Справа №2-365/10

 З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 року                                              Іванівський районний суд Одеської області

в складі:     судді         Доніна В.Є.,

при секретарі         Кирилової С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2010р. ОСОБА_1. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить  визнати право власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер його батько ОСОБА_2, про що в Книзі смертей зроблено відповідний актовий запис за №2910, місце реєстрації – Перший Приморський відділ реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції. Після його смерті відкрилася спадщина. До спадщини належить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 на земельній ділянці загальною площею 0, 95 га, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16.11.1989р. та довідками виконкому Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області. Позивач є спадкоємцем за заповітом. Спадщина фактично прийнята. Перешкодою у оформленні свідоцтва про право власності на спадкове майно, за твердженням нотаріуса, є відсутність реєстрації права власності спадкодавця на будинок в Іванівському БТІ та відсутність точної адреси будинку у договорі купівлі-продажу. На думку позивача, зазначені причини є надуманими.

В судовому засіданні, позивач вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений, про причини неявки не сповістив, заява про розгляд справи за відсутністю відповідача до суду не надходила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши думку позивача, оглянувши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню частково з наступного.

Судом встановлено, що дійсно, ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_2, про що Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції в Книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_1. зроблено відповідний актовий запис за №2910, та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Після його смерті відкрилася спадщина.

    Спадкоємцем майна ОСОБА_2 є позивач, у відповідності до заповіту від 26.04.1996р. складеного на користь ОСОБА_1 ,  згідно з яким на випадок смерті спадкодавець заповів позивачу усе належно йому майно. Заповіт посвідчений 26.04.1996р. державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Владовою Л.Є., реєстровий запис за №1685.

    Заповіт відповідає ст.1234 ЦК України згідно з якою право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. В ньому зазначені місце та час його складання.

    Відповідно до ст.1247 ЦК України заповіт підписаний особисто ОСОБА_2.

    Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд вважає, що до складу спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1.

Право власності спадкодавця може бути підтверджено одним з документів або їх дублікатом, перелік яких визначений п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також документами, передбаченими наказом Міністерства юстиції України „Про надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках” від 20.09.2002р. (із змінами та доповненнями).

Позивач надав суду на підтвердження права власності спадкодавця на житловий будинок - договір купівлі-продажу від 16.11.1989р., який посвідчений державним нотаріусом Іванівської районної державної нотаріальної контори Чекаліною А.Я. та зареєстрований в реєстрі під №1432. Договір зареєстрований 16.11.1989р. в Бузинівській сільської раді Іванівського району Одеської області у господарській книзі за №86а.

Відповідно до ст.227 ЦК УРСР (в ред.1963р.) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, в разі якщо однією із сторін є громадянин. Договір купівлі-продажу підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів.

Тобто, за формою, договір відповідає вимогам закону, який діяв на момент його укладення.

Суд не бере до уваги ту обставину, що в договорі відсутня точна адреса спірного будинку.

Адреса будинку: АДРЕСА_1, - підтверджена довідкою виконкому Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області від 12.10.2009р. №912.

Для оформлення спадщини, за заявою позивача, Іванівським БТІ проведена інвентаризація житлового будинку під АДРЕСА_1

14.12.2009р. виготовлений технічний паспорт (інвентаризаційна справа №8076);

14.02.2009р. видана довідка-характеристика за №218.

Довідкою виконкому Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області від 12.10.2009р. №913, підтверджено що за ОСОБА_2 значиться земельна ділянка в розмірі 0,95 га за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ч.1 ст.23 Земельного кодексу України (в ред.1990р.)).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ч.1 ст.125 ЗК України).

    Судом роз'яснено позивачу положення ст.10 ЦПК України відповідно до якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та ст.11 ЦПК України згідно з якою суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

      Суд також роз'яснив ст.60 ЦПК України згідно з якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав суду докази на підтвердження виникнення у спадкодавця права власності на земельну ділянку, а саме документ, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою.

Тому, суд не відносить земельну ділянку до складу спадщини.

    На підставі ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

    Судом оглянути матеріали спадкової справи №522/2009р., яка відкрита 11.11.2009р. Комінтернівською районною державною нотаріальною конторою.

    Позивач фактично прийняв спадкове майно. Інших спадкоємців немає.

З наведеного, вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.1216, 1218, 1219-1223, 1233, 1247 ЦК України; ст.ст.78, 81, 116, 125, 126 ЗК України; ст.ст.4, 10, 11, 15, 209, 212-215, 217, 218, 224-227 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити частково .

Визнати право власності ОСОБА_1 на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, та складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1  

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Позивач може оскаржити рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя -