Справа № 2-1147/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Бобровської І.В.,

при секретарі – Яценюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВГІРФО Роздільнянського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю, визнання особи такою, що втратив право користування житловим будинком та зняття з реєстрації ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні місяці ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, ВГІРФО Роздільнянського РВ про усунення перешкод в користуванні належним їй на праві власності житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що  втратив право на користування житловим приміщенням в даному будинку та зняття його з реєстрації, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є її колишнім зятем, зареєстрований в її будинку з 12.12.1995р.  Другий рік в будинку не мешкає по теперішній час, але залишається зареєстрованим, що перешкоджає їй розпорядитись своєю власністю.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що відповідач перебував у шлюбі з її донькою з 04.11.1995р., з 12.12.1995р. з її згоди був зареєстрований в її будинку, у 2006 році пішов з сім’ї, до іншої жінки. Потім він знов повернувся додому, але 01.06.2009р. зібрав свої речі та пішов із дому, і більш в будинок не повертався. Просить суд визнати його таким, що втратив право на користування її будинком на підставі ст.405 ЦК України та зобов’язати ВГІРФО Роздільнянського РВ зняти його з реєстрації.

В судове засідання, в якому ухвалене судове рішення по справі, позивачка не з’явилась, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов  не визнав, мотивуючи тим, що дійсно 01.06.2009р. залишив будинок позивачки  і переїхав жити до тітки в м.Луцьк, а потім до м.Ізмаїл, де він зараз і проживає. Але оскільки він за час проживання в будинку ОСОБА_1 вкладав кошти в його будівництво та ремонт, а позивачка відмовляється виплатити йому затрачені кошти, він не згоден добровільно знятись з реєстрації. Просить в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання, в якому ухвалене судове рішення по справі, відповідач ОСОБА_2 не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ВГІРФО Роздільнянського РВ ГУМВС України в Одеській області в судове засідання не з’явися,  про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов, заяв про розгляд справи у його відсутність або відкладення розгляду справи не надавав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок по вул.Підгірна, 48 в смт.Лиманське Роздільнянського району Одеської області належав позивачці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.1993р., а на теперішній час – згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.07.2010р., виданого виконкомом Лиманської селищної ради на підставі рішення № 56/2010-СР (а.с.7,4).

04.11.1995р. відповідач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з донькою позивачки ОСОБА_3

З 12.12.1995р. ОСОБА_2 зареєстрований в будинку позивачки як член сім’ї. (а.с.8-9).

Після розірвання шлюбу 01.06.2009р. ОСОБА_2 зібрав свої речі та виїхав з будинку, з того часу за місцем реєстрації не проживає, що не оспорюється сторонами.  

В порядку ст.405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування  цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Такої домовленості між сторонами не існує.  

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням внаслідок його відсутності за місцем реєстрації понад один рік без поважних причин є обґрунтованими і ОСОБА_2 слід визнати таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1

Доводи відповідача про наявність у нього майнових претензій до позивачки суд не бере до уваги, оскільки відповідно до вимог закону вказані обставини не є перешкодою для визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття її з реєстрації.  

Відповідно до ст.7 Закону України ?ро свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням.

 Керуючись ст.ст.391,405 ЦК України, ст.ст.10,11,88,209,212.214-215 ЦПК України, суд -

                           ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.  

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні та розпорядженні житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 належним їй на праві власності.      

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 належним на праві власності ОСОБА_1.  

Зобов’язати ВГІРФО Роздільнянського РВ ГУМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_2 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.      

Суддя