Справа № 2-699/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2007 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської обасті в складі головуючого судді Гончара В.М.,
при секретарі Попруженко Л.М.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором оренди та припинення договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
12.10.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить припинити дію договору оренди землі укладену 07.06.2005 року між ним і відповідачем шляхом його розірвання, посилаючись на те, що відповідно умов договору відповідач не сплачує йому орендну плату, не сплачує податки та без його згоди передав у користування частину земельної ділянки в суборенду іншій особі у зв”язку з чим просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по сплаті оренди та пені, відповідно умов договору в сумі 14296 грн., оплату ним податку в сумі 75 грн., а всього 14371 грн., а також понесені ним витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідач позов не визнав, суду зазначив, що земельну ділянку площею 5,06 га, розташовану на території Соколівської сільради, йому продав позивач в 2000 році, в підтвердження чого надав суду копію розписки. Вважаючи, що він є власником землі і оскільки на той час земельна ділянка не була придатна для цільового використання, протягом 2002-2004 років приводив її в належний стан, вивозив сміття, завозив грунт у зв”язку з чим поніс певні затрати і в подальшому використовува земельну ділянку за призначенням, також за власні кошти в 2005 році виготовив відповідний державний акт, який був виданий на ім”я позивача. Після виготовлення державного акта в бесіді позивач почав натякать, що земельна ділянка належить йому, у зв”язку з чим між ними погіршились відносини, а тому 07.06.2005 року був укладений договір оренди, умови якого він виконував в тому числі і сплачував позивачу грошами орендну плату, вносив від імені позивача внески за земельний податок, податок з доходів найманих працівників, в 2007 році поніс затрати на підготовку земельної ділянки для посіву та сівбу, про що суду надав підтверджуючі докази.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що в 2000 році до нього як голови Соколівської сільри, звернувся ОСОБА_1 з проханням найти особу, яка б обробляла належну йому земельну ділянку і він з цього приводу познайомив його з ОСОБА_2 Про їх домовленість щодо умов використання в подальшому земельної ділянки, йому нічого не відомо. Раніше на належній ОСОБА_1 земельній ділянці проводились роботи по виробці глини на яку потім завозився грунт. В 2001 році завіряв підписи членів комісії в складеному акті щодо придатності земельної ділянки для використання.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що працюючи в господарстві підпорядкованому ОСОБА_2 в 2000 році була присутня при тому, як ОСОБА_1 писав розписку про відмову від належної йому земельної ділянки на користьОСОБА_2, потім зустрічалась із ОСОБА_1 при укладанні угоди оренди землі між ним і відповідачам, їй відомо, що всі кошти по виготовленню державного акта ніс відповідач якому позивач передав його оригінал. Також в її присутності відповідач передавав позивачу в 2005 та в 2006 роках по 564 грн. як орендну плату за отримання яких позивач нігде не розписувася.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в 2005 році, приблизно після проведення виборів бачив як ОСОБА_2 передавав ОСОБА_1 гроші, це робив і в 2006 році, а в бесіді чув що гроші передавались за землю, більш конкретно йому нічого невідомо.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в тому числі і у відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.
Позивач, відповідно виготовленого 01.06.2005 року державного акта серія НОМЕР_1 та меж земельної ділянки, є власником земельної ділянки за НОМЕР_2 площею 4,06 га та № НОМЕР_3 плошею 1.00 га, загальноюплощею 5,06 га, розташованої на території Соколівської сільради Кіровоградського району і області призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Наданою відповідачем копією розписки від 12.12.2000 року підтверджується здійснення оформлення договору оренди земельного паю розміром 5,6 га, який належить позивачу згідно сертифіката від 17.07.1996 року виданого Кіровоградською райдержадміністрацією і вважається, що земельна ділянка переходить у повну власністьОСОБА_2, договір оренди вважати договором купівлі-продажу зі всіма наслідками. Факт написання розписки позивач при дачі пояснень в судовому засіданні не заперечував.
Відповідно наданих відповдачем доказів: акта складеного комісією від 11.09.2001 року, земельна ділянка НОМЕР_2, користувачем якої є ОСОБА_2 придатна для сільськогосподарського виробництва на 35% так як засмічена арматурними залишками, каміннями, дротом та іншим, 65% майже без чернозему. Відповідно якісної характеристики грунтів ДП “Кіровоградського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою, покрив земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_3 за даними економічної оцінки орних земель сильнозмиті грунти оцінені в 36 балів.
Згідно договорів про надання послуг від 25.08.2003 року, 06.09.2004 року. 22.08. 2005 року, 28.08.2006 року, замовник ОСОБА_2 який є відповідачем по справі, поніс грошові затрати понад 23000 грн. на приведення земельної ділянки в належний для використання за цільовим призначенням стан, вивозив сміття, завозив грунт.
Викладеними доказами підтверджується факт передачі в 2000 році позивачем відповідачу в користування земельну ділянку у стані, що не відповідає умовам її використання за цільовим призначенням.
27.06.2005 року між сторонами був укладений договір оренди землі, відповідно якого ОСОБА_1 передав в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 5,06 га, вартістю 37 581 грн. 39 коп., терміном на 49 років починаючи з дати його державної реєстраці, зареєстрованого Кіровоградським районним відділом земельних ресурсів 21.06.2005 року. Відповідно п. 4.2 умов договору, розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає 1,5 % вартості земельної частки (паю), однак в п. 4.5 договору не зазначено конкретні строки розрахунку.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 32 Закону України “Про оренду землі”, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов”язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовам договору.
п.4 ч.1 ст. 24 цього Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а відповідно ч.2 п.1 орендодавець зобов”язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди.
Поясненнями відповідача, показами свідків та наданими відповідачем в якості доказів копією поштового повідомлення від 15.11. 2007 року підтверджується факт виплати позивачу орендної плати за 2005-2007 роки, копіями квитанцій № № 78, 79 від 14.03.2006 року підтверджується факт сплати відповідачем від імені позивача внесків на земельний податок з фізичної особи та податок з доходів за 2005 рік.
Відповідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Із позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що він просить припинити дію договору оренди землі укладену 07.06.2005 року між ним і відповідачем шляхом його розірвання, посилаючись на те, що відповідно умов договору відповідач не сплачує йому орендну плату, не сплачує податки та без його згоди передав у користування частину земельної ділянки в суборенду, чим порушив п.п. 4.4, 4.7 та 8.2 договору.
На підставі викладеного суд вважає, що в п. 4.5 договору хоч і не зазначений сторонами термін розрахунку виплати орендної плати, відповідач довів наданими доказами виплату позивачу орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки в обумовленому сторонами розмірі та сплату податку за минулі роки.
Вирішуючи питання щодо передачі відповідачем частини земельної ділянки в суборенду без згоди орендодавця та наданого позивачем в обгрунтування своїх вимог доказу-сплати 11.01.2007 року податку за здання земельної ділянки в оренду, суд вважає, що ці обставини не є достатніми для дострокового припинення договору оренди шляхом його розірвання, так як позивач не довів належними доказами порушення його права і в чому вони виразились в тому числі і у зв”язку з передачею частини земельної ділянки в суборенду.
На підставі викладеного суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 24, 25, 32 Закону України “Про оренду землі”, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ
В позовних вимогах ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди та припинення договору оренди, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2007 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської обасті в складі головуючого судді Гончара В.М.,
при секретарі Попруженко Л.М.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором оренди та припинення договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
12.10.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить припинити дію договору оренди землі укладену 07.06.2005 року між ним і відповідачем шляхом його розірвання, посилаючись на те, що відповідно умов договору відповідач не сплачує йому орендну плату, не сплачує податки та без його згоди передав у користування частину земельної ділянки в суборенду іншій особі у зв”язку з чим просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по сплаті оренди та пені, відповідно умов договору в сумі 14296 грн., оплату ним податку в сумі 75 грн., а всього 14371 грн., а також понесені ним витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Під час розгляду справи позивач надав до канцелярії суду заяву в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві.
Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню так як подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, а саме позивач у заяві не обгрунтвує необхідність забезпечення позову, не вказує на яке сама майно накласти арешт, де воно знаходиться, що позбавляє суду дійти висновку про наявність достатнього обгрунтування припущення, що невжиття заходів забезпечення позову можу у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя