВИВ :

      Позивач звернулася з позовом в якому просила зобов'язати Ковалівська сільську раду встановити межові знаки в натурі на земельній ділянці між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 згідно плану погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 зберігати легковий автомобіль на відстані  не менше 10 метрів від житлового будинку ОСОБА_1.

Вимоги мотивував тим, що вона, ОСОБА_1, є власником 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 про що свідчить договір куплі-продажу № НОМЕР_1 від 29.08.1991 р. та рішення виконавчого комітету Ковалівської сільської ради за № 27 від 26 червня 1991 року . Другим власником 1/2 частини цього будинку є ОСОБА_7.

Згідно ст. 42, 120 п.1, 4 Земельного кодексу України використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.

Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на житловий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою.

На даний час межові знаки відсутні.

В зв'язку з цим, на її звернення в сільську раду про відновлення межі і встановлення твердих межових знаків в натурі 03.06.2009 року комісія в складі депутатів Ковалівської сільської ради при участі спеціаліста з відділу управління Держкомзему в присутності відповідача пробували встановити межові знаки, але згоди між нею і ОСОБА_8 досягнуто не було, про що складено акт від 03.06.2009 р.

Користуючись тим, що питання розмежування земельної ділянки не врегульоване ОСОБА_3, самовільно спорудив на своїй земельній ділянці поряд з їх межею господарську споруду, порушивши при цьому державні будівельні норми. Про це свідчить копія акту з інспекції ДАБК за № 46 від 20.08.2008р. та копія відповіді Держпожнагляду Коломийського РВ ГУ МНС № П-04/01-05 від 11.08.2008р.

Всередині новобудови ОСОБА_3 вимурував цегляний камін, яким опалює це приміщення, а димар спорудив на найнижчій частині даху, що створює реальну загрозу для нашого життя, так як в разі пожежі вогонь перейде на житловий будинок, який є для відповідача і мене спільним. Незважаючи на припис про припинення виконання будь-яких робіт на об'єкті до отримання відповідного дозволу ОСОБА_3 спорудив і приєднав дерев'яний навіс. Це підтверджує акт від 19.02.2009р. Цей навіс він використовує як гараж, де зберігає свій автомобіль, на відстані 4 метрів від вікон спальні її будинку. Таке розміщення новобудови і навісу-гаражу порушує нормативні акти протипожежної безпеки.

Позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, та вказали, що частка їхнього господарства знаходиться на землі відповідача  ОСОБА_1 , і що відповідач ОСОБА_3 на даний час прибрав незаконну добудову, однак вони не бажають, щоб він зберігав свій  автомобіль з порушенням санітарних правил, на відстані меншій ніж 10 метрів до їх будинку, та вважають що його необхідно зобов’язати не зберігати легковий автомобіль  на відстані меншій ніж 10 метрів  від житлового будинку.

Відповідач  ОСОБА_3,  який є представником відповідача  ОСОБА_6, позов визнав частково, та вказав, що він дійсно зберігає свій легковий автомобільна відстані меншій ніж 10 метрів до будинку відповідача, а тому згідний з тим, щоб його було зобов’язано зберігати  його на більшій відстані. В задоволенні позову в частині встановлення межових знаків вважає, що вони є, та встановлені правильно.

Представник відповідача -  Ковалівської сільської ради вказала, що вона позову не визнає, оскільки сільська рада не може відновлювати межові знаки між двома землевласниками, оскільки у неї відсутня ліцензія на право проведення горизонтальної зйомки, та встановлення і відновлення межових знаків.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1   та ОСОБА_6 є власниками земельних ділянок, які межують між собою, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю ОСОБА_1, виданим Ковалівською сільською радою 10.06.1994 року реєстровий №99,  серія ІФ-07-17-2/000100,  та державним актом на право приватної власності на землю ОСОБА_6, виданим Ковалівською сільською радою 05.04.1998 року реєстровий №292,  серія ІІІ-ІФ №000380.  

Згідно ч.2 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд вважає, що в задоволенні позову в частині зобов'язання Ковалівської сільської ради встановити межові знаки в натурі на земельній ділянці між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 згідно плану погодження меж земельної ділянки необхідно відмовити, оскільки позивач у порядку передбаченому ч.2 ст. 27 ЦПК України не представила суду доказів, які б вказували на те, що межові знаки між земельними ділянками належними позивачу ОСОБА_1   та відповідачу ОСОБА_6, не встановлені, чи не відповідають державним актам, не подала суду план погодження   меж земельної ділянки.     Не заявляла клопотання про призначення експертизи. Крім того, відповідач Ковалівська сільська рада не повноважна здійснювати відновлення меж, оскільки діяльність у сфері землеустрою згідно ст. 61 Закону України «Про землеустрій» підлягає ліцензуванню, а у сільської ради відсутня така ліцензія.

Що стосується вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов’язання ОСОБА_3 не зберігати легковий автомобіль  на відстані меншій ніж 10 метрів  від її житлового будинку, то позов необхідно задовольнити, оскільки його визнав відповідач.

На підставі наведеного, ст.. 107 ЦК України, та керуючись ст.ст. 88, 174, 213, 215, 223, 294  ЦПК України, суд

        В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 не зберігати легковий автомобіль  на відстані меншій ніж 10 метрів  від житлового будинку   ОСОБА_1.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь   ОСОБА_1 4 грн. 25 коп. судового збору, та 18 грн. 75 коп. коштів потрачених на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У  разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційну скаргу на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно

Суддя: