Справа № 11-768/2010 Головуючий у 1 інстанції: Ільченко О.І.
Категорія : ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач: Зенченко Т.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Оседача М.М.
суддів - Зенченко Т.С., Шахової О.Г.
з участю прокурора - Щербака О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 вересня 2010 року.
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1 Чернігівської області, інвалід 11 групи, в силу ст. 89 КК України не судимий
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 650 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 940 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він в ніч на 10 грудня 2009 року прибув до господарства ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом вільного доступу проник у приміщення сараю, звідки таємно викрав чавун ємністю 20 л вартістю 230 грн., дві сокири вартістю 65 грн. за одну на суму 130 грн., пилку дворучну вартістю 90 гривень, дві ножівки вартістю 60 грн. за одну на суму 120 гривень, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 570 гривень.
У ніч на 24 грудня 2009 року ОСОБА_1 прибув до господарства ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де шляхом зриву навісних замків проник у приміщення сараю, звідки таємно викрав дві сокири вартістю 32 грн. за одну на суму 64 грн., пилку дворучну вартістю 65 гривень, ножівку по дереву вартістю 27 гривень, алюмінієвий чавун ємністю 20 л. вартістю 230 гривень, алюмінієвий чавун вартістю 150 гривень, дві алюмінієві каструлі ємністю 2 л. вартістю 45 гривень за одну на суму 90 гривень, алюмінієвий бідон вартістю 250 гривень, спричинивши потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 972 гривень.
30 грудня 2009 року ОСОБА_1 прибув до господарства ОСОБА_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, де з приміщення сараю таємно викрав п’ятеро курей вартістю 40 гривень за одну на суму 200 гривень.
У ніч на 31 грудня 2009 року ОСОБА_1 прибув до господарства ОСОБА_4 розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де з приміщення сараю таємно викрав четверо курей загальною вагою 7 кг вартістю 24 грн. на загальну суму 168 гривень.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений подав апеляцію. Доводи апеляцій зводяться до того, що суд призначив йому занадто сурове покарання. Не було враховано ряд пом’якшуючих обставин, а саме: він щиро розкаявся у скоєному, в силу ст. 89 КК не судимий, є інвалідом другої групи загального захворювання. Посилаючись на зазначені обставини, просить застосувати до призначеного покарання ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чужого майна та про його кваліфікацію дій засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України відповідають матеріалам судового слідства, що в апеляційному порядку не оскаржується.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженому суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу винного і обставин, що пом’якшують покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував, що за місцем мешкання засуджений характеризується негативно, щиро розкаявся у вчиненні злочинів, є інвалідом 11 групи.
Покарання, яке призначено засудженому відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненому ним злочину, даним, що характеризують його особу та всім обставинам справи і є справедливим. Всі обставини, на які посилаються засуджений в апеляції, судом при обранні покарання ОСОБА_1 враховані.
Підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.
Головуючий: Судді: