УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10 – 463 / 2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Корсун О.М. Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого – судді Гавриша В.М.
суддів Давиденка Е.В. Кисіля А.М.
з участю прокурора Черновської О.О.
слідчого Підтоптаного Ю.А.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією Полтавського транспортного прокурора на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2010 року.
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою стосовно обвинуваченого за ст.307 ч.2 КК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Пирятин Полтавської області, українця, громадянина України, який неодружений, навчається в Люботинському професійному ліцеї залізничного транспорту, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий, –
відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ ЛВ на ст. Гребінка УМВС України на Південній залізниці про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд.
Згідно з поданням слідчого, ОСОБА_1. обвинувачується в тому, що 22 вересня 2010 року в м. Гребінка за попередньою змовою групою осіб незаконно виготовив та зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою в перерахунку на суху речовину 76,63 гр., а також у його незаконному збуті громадянину ОСОБА_2 за 350 грн.
Постановою суду відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу взяття під варту. Приймаючи таке рішення, місцевий суд вказав, що хоча ОСОБА_1. обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, проте він раніше не судимий, має молодий вік, навчається, працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується. Разом з тим, в поданні слідчого не наведено достатніх підстав вважати, що знаходячись на волі обвинувачений ОСОБА_1. буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Полтавський транспортний прокурор подав апеляцію, в якій вказував, що ОСОБА_1. обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, прередбаченого ст.307 ч.2 КК України, за яке передбачено покарання до 10 років з конфіскацією майна. Окрім цього, 01 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України. ОСОБА_1. не мешкає за місцем свого постійного проживання, навчається в м. Люботин, працює у м. Київ. А тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1. може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від слідства і суду або перешкоджати встановленню істини у справі. З огляду на наведене прокурор просив скасувати постанову суду, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Черновської О.О. та слідчого Підтоптаного Ю.А. на обґрунтування поданої апеляції про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1., перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність або ухилиться від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який просив залишити постанову суду без зміни, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства, суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Згідно зі ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених в ст.148 цього Кодексу, необхідно враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
В постанові Пленуму №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» має місце роз'яснення, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст.148 ч.2 КПК, і його належної поведінки.
Взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовуються лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ст.155 ч.1 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ст.148 ч.2 КПК).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Проте цей злочин не є насильницьким, та не є таким що вчинений у складі організованої групи.
Разом з тим, ОСОБА_1. вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, навчається, працює, позитивно характеризується,
Ані слідчий в поданні, ані прокурор в апеляції не навели обгрунтованих аргументів на користь того, що знаходячись на волі обвинувачений ОСОБА_1. може ухилитися від слідства й суду чи від виконання процесуальних обов’язків, перешкоджати встановленню істини по справи або продовжувати злочинну діяльність, і що застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж взяття під варту, може не забезпечити її належної процесуальної поведінки.
З огляду на наведене, місцевий суд, відповідно до вимог ст.148, 150 КПК України, відмовив слідчому в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрав щодо ОСОБА_1. запобіжний захід підписку про невиїзд.
Колегія суддів вважає, що такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної поведінки ОСОБА_1, не відлучатися з місця постійного проживання, являтися за викликом органу досудового слідства і суду, не перешкоджати встановленню істини по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2010 року, якою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ ЛВ на ст. Гребінка УМВС України на Південній залізниці про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд, – залишити без зміни, а апеляцію Полтавського транспортного прокурора Полтавської області – без задоволення.
Судді:
__________ __________ __________
Гавриш В.М. Давиденко Е.В. Кисіль А.М.