Справа № 2-441/2010року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 09 грудня  2010 року                                 селище Верховина                

    Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі:     головуючого-судді         Данилюк М.П.

        секретаря             Фурманюк В.М.

        з участю:  позивачки         ОСОБА_1

        відповідача             ОСОБА_2

           представника відповідачки                    ОСОБА_3

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в Верховинському районі  справу  за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення  аліментів   на утримання  неповнолітньої дитини суд,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач  звернувся в суд  із  позовом до відповідачки про  стягнення аліментів  на утримання неповнолітньої дитини.

    В судовому засіданні позивач позов підтримав, суду пояснив, що із відповідачкою розірвали шлюб 20 лютого 2007 року у відділі РАЦСу Верховинського районного управління юстиції, актовий запис № 4. У шлюбі у них народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 який після розірвання шлюбу залишився проживати з ним.    

На даний час вони проживають окремо і так як відповідачка має постійний  заробіток,  і на утримання добровільно коштів не надає, тому просить проводити стягнення аліментів із відповідачки в розмірі по ј частині від її доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини і просить  задовольнити позов.

    Відповідачка позов не визнала, суду пояснила, що проживає окремо і має іншу сім’ю та на утриманні неповнолітню дитину, а  на утримання сина надає кошти. Однак придбати все те, що вимагає позивач для дитини вона матеріально не може, а до дитини не може додому приходити , так як позивач не бажає цього. Також після розірвання шлюбу між ними була домовленість в усній формі, що вона не буде подавати на розподіл спільно нажитого майна, а  позивач не буде подавати позов про стягнення аліментів так як вона своє майно залишає для сина. Тому  просить  в позові відмовити, вона добровільно буде надавати кошти на утримання дитини.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, прийшов до висновку, що позов про стягнення аліментів  підлягає до  задоволення із наступних підстав.

Із свідоцтва про народження дитини  видно,  що його матір’ю  являється відповідачка, яка має постійний заробіток і працює на постійному місці роботи, крім того має на утриманні ще одну неповнолітню дитину, а тому стягнення аліментів слід проводити в частині від заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини.    

    Ст.180 Сімейного кодексу України передбачає обов’язок батьків  утримувати дитину до досягнення нею повноліття, ст.183 Сімейного кодексу України  передбачає визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

    На підставі  ст.ст.180,182,183 СК України, керуючись ст.ст.213, 215,218 ЦПК  України, суд,

ВИРІШИВ:

    Позов задовільнити.

    Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с.Кривопілля, жительки АДРЕСА_1  аліменти щомісячно у розмірі по ј частині від заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини   у користь ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_2, на утримання сина  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 до його  повноліття.

    Стягнення аліментів розпочати з 24.11.2010 року і проводити до досягнення повноліття дитини..

           Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. державного мита та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення підлягає до негайного виконання  в частині стягнення аліментів протягом одного місяця .

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:                                                              М.П.Данилюк