Справа  № 2-4396/10

                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                         І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                                                                             (заочне)

                08 листопада 2010 року    Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області  в складі:  

          головуючого - судді  Куковенкова С.В.

           при секретарі – Куліковій В.В.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на нього, -

                                                                  В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Олександрії помер її та відповідача батько – ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

         Зазначений житловий будинок належав спадкодавцю на підставі договору про забудову від 20.01.1954 року, р. № 1 - 560.

          З заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто з спадкоємців першої черги, якими були вона, її сестра - відповідач у справі та їх матір, ОСОБА_4, не звернувся, але їх матір прийняла спадщину відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в ред. 1963 року, оскільки вона проживала разом з спадкодавцем до дня його смерті і заволоділа спадковим будинком, залишившись у ньому проживати. До нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 не зверталася.

          ІНФОРМАЦІЯ_2 року їх матір, ОСОБА_4, померла.

          Вона та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом після її смерті та прийняли спадщину, подавши до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

          Зазначає, що відповідач відмовилася від свого права на спадщину частини будинку, що належав їх матері, в обмін на 400 доларів США, які вона їй повністю виплатила. Таким чином, в грудні 2003 року фактично між ними було укладено договір купівлі-продажу будинку, що підтверджується розписками відповідача про отримання грошових коштів за її частину будинку. За домовленістю, вони повинні були посвідчити цей договір нотаріально, після отримання свідоцтв про право на спадщину за законом. Однак, в подальшому відповідач втратила інтерес до цієї угоди, отримавши кошти, і на сьогоднішній день вона не може вільно розпоряджатися належним їй спадковим  будинком, оскільки той до цього часу залишається оформленим на їх померлого батька.  

          Враховуючі зазначені обставини, позивач звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між нею та відповідачем, та  визнання за нею права власності на весь будинок.

          В судове засідання позивач надала клопотання про проведення розгляду справи за її відсутності.

          Відповідач в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце його проведення була належним чином повідомлена.  

         З урахуванням клопотання позивача, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.. 224 ЦПК України, та постановити заочне рішення у справі.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

          Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Олександрії помер батько позивача та відповідача – ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

               Зазначений житловий будинок належав спадкодавцю на підставі договору про забудову від 20.01.1954 року, р. № 1 - 560.

               З заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто з спадкоємців першої черги, якими були позивач, її сестра - відповідач у справі та їх матір, ОСОБА_4, не звернувся, але їх матір прийняла спадщину відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в ред. 1963 року, оскільки вона проживала разом з спадкодавцем до дня його смерті і заволоділа спадковим будинком, залишившись у ньому проживати. До нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 не зверталася.

          ІНФОРМАЦІЯ_2 року матір позивача та відповідача, ОСОБА_4, померла.

          Позивач та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом після її смерті та прийняли спадщину, подавши до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

          З долучених до матеріалів справи розписок про отримання відповідачем від позивача грошей за ? частину будинку встановлено, що відповідач відмовилася від свого права на спадщину частини будинку, що належав їх матері, в обмін на 400 доларів США, які позивач їй повністю виплатила. Таким чином, 15 грудня 2003 року фактично між сторонами було укладено договір купівлі-продажу будинку, що підтверджується розписками відповідача про отримання грошових коштів за її частину будинку. За домовленістю, позивач та відповідач повинні були посвідчити цей договір нотаріально, після отримання свідоцтв про право на спадщину за законом. Однак, в подальшому відповідач втратила інтерес до цієї угоди, отримавши кошти, і на сьогоднішній день позивач не може вільно розпоряджатися належним їй спадковим будинком, оскільки той до цього часу залишається оформленим на їх померлого батька.  

         Таким чином, суд вважає, що відповідач ухиляється від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, хоча всі умови договору сторонами фактично виконано, гроші відповідач отримала та звільнила будинок.

        Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається        

         За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання за позивачем права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.  

          Керуючись ст. ст. 220 ЦК України, ст.. 548, 549 ЦК УРСР в ред.. 1963 року, ст. ст. 10, 60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд –

                                                                           В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги задовольнити.

            Визнати дійсним договір купівлі-продажу частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 15 грудня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яку ОСОБА_2 успадкувала за законом після смерті своєї матері, ОСОБА_4.

            Визнати за ОСОБА_1,  в порядку спадкування за законом після смерті її матері, ОСОБА_4 а також внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 15 грудня 2010 року, право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення  

  Головуючий:                                                                                                 Куковенков С.В.

Рішення набрало законної сили 19.11.10 року: