У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.11.10 Справа №13/127д/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Зубкова Т.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: Голіщев В.Ю., довіреність № 16-03/01/10 від 16.03.10;
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт, НОМЕР_1 від 23.01.01, приватний підприємець;
від третьої особи: не з’явився,
розглянувши у судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Профі», м. Запоріжжя,
на рішення господарського суду Запорізької області від 22.06.2010 р. у справі № 13/127д/10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Профі», м. Запоріжжя,
до відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,
про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалами суду від 07.09.2010р., 19.10.2010р. розгляд справи відкладався. Колегія суддів змінювалась.
Розпорядженням в.о.голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2571 від 19.10.2010р. справа № 13/127д/10 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Антоніка С.Г.; суддів: Зубкової Т.П., Кричмаржевського В.А., яка ухвалою від 19.10.2010р. прийняла справу до свого провадження.
За заявою представників позивача та відповідача судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового розгляду. У судовому засіданні 16.11.2010р. колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.06.2010р. у справі №13/127д/10 (суддя Серкіз В.Г.) у позові ТОВ «МК-Профі»про визнання договору купівлі-продажу № 12-04 від 12.10.2004р. дійсним відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що сторонами у справі не доведено, що придбане за спірним договором майно –вагони-домики - є нерухомим. Таким чином, угода купівлі-продажу такого майна не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення, а тому вимоги щодо визнання її дійсною законом не передбачені. Крім того, як зазначив господарський суд першої інстанції, право власності на зазначене майно ніким не оспорюється, отже, не потребує судового визнання.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ТОВ «МК-Профі»звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що майно, придбане позивачем за спірним договором купівлі-продажу, є капітальним, на підтвердження чого посилається на технічний висновок про визначення капітальності проданого майна, зроблений ТОВ «Настрой». Вважає майно нерухомим. Крім того, вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність заперечення відповідача проти позову.
У судових засіданнях представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Представник Запорізької міської ради у судовому засіданні 07.09.2010р. надала письмові заперечення, відповідно до яких вважає, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підстави позовних вимог. Зазначає, що дозволу на будівництво спірного майна не надавалося, воно є самочинно збудованим, також воно не визнано об’єктом нерухомості та порушує права територіальної громади м. Запоріжжя, оскільки спірне майно розташовано на земельній ділянці, що знаходиться у розпорядженні Запорізької міської ради. Земельна ділянка в користування чи у власність позивачу і відповідачу не надавалася. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
У судове засідання 16.11.2010р. третя особа свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Відповідач у судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги не заперечив, надав письмовий відзив, в якому зазначив, що уклав 12.10.2004р. з ТОВ «МК-Профі»договір купівлі-продажу нерухомого майна, але нотаріально посвідчити не мав можливості.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представника третьої особи.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, 12.10.2004р. між ПП ОСОБА_1 та ТОВ «МК-Профі»укладено договір купівлі-продажу № 12-04, відповідно до якого відповідач передав у власність позивача нерухоме майно, характеристики якого наведені у додатку № 1 до договору, а позивач зобов’язався прийняти його і сплатити ціну відповідно до умов, що зазначені у цьому договорі. Право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту передачі майна за актом.
У п. 6 цього договору сторони передбачили, що продавець зобов’язаний власними силами за власні кошти провести нотаріальне посвідчення договору.
У зв’язку з тим, що договір не був нотаріально посвідчений, позивач на підставі ст.657 ЦК України звернувся з позовом до суду про визнання його дійсним.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Згідно зі ст. зі ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Таким чином, суд при вирішенні спору повинен встановити, чи підлягає виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
Крім того, суду у цьому випадку необхідно встановити, чи мало місце ухилення однієї із сторін договору від його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав (ч.1 ст. 3 цього Закону).
Позивачем та іншими сторонами у справі не доведено на підставі ст. 33, 34 ГПК України, що майно, передане у власність позивачу за спірним договором купівлі-продажу, є нерухомим. Посилання позивача на технічний висновок ТОВ «Настрой»щодо визначення капітальності вагона-домика та силосів (а.с.58-59) колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сторонами не надано суду документів на підтвердження реєстрації БТІ зазначеного майна як нерухомого.
Таким чином, спірний договір купівлі-продажу не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню відповідно до закону. Те, що сторони передбачили його нотаріальне посвідчення у самому тексті договору, не може бути підставою для визнання судом такого договору дійсним у разі нездійснення нотаріального посвідчення, оскільки ст.220 ЦК України передбачено визнання судом дійсним лише такого договору, який відповідно до прямої вказівки закону підлягає нотаріальному посвідченню і такого з відповідних причин не було здійснено.
Сторони у спірному договорі від 12.10.2004р. передбачили його нотаріальне посвідчення. У той же час закон не передбачає обов’язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу окрім тих, що зазначені у ст. 657 ЦК України. Спірний договір до цього переліку не відноситься. У зв’язку із цим такий договір не може бути визнаний судом дійсним у разі його непосвідчення нотаріусом.
Крім того, позивач вказує, що нотаріального посвідчення угоди не відбулося через ухилення відповідача від такого посвідчення.
Цивільне законодавство не встановлює форми, змісту та порядку звернення одного контрагента до іншого з пропозицією про нотаріальне посвідчення договору. Отже, така пропозиція може вчинятися у формі листа, телеграми тощо.
Ухилення від нотаріального посвідчення договору виражається у відмові від нотаріального посвідчення такого договору.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду листи № 14/10/01-2004 від 14.10.2004р. та № 25/10/01-2004 від 25.10.2004р., якими він запрошував відповідача на нотаріальне посвідчення договору від 12.04.2004р. У той же час колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу від 12.10.2004р., який і розглядається судом, а не 12.04.2004р.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що право власності позивача на майно, передане йому за цим договором, та дійсність самого договору купівлі-продажу ніким не оспорюється.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 12.10.2004р. № 12-04, не посвідченого нотаріально, задоволенню не підлягають на підставі вищевикладеного.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та відповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Рішення господарського суду залишається без змін. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Профі», м.Запоріжжя, задоволенню не підлягає.
Судові витрати за апеляційний перегляд відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Профі», м.Запоріжжя, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 22.06.2010р. у справі №13/127д/10 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Зубкова Т.П. Кричмаржевський В.А.