Справа № 22ц-6604/2010 Головуючий у 1-й інстанції – ГУМЕН В.М.
Категорія – цивільна Доповідач – ЛАКІЗА Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ЛАКІЗИ Г.П.,
суддів: СКРИПКА А.А., ШЕВЧЕНКА В.М.,
при секретарі МАРЧЕНКО О.О.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_5, позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визначено додатковий строк тривалістю в один місяць з часу набрання рішенням законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі з поважних причин пропустили строк звернення до нотаріальної контори протягом шести місяців, оскільки позивачі в установлений законом шестимісячний термін звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус із-за відсутності підтверджуючих документів родинних відносин з спадкодавцем не прийняв заяву про прийняття спадщини та порекомендував позивачам звернуся до суду із заявою про встановлення фату родинних відносин із спадкодавцем, що позивачі і вчинили, проте за час розгляду справи в суді і на час набрання рішенням суду законної сили вони пропустили шестимісячний строк для прийняття спадщини, який закінчився 11.08.2010 року, а рішення суду постановлене 12.08.2010 року, яке набрало законної сили 23.08.2010 року, тобто на 12 днів позивачі пропустили установлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому суд визнав за необхідне визначити позивачам додатковий строк для прийняття спадщини терміном в один місяць з часу набранням рішенням законної сили, який на думку суду буде достатнім для подання ними заяви про прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Так, апелянт посилається на те, що відсутні докази звернення позивачів до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Звернення до нотаріуса за консультацією не є підтвердженням звернення до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини та відмови у її прийнятті. Також не є поважною причиною пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини факт звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних зв’язків між позивачами та померлим спадкодавцем ОСОБА_8, оскільки ці обставини можна було встановити і після звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Також судом неправильно розрахована кількість днів пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, яка становить 28 днів, а не 12.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Місцевий суд повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1.
По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_5 претендує на отримання спадщини після смерті ОСОБА_8 з підстав, передбачених ст.1264 ЦК України як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини, тобто як спадкоємець четвертої черги за законом. 19 березня 2010 року ОСОБА_5 звернулась із заявою про прийняття спадщини, і приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу ОСОБА_9 було заведено спадкову справу № 23-2010 (а.с.25, 34-35). В зв’язку з відсутністю належного підтвердження підстав спадкування, передбачених ст.1264 ЦК України, нотаріус рекомендував ОСОБА_5 звернутись до суду. Згідно пояснень представника відповідача в засіданні апеляційного суду, на теперішній час відсутнє судове рішення про встановлення факту проживання ОСОБА_5 зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.
Позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є рідними племінниками померлої ОСОБА_8, а тому є спадкоємцями другої черги, які мають право на отримання спадщини після її смерті.
По справі встановлено, що ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_8 забрала належні спадкодавцеві документи, зокрема, правовстановлюючі документи на домоволодіння та документи, які необхідні для підтвердження родинних зв’язків між ОСОБА_8 та її племінниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на вимогу останніх віддати вказані документи, відмовила, і зазначена обставина визнається відповідачем. Таким чином, відповідач ОСОБА_5 створила позивачам перешкоди для оформлення останніми їх спадкових справ, внаслідок чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змушені були підтверджувати в судовому порядку факт родинних відносин із спадкодавцем.
Крім того, по справі встановлено, що ОСОБА_6 вчасно звернувся до приватного нотаріуса Прилуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 за консультацією з питання подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, але з мотивів відсутності у ньог7о необхідних документів та наявності достатнього часу для прийняття спадщини йому було рекомендовано звернутись до відповідних органів за одержанням повторного свідоцтва про смерть спадкодавця та встановлення факту родинних відносин, що підтверджується письмовими поясненнями приватного нотаріуса ОСОБА_10 (а.с.27), що свідчить про намагання своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Оскільки відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, місцевий суд дійшов висновку про те, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 закінчився 11 серпня 2010 року.
У травні 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_8, і рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 12 серпня 2010 року, яке набрало чинності 23 серпня 2010 року, встановлено, що ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною тіткою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.5). Таким чином, рішення суду про встановлення факту родинних відносин набрало чинності вже після закінчення шестимісячного строку після смерті спадкодавця.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, і 9 вересня 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за допомогою пошти (а.с.9) звернулись до суду з вимогою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що встановлені обставини щодо пропуску позивачами строку для звернення із заявою про прийняття спадщини належить визнати поважними причинами пропуску строку.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України приватний нотаріус ОСОБА_10 повинна була перевірити, чи не заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_8, повідомити спадкоємців про заведення спадкової справи приватним нотаріусом ОСОБА_9, та роз’яснити право на подачу заяви про прийняття спадщини за місцем заведення спадкової справи, і що згідно Інструкції ненадання доказів родинних зв’язків та документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно не є підставою для відмови у прийнятті заяви про прийняття спадщини, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про наявність у позивачів поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, пов’язаних зі створеними їм перешкодами у своєчасному та належному оформленні спадкових прав.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти.
Головуючий: Судді: