КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-884/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 липня 2009 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддя Перевєрзєв М. М.

при секретарі Рудої С. Е. з участю представника

позивача Бойко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом повного товариства «Ломбард ТДВ СК «СПІЧ і К» та компанія» до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та відшкодування завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2009 року повне товариство «Ломбард ТДВ СК «СПІЧ і К» та компанія» (далі "Товариство") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та відшкодування завданих збитків, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що договір був укладений із введенням позивача в оману.

У судовому засіданні представник позивача Бойко І.М. повністю підтримав позовні вимоги в обгрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що 29 жовтня 2009 року з ОСОБА_2 був укладений договір про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого, сума фінансового кредиту разом із процентами за користування кредитом становила 395, 20 грн. Згідно договору строк повернення кредиту був встановлений до 27 листопада 2008 року. Фінансовий кредит був забезпечений заставою, а саме майном, яке складалось із фотоапарату Sony DSC W-170 у комплекті із флеш картою 4 GB. При укладені договору ОСОБА_2 зазначив, що майно, яке передається у заставу, належить йому, не є краденим та добуто на законних підставах. Товариство повністю виконало зобов’язання перед відповідачем шляхом надання кредитних коштів у розмірі 304, 00 грн., але ОСОБА_2 отриманий кредит у встановлений термін не повернув. 24 листопада 2008 року працівниками міліції з приміщення Товариства було вилучено зазначений фотоапарат, який ОСОБА_2 придбав його шляхом крадіжки, у зв’язку з чим Товариству діями відповідача був спричинений збиток. Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просить визнати правочин недійсним, як укладений під впливом омани, та стягнути з ОСОБА_2 збиток у розмірі 1374, 81 грн., який складається із фактичних збитків у подвійному розмірі у сумі 490, 40 грн., процентів за неправомірне використання грошових коштів у сумі 541, 42 грн., інфляційних у сумі 38, 54 грн. та трьох процентів річних у сумі 4, 45 грн.

Відповідач ОСОБА_2, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, вважає необхідним відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) суд установив наступне.

Згідно вимог статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

29 жовтня 2008 року між повним товариством «Ломбард ТДВ СК «СПІЧ і К» та компанія» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання фінансового кредиту - заставний білет № 021535. Згідно з положенням про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року № 3981, заставний білет є договором про надання фінансового кредиту. Сума наданого фінансового кредиту разом із процентами за користування кредитом становила 395, 20 грн.

Строк повернення кредиту згідно заставного білету було встановлено до 27 листопада 2008 року. Позичальник ОСОБА_2 не повернув отриманий кредит до встановленого строку.

Договір фінансового кредиту був забезпечений заставою, а саме фотоапаратом Sony DSC W-170 у комплекті із флеш картою 4 GB.

Відповідно положень ст. ст. 572, 576 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставо-держатель) має право у разі невиконання боржником зобов’язання забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Предмет застави - будь-яке майно, яке може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Вироком Кіровського районного суду м. Макіївки від 10 лютого 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, та встановлено факт крадіжки ним фотоапарату Sony DSC W-170, який став предметом застави згідно заставного білету № 021535. Вирок не оскаржувався та набрав законної сили.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України набравший законної сили вирок по кримінальній справі або постанова по справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, розглядаючого справу щодо цивільно-правових наслідків діянь особи, щодо якої винесено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці діяння і чи здійснювались вони даною особою.

Під час укладення договору про надання фінансового кредиту ОСОБА_2 було приховано, шляхом замовчування, той факт, що предмет застави належить не йому, і з приводу цього на нього у відповідності до ст. 576 Цивільного кодексу України не може бути звернуто стягнення.

За правилами ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

З огляду на наведене, суд визнає той факт, що договір про надання фінансового кредиту між повним товариством «Ломбард ТДВ СК «СПІЧ і К» та компанія» та ОСОБА_2 було укладено під впливом обману.

Пунктом 2 ст. 230 ЦК України передбачено, що сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку із вчиненням цього правочину.

У зв’язку із вилученням працівниками міліції фотоапарату Sony DSC W-170, який був предметом застави, що підтверджується протоколом огляду місця пригоди від 24 листопада 2008 року, повному товариству «Ломбард ТДВ СК «СПІЧ і К» та компанія» був спричинений матеріальний збиток на суму виданого фінансового кредиту.

Таким чином, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу завдані збитки у розмірі 790, 40 грн.

Суд визнає правильним представлений представником позивача розрахунок процентів за користування грошима. Розрахунок відповідає положенням ч. 2 ст. 1214 ЦК України, згідно якої у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними у розмірі встановлених договором або законом. Проценти за користування грошима згідно заставного білета № 021535 становлять 1 % від суми фінансового кредиту за кожен день користування фінансовим кредитом. Таким чином, проценти за весь термін неправомірного використання грошей боржником, становлять 541, 42 грн.

Приписами статті 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача інфляційні та три проценти річних від суми отриманих боржником коштів, які згідно розрахунку складають загальну суму у розмірі 42, 99 грн.

Оцінивши представлені в силу ст. 60 ЦПК України докази, суд визнає, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання фінансового кредиту під впливом омани та розмір спричинених відповідачу збитків, тому позовні вимоги про визнання недійсним правочину, що є договором про надання фінансового кредиту недійсним та стягнення збитків в загальній сумі 1374, 81 гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до платіжних доручень позивачем при подачі позовної заяви оплачений судовий збір у розмірі 51, 00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 230, 536, 572, 576, 625, 1166, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов повного товариства «Ломбард ТДВ СК «СПІЧ і К» та компанія» до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та відшкодування завданих збитків задовольнити.

Визнати договір про надання фінансового кредиту між повним товариством «Ломбард ТДВ СК «СПІЧ і К» та компанія» та ОСОБА_2 недійсним, як укладений під впливом обману.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь повного товариства «Ломбард ТДВ СК «СПІЧ і К» та компанія» (розрахунковий рахунок 26501051800844, МФО 335496, код ЕГРПОУ 21996067 в ЗАО КБ «ПриватБанк») спричинені збитки у сумі 1374, 81 гривень, з яких: 790, 40 гривень - фактичні збитки у подвійному розмірі; 541, 42 грн. - проценти за неправомірне використання грошових коштів; 38, 54 грн. - сума інфляції та 4, 45 грн. - сума процентів, а також судовий збір в розмірі 51, 00 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 грн., а всього - у загальній сумі 1455 грн. 81 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.