Справа № 1п-154/2008 р. 

Категорія справи: ст.81 КК України (в редакції 1960 року) 

      

                      

О К Р Е М А        У Х В А Л А 

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И 

    6 грудня 2010 року                       м.Кременчук       

    Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: 

головуючого судді: Дядечко І.І., 

при секретарі  Монт А.Ю.,  

за участю прокурора  Хасаєва К.Н., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні постанову начальника СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області майора міліції Гузенко Т.І. про закриття у звязку з закінченням строків давності кримінальної справи по факту крадіжки майна Кременчуцького АТ «Продтовари» за ознаками злочину, передбаченого ст.81 ч.3 КК України в редакції 1960 року, 

 В С ТА НО В И В: 

 19.11.2010 року до суду надійшла кримінальна справа, порушена по факту таємного викрадення майна АТ «Продтовари» з магазину № 9 по АДРЕСА_1, за ознаками злочину, передбаченого ст.81 ч.3 КК України (в редакції 1960 року), що мало місце в ніч на 15 листопада 1995 року, з погодженою у встановленому законом порядку заступником прокурора міста постановою слідчого про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття кримінальної справи у звязку із закінченням строків давності. 

   Постановою суду від 6 грудня 2010 року провадження в кримінальній справі по факту крадіжки майна Кременчуцького АТ «Продтовари» за ознаками злочину, передбаченого ст.81 ч.3 КК України в редакції 1960 року, закрито у звязку із закінченням строків давності. 

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що в ніч на 15 листопада 1995 року невстановленою особою скоєна крадіжка продуктів харчування з магазину № 9 по АДРЕСА_1. 

24 листопада 1995 року слідчим СВ Крюківського РВВС за даним фактом порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.81 ч.3 КК України в редакції 1960 року. 

В ході досудового слідства було проведено огляд місця події, допитано свідка ОСОБА_2, котрий підтвердив, що діяння дійсно мало місце, свідок ОСОБА_3, котрий проживає в будинку, де розташований магазин, і нічого по суті справи не пояснив, проведено дактилоскопічну експертизу.  

   8 грудня 1995 року досудове слідство по кримінальній справі зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України до встановлення особи, що скоїла злочин. 

   16 листопада 2010 року постановою начальника СВ Крюківського РВ КМУ ГУМВС України в Полтавській області майора міліції Гузенко Т.І. досудове слідство по справі поновлено. 

Цього ж дня слідчим винесено постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у звязку із закінченням строків давності, оскільки по даній кримінальній справі виконані слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, направлені на встановлення особи (осіб), які вчинили злочин, однак до цього часу встановити зазначених осіб не представилося можливим, а з часу вчинення злочину і порушення кримінальної справи минуло більше 15 років, тобто закінчено строки давності притягнення певної особи (осіб) до кримінальної відповідальності. Вказана постанова погоджена з прокурором м.Кременчука у встановленому законом порядку. 

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що з моменту порушення справи слідчими, при провадженні досудового слідства як безпосередньо, так і через взаємодію з іншими органами, не вживалися певні заходи до встановлення особи (осіб), що вчинила даний злочин. 

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що органом досудового слідства не вжито всіх можливих і необхідних заходів для встановлення особи, що вчинила злочин, а досудове слідство зупинено без достатніх на те підстав. Так, слідчим при проведенні досудового слідства, до зупинення провадження в справі, не визначена вартість викраденого майна, не винесено постанови про визнання особи цивільним позивачем, не проведені інші можливі оперативно-розшукові заходи та слідчі дії, не дано певних доручень в порядку ст.114 КПК України. 

Викладене свідчить про те, що органом досудового слідства не виконано вимоги ст.206 КПК України, а саме, досудове слідство було безпідставно зупинене більш ніж на 15 років без провадження всіх необхідних і можливих слідчих дій для встановлення особи, яка скоїла злочин. 

Також, в матеріалах справи відсутні відомості, що під час зупинення слідства в справі з 8 грудня 1995 року і по 16 листопада 2010 року, органами досудового слідства вживалися будь-які заходи до встановлення особи (осіб), яка вчинила даний злочин. 

В бездіяльності слідчого вбачається також порушення вимог ст.209 КПК України, оскільки слідчий зобовязаний як безпосередньо, так і через органи дізнання вживати заходів до встановлення особи, що вчинила злочин. Досудове слідство в справі зупинялося на 15 років і при цьому не проводилося жодних слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів, що є грубим порушенням закону. 

   Відповідно до ст.ст.7-1, 11-1 КПК України прокурор або слідчий за наявності для того підстав зобовязаний складати мотивовану постанову про закриття кримінальної справи. Відповідно до ст.130 КПК України у постанові має бути обґрунтування щодо прийнятого рішення. В постанові слідчого від 16 листопада 2010 року про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про її закриття у звязку із закінченням строків давності не зазначені докази вчинення злочину з посиланням на відповідні аркуші справи, що негативно впливає на дослідження судом обставин справи, відомості про розмір викраденого майна та цивільного позивача, котрого взагалі до справи не залучено. 

Порушення строку розслідування даної кримінальної справи, тривале та безпідставне зупинення провадження, а саме, більш ніж 15 років, не вжиття заходів до встановлення особи, що вчинила злочин, особи потерпілої, перевищує всі допустимі та розумні строки проведення розслідування, а тому є формою бездіяльності як органу досудового слідства так і органів прокуратури в порядку нагляду, навмисним невиконанням ними вимог законів, що регулюють строк проведення розслідування та свідчить про халатне відношення до своїх посадових обовязків.  

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 3 «Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах» суд, встановивши при розгляді справи факти порушення закону, допущених під час здійснення дізнання чи досудового слідства, зобовязаний відповідно до ст.23-2 КПК України винести окрему ухвалу (постанову), якою звернути увагу прокурора на факти порушення закону для вжиття відповідних заходів. 

Виявлені судом недоліки проведення досудового слідства призводять до порушення вимог закону щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи та порушення прав і законних інтересів цивільного позивача, не можуть залишатися поза увагою суду і потребують відповідного реагування шляхом винесення окремої ухвали, яка має бути ефективним засобом дотримання законності, забезпечення судом захисту прав і свобод учасників процесу. 

 Керуючись ст.23-2 КПК України,- 

 У Х В А Л И В: 

   

   Довести до відома прокурора м.Кременчука про недбале ставлення працівників слідчого відділу Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області до виконання своїх посадових обовязків. 

    Не пізніш як у місячний строк по фактам, викладеним в окремій ухвалі, вжити необхідних заходів, про що повідомити суд. 

    Ухвала може бути оскаржена особою, щодо якої винесено окрему ухвалу суду, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області напротязі 7 діб.  

  Суддя: